більше значення надається безготівковим розрахункам, а підприємство може користуватися ними завдяки відкритим рахункам у банківських установах. Банківський рахунок – це головний осередок грошових ресурсів підприємства, оскільки готівкові розрахунки вже втрачають свою вагу. Метою написання курсової роботи є поглиблення знань по цій важливій темі. Для майбутніх фінансистів важливість даної теми переоцінити неможливо, тому що по суті це є сфера їхньої діяльності.
Теоретична частина складається з трьох питань :
1.Відносини підприємства з банком. Безготівкові розрахунки підприємств і оформлення їх банком;
2. Поточні та інші рахунки в банках;
3. Санкції що накладаються на рахунки підприємств за порушення чинного законодавства.
Вище згадані питання поділяється на підпункти в яких детально висвітлюються всі нюанси теми. Теоретична частина займає 17 сторінок курсової роботи. Кожне з цих питань є важливим , бо розкриває певну частину процесу організації та здійснення банківських розрахунків. Та інколи в своїй діяльності підприємства здійснюють певні порушення , за що на них накладається покарання, в залежності від порушення.
Практична частина: „Документальне оформлення банківських операцій по підприємству „Прикарпаття” за березень 2005 року” охоплює 7 сторінок. У практичній частині показані операції, що були здійснені на підприємстві протягом місяця, а також зміни, о відбулися на банківському рахунку.
При написанні курсової роботи були використані законодавчі акти, інструкції , підручники навчальні посібники.
I. Теоретична частина
1.1 Відносини підприємства з банком. Безготівкові розрахунки підприємств і оформлення їх банком.
Безготівкові розрахунки -------------------------------– це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях інформації чи в електронному вигляді.
Безготівковим грошовим розрахункам, як правило віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягається значна економія витрат на їх здійснення.
Безготівкова форма розрахунків пов’язана з готівковою формою. Так, одержуючи перерахування за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство має одержати в установленому порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій.
Підприємства торгівлі, сфери обслуговування населення , реалізуючи товари, виконуючи замовлення, надаючи послуги, отримують плату за це, як звичайно, готівкою. Водночас їхні розрахунки з постачальниками, фінансово кредитними установами, цільовими фондами в основному здійснюються в безготівковій формі.
Безготівкові розрахунки слід розглядати як цілісну систему, яка включає:
- класифікацію розрахунків;
- організацію розрахунків;
- форми відповідних документів;
- взаємовідносини платників з банками.
Розрахунки за товарними операціями пов’язані з реалізацією продукції, ви -конанням робіт, наданням послуг. Вони становлять переважну частину всього грошового обороту в державі й обслуговують поточну фінансово – господарську діяльність підприємств. Від організації розрахунків за товарними операціями залежать розрахунки за нетоварними операціями. Розрахунки за нетоварними операціями пов’язані з фінансовими операціями: з кредитною системою, бюджетами різних рівнів, сплатою різних санкцій. Ці роз- рахунки здійснюються після реалізації продукції.
Відповідно до місця проведення безготівкові розрахунки поділяються на внутрідержавні та міждержавні. За способом реалізації продукції безготівкові розрахунки можуть бути:
прямими, які здійснюються безпосередньо між постачальниками;
транзитними, які проводяться за наявності проміжних суб’єктів.
За способом отримання платежу безготівкові розрахунки поділяються на гарантовані, тобто такі, які забезпечують гарантію платежу за рахунок депонування коштів, та негарантовані, за яких платіж не гарантується.
Організація розрахунків передбачає їх здійснення шляхом перерахування коштів з рахунка покупця на рахунок постачальника або заліком взаємних розрахунків між покупцем і постачальником продукції.
Розрахункові платіжні документи складаються на бланках форми яких визначено „Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”.
Розрахунковий документ виписується у кількості примірників, потрібній для всіх учасників розрахунків. Списання коштів з рахунку платника здійснюється на першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника. Інші примірники банк передає платнику.
За переходу до ринкових відносин запровадження безготівкових розрахунків має активно сприяти виконанню таких завдань:
- удосконалення комерційного розрахунку на підприємстві;
- оптимізації форм і способів безготівкових розрахунків;
- підвищення відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення всіх платежів;
- постійному пошуку нових механізмів організації безготівкових розрахунків, які б дали змогу на економічному підґрунті подолати негативні процеси в грошовій сфері;
- зміцненню договірної дисципліни;
- прискоренню обороту коштів.
1.1.1.Організація роботи підприємства з безготівковими розрахунками
Фінансова робота у сфері грошових розрахунків підприємства ведеться в багатьох напрямках і організовується фінансовою службою у тісному контакті з постача -льницькими підрозділами, з відділами збуту, з виробничо-технічними підрозділами,
якщо вирішується питання розрахунків, пов’язаних з діяльністю цих служб. Всі розрахунки підприємства з державним бюджетом з податкових платежів, платежів у бюджетні і позабюджетні загальнодержавні цільові грошові фонди фінансова служба виконує у тісному контакті з бухгалтерією, де концентрується необхідна інформація для визначення розміру платежів.
Як відомо, основою для раціональної організації безготівкових розрахунків слугує господарський договір, який визначає взаємовідносини сторін щодо поставки продукції і передбачає їхню відповідальність за прийняті на себе зобов’язання . Невиконання умов договору тягне за собою матеріальну відповідальність сторони-винуватця. Поряд з умовами поставки в господарських договорах визначаються форми і порядок розрахунків за товарно-матеріальні цінності, роботи, послуги. Тому на підприємствах фінансові служби, як правило, беруть активну участь у компанії з укладання договорів, їхні керівники в обов’язковому порядку візують остаточні