матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000

гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом

В Україні з 2000 р. у зв'язку з уведенням в дію національних
стандартів бухгалтерського обліку виокремлено податкову та
фінансову амортизацію. Причому остання нараховується згідно
і Положенням (стандартом) № 7 бухгалтерського обліку і дає мож-ливість
коригування норм й вибір одного з кількох методів за власним
рішенням підприємства. Таким чином, підприємство може
робити вибору облікової політики впливати на обсяги аморти-
заційних відрахувань. Нарахована за правилами фінансового обліку
аморртизація жодним чином не впливає на оподатковуваний при-
податкове зобов'язання із податку на прибуток, оскільки
і рахунку до уваги беруться виключно обсяги «податкової»
амортизації, обраховані відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так, згідно з указаним законом,
амортизація основних фондів нараховується методом понижується
і о залишку, оскільки базою нарахування виступає балансову вартість
основних фондів, що ідентична залишковій. Основні
11 підлягають розподілу за такими групами:
1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та і пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини
гіфи та місця загального користування), вартість капітальне-
поліпшення землі;

2 - автомобільний транспорт і вузли (запасні частини)
меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні;

її інструменти, інше конторське (офісне) обладнання та приладдя до них;

і 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до 4

- група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мік-рофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних то-варів (предметів).

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (по-даткового) періоду в такому розмірі (у розрахунку на податковий квартал): 1-ша група - 2 %; 2-га група — 10 %; 3-тя група — 6 %; 4-та група - 15 % .

Порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду, тобто розрахункового кварталу.

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних засобів групи 1) на початок розрахункового кварталу

визначається за формулою: Б=Б+П-В-А, де

Ба - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового періоду;

Б - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(аІ) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшення основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(і - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

КГІ(а_іГ10:100,ж.

І - індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.

Якщо значення КІ не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної матеріальної цінності, що входять до складу основних фондів групи 2 або групи 3, з мстою оподаткування не ведеться.

Порядок бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів встановлюється Міністерством фінансів України.

Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян . Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації згідно протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації.

Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

Порядок збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів такий.

- у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі, коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість;

- у разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником