інкасові доручення (розпорядження);—

векселі.

Зарахування грошових коштів на рахунки клієнтів повинне здійснюватись не пізніше наступного робочого дня після отри-мання банком повідомлення від розрахункової палати обласного управління НБУ про надходження цих коштів на кореспондент-ський рахунок банку в управлінні НБУ.

Найбільш поширеним в сучасних умовах розрахунковим до-кументом є платіжне доручення. Платіжне доручення — це письмове розпорядження клієнта банку, який його обслуговує, на перерахування відповідної суми грошових коштів зі свого ра-хунка. Цей документ містить такі основні реквізити:—

назву документа;—

номер документа і дату його виписки (число, місяць, рік);—

назву платника грошових коштів;—

назву одержувача грошових коштів;—

назву, місцезнаходження та коди банків платника й одер-жувача;—

суму платежу цифрами та прописом;—

призначення платежу.

Підприємства можуть надавати банкам платіжні доручення на перерахування коштів з поточних рахунків протягом 10 ка-лендарних днів після дня їх заповнення,

Значно рідше в банківській практиці використовуються платіжні вимоги-доручепня. Це – комбінований розрахун-ковий документ, який складається з двох частин:

верхня – вимога постачальника безпосередньо до покуп-ця оплатити вартість відвантаженої йому продукції .–

нижня – доручення покупця своєму банку перерахувати з його рахунка відповідну суму на користь постачальника.

Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником - одержувачем коштів і надсилається безпосередньо на адресу покупця-платника.

Якщо покупець згоден оплатити вимогу-доручення, він має заповнити нижню частину документа. Платіжні вимоги-доручення вважаються дійсни-ми та приймаються банками протягом 20 календарних днів після дня їх виписки.

Для вдосконалення розрахунків між юридичними особами в безготівковій формі, а також з метою скорочення розрахунки між фізичними та юридичними особами в готівковій формі за това-ри, роботи та послуги використовуються розрахункові чеки.

Розрахунковий чек – це документ, що містить письмове роз-порядження власника рахунка (чекодавця) банківській установі (банку-емітенту), що обслуговує його рахунок, оплатити чекоотримачу суму грошових коштів, вказану в чеку.

Розрахункові чеки виготовляються на спеціальному папері та брошуруються у книжки по 10, 20 і 25 чеків. Термін дії чекової книжки — один рік.

Чеки із чекової книжки виписуються чекодавцем і видають-ся чекоотримачу в оплату за отримані товари, викопані роботи, надані послуги.

Чекотримач має право пред'явити у свій банк для оплати одержаний від платника чек протягом 10 календарних днів з дня виписки чека. Для здійснення чекових розрахунків між контрагентами — клієнтами різних банків, банк чекотримача відсилає чек з відпо-відним реєстром-спецзв'язком до банку-емітента. У цьому разі грошові кошти на рахунок чекотримача зараховуються тільки після отримання їх від банку-емітента.

Наступного формою розрахункового документа є акредитив.

Акредитив — це форма розрахунків, за якою банк, що відкри-ває акредитив (банк-емітент), за дорученням свого клієнта (заяв-ника акредитива) зобов'язаний здійснити платіж на користь тре-тьої особи (бенефіціара) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги або надати повноваження іншому (виконую-чому) банку здійснити цей платіж. Банк-емітент може відкрива-ти акредитиви таких видів:—

покритий, за яким для виконання платежів завчасно аку-мулюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку;—

непокритий, оплата за яким гарантується банком-емітентом та здійснюється за рахунок банківського кредиту;

Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні.

Відзивний акредитив це документ, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціара.

Безвідзивний акредитив — це документ, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара.

В узагальненому вигляді розрахунки акредитивами здійсню-ються таким чином. Кожний акредитив призначається для розра-хунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресова-ний.

Строк Дії акредитива в банку-емітенті встановлюється клієн-том - заявником акредитива в межах 15 днів від його відкриття. Акредитив закривається після виконання всіх його умов, а також в інших випадках — за ініціативою заявника чи банку-емітента (якщо акредитив відзивний) або у зв'язку з розірванням догово-ру між заявником акредитива та бенефіціаром.

Вексель — це безумовне грошове зобов'язання, за яким одна особа зобов'язується сплатити іншій визначену суму коштів у визначений строк. Порядок використання векселів у господар-ському обороті України врегульовано Положенням „Про переказний і простий вексель” затвердженим Постановою ЦВК і РНК СРСР № 104/134/ від 7 серпня 1937 р., та Правилами виго-товлення та використання вексельних бланків, затвердженими сумісною постановою Кабінету Міністрів України та Національ-ного банку України № 528 від 10 вересня 1992 р.

Здійснення розрахункових операцій за рахунками клієнтів забезпечується за допомогою системи між банківських розрахунків.

1.2. Поточні та інші рахунки в банках

Взаємовідносини суб'єктів підприємницької діяльності з банка-ми щодо відкриття рахунків регулюються Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо відкриття банківсь-ких рахунків” та Інструкцією №3 „Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті”.

Усі суб'єкти підприємницької діяльності та установи банків зо-бов'язані дотримуватись вимог чинного законодавства щодо від-криття рахунків. За порушення належних вимог суб'єкти підприєм-ницької діяльності та комерційні банки несуть відповідальність. Про відкриття рахунків клієнти в установлений термін повідомляють податковому органу за місцем реєстрації.

За неповідомлення податковому органу про відкриття ( закриття ) рахунків в установах банків юридичні особи та підприємці сплачують штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

По відкритому в банку рахунку здійснюється обіг відповідних грошових коштів. Підставою для операцій по зарахуванню грошових коштів на рахунок і списанню їх з нього є тільки правильно оформлені розрахунково - платіжні документи установленої форми.

Виписка розрахунково - платіжних документів підприємствами - платниками здійснюється, як правило з використанням технічних засобів. Виправлення та підчистки в цих документах не допускаються.

При виписуванні розрахункових документів у них обов’язково заповнюються всі реквізити: вказується назва та номер розрахункового документа, число (цифрами), місяць (прописом) і рік (