На відміну від країн з низькими доходами, як Украї-на, в промислово розвинутих країнах основним джере-лом надходжень є податки з приватних осіб і податки, які утримуються відповідно до програмами соціального страхування.

Векторами макроекономічної ефективності подат-кової політики є:

а) можливість податкової політики збільшити джерела доходів. Збільшення суми надходжень може бути за рахунок автоматичних або дискреційних змін. До автоматичних відносять підвищення сум надходжень, викликаних розширенням податкової бази. Дискрецій-ний ріст надходжень є результатом змін в податковій системі, таких як перегляд податкових ставок, введення нових податків тощо.

Система, яка забезпечує податкові надходження при обмеженій кількості податків і ставок, може значно знизити адміністративні витрати і витрати на забезпе-чення дотримання законодавства;

б) здатність податкової політики визначати прийнятну податкову базу.

Широка податкова база дає можливість забезпечити податкові надходження при відносно низьких податко-вих ставках. При значному звуженні податкової бази необхідні більш високі ставки для того, щоби забезпе-чити відповідні податкові надходження. В результаті цього зростає ймовірність ухилення від сплати податків;

в) направленість політики податків на мінімізацію затрат на їх сплату.

Для того, щоб не було затримок, викликаних заборго-ваністю по патентах, необхідно використовувати штраф-ні санкції;

г) нейтральність податкової політики відносно стимулів.

Податкова система повинна забезпечувати фінансу-вання державної діяльності при мінімальних затратах, а також при мінімальних порушеннях характеру ви-робництва.

До економічної діяльності, яка є найбільш прибутко-вою для сплати податків, не потрібно втрачати інтерес і після їх сплати.

Таким чином, податкова політика як складова еконо-мічної політики базується на діяльності держави у сфері запровадження, правового регламентування та організа-ції справляння податків і податкових платежів до цент-ралізованих фондів грошових ресурсів держави. Кожна конкретна податкова система, тобто сукупність податків, зборів (обов'язкових платежів) у взаємозв'язку і взаємо-дії із платниками й органами контролю, є відображен-ням податкової політики, що проводиться державою і критеріями її ефективності.

2. Критерії формування податкової політики в державі

Податки в руках одних можуть виступати знаряддям та інструментом стабілізації та економічного процвітан-ня в державі, а в руках інших — засобом нестабільності і економічного саморуйнування. До-сягти оптимального оподаткування, можна за умови наукового поєднання наступних критеріїв:—

критерій фіскальної достатності (інтереси держави);—

критерій економічної ефективності (інтереси податко-платників);—

критерій соціальної справедливості (інтереси громадян-виборців);—

критерій стабільності;—

критерій гнучкості.

Критерій фіскальної достатності зводиться до того, що, проводячи податкову політику, необхідно забезпечи-ти таку величину податкових надходжень, яка була б оптимально бажаною, виходячи із проголошеної еконо-мічної доктрини. Досліджуючи значення даного крите-рію, проглядається чітка пропорційна залежність між нормою оподаткування і величиною податкових над-ходжень: чим вища норма оподаткування, тим вищі розміри податкових надходжень. Залежність цю можна відобразити простою математичною формулою:

у = А1ЧТЧВ,

де у— загальна величина податкових надходжень;

АІ— коефіцієнт регресії, який характеризує рівень залежності податкових надходжень від норми оподаткування, причому АІ < 1;

Т— рівень оподаткування в державі;

В— величина ВВП.

За допомогою графіка залежність між величиною податкових надходжень і рівнем оподаткування в дер-жаві відображається таким чином (див. рис. 2.1):

Графік залежності величини податкових надходжень і рівня оподаткування в державі

Рис.2.1

При нульовому рівні оподаткування, податкові над-ходження будуть відсутні. При збільшенні норми оподат-кування податкові надходження до бюджету будуть збільшуватись, хоча темпи росту податкових надходжень будуть повільнішими, ніж темпи росту норми оподатку-вання. Але процес цей повинен проходити не хаотично та спонтанно, а відповідно до критеріїв економічної ефек-тивності та соціальної справедливості.

Залежність економічної ефективності діяльності суб'єк-тів господарювання від рівня оподаткування досліджу-ється через аналіз величини чистого доходу (прибутку) суб'єкта господарювання. Формула основного показника фінансово-господарської діяльності відображається на-ступним чином:

де ЧД— величина чистого доходу, прибутку;

ЗП— заробітна плата;

Н— нарахування на зарплату;

П— податки і податкові платежі;

Д— величина доходу.

Враховуючи це, математична функція залежності критерію економічної ефективності від рівня оподатку-вання мас вигляд:

де ЧД— величина чистого доходу;

А2— коефіцієнт залежності чистого доходу

від рівня оподаткування;

Т— рівень оподаткування;

ВД— величина валових доходів.

Причому,

Графік залежності має наступний вигляд (див. рис. 2.2):

Графік залежності величини чистого доходу і рівня оподаткування в державі

Рис. 2.2

Із графічного зображення видно, якщо рівень оподат-кування в країні прямує до 100%, то величина чистого доходу по гіперболічній кривій прямує до 0.

Суть критерію соціальної справедливості щодо вста-новлення рівня оподаткування необхідно розуміти в двох аспектах:—

скорочення реальних доходів конкретних платників внаслідок сплати податків та податкових платежів;—

повернення конкретним платникам частини номінальних доходів, перерозподілених за допомогою податків через бюджет у вигляді суспільних благ (національна безпека, правопорядок, охорона здоров'я, освіта, благоустрій та інші трансфертні платежі).

Перший аспект критерію соціальної справедливості відображається наступною функціональною залежністю:

РД = НД - А3Т х БО ,

де РД— реальні доходи податкоплатників;

НД— номінальні доходи податкоплатників;

А3— коефіцієнт залежності величини реальних дохо-дів податкоплатників від рівня оподаткування;

Т— рівень оподаткування;

БО— база оподаткування.

Графічне зображення залежності реальних доходів податкоплатників від рівня оподаткування відобража-ється наступним графічним зображенням (див. рис. 2.3):

Графік залежності реальних доходів податкоплатників від рівня оподаткування

Рис.2.3

З графіка видно, що розмір реальних доходів без-посередньо залежить від величини рівня оподаткування: чим вищий рівень оподаткування, тим нижчі реальні доходи конкретних податкоплатників.

Другий аспект критерію соціальної справедливості відображається наступною функціональною залежністю:

СБ = А4 ПН ,

де СБ — фінансовані й бюджету суспільні блага

та трансфертні платежі;

Т — рівень оподаткування;

А, — коефіцієнт залежності величини суспільних

благ від норми оподаткування;

ПН — податкові надходження.

Графічне зображення буде наступним (див. рис. 2.4):

Графік залежності