- Постійні представництва нерезидентів, які отримають доходи з джерел їх походження в Україні або виконують агентські функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників. Постійне представництво нерезидента в Україні – або виконують агентські функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників. Постійне представництво нерезидента в Україні – це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. При чому обов’язковою умовою початку роботи постійного представництва є взяття його на облік в податковому органі за його місцезнаходженням.[7, 10-103]

Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Об’єкт оподаткування податку на прибуток визначається за такою формулою:

Об’єкт оподаткування податку на прибуток = скоригований валовий дохід – валові витрати виробництва обігу +(-) збиток (приріст) балансової вартості на складах, в незавершеному виробництві і залишок готової продукції – амортизацій відрахувань.

Суб’єкта оподаткування або платника податку є фізичні і юридичні особи з числа резидентів та нерезидентів, які функціонують згідно з нормами податкового законодавства України.

Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Податок, що підлягає сплаті до бюджету, зменшується на вартість торгових патентів, придбаних платником п датку. Прибуток платників податку, включаючи підприємства засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується ставкою 25 % від об'єкта оподаткування (за винятком оподаткування страхової діяльності та деяких інших видів діяльності і рацій, про що викладено нижче).

Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення
(з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого
від'ємного значення підлягає включенню до складу валових які
першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за результат півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значен-ий об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових цитрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Проте, як уже зазначалося, не всі види діяльності та господарських операцій, а також нерезидентів можливо і доцільно оподатковувати на загальних засадах. Тому законодавством визначено цілий пе-релік операцій особливого виду, по яких ставки оподаткування або порядок обчислення об'єкта оподаткування дещо відрізняються.

Поняття податку на прибуток тісно пов’язане з поняттям валових витрат, валових доходів та амортизації. Валовий дохід – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нархованого0) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічні зоні, так і за їх межами.

Скоригований валовий дохід – це загальна сума доходу платника податку за винятком тих видів доходів, які не включаються до валового доходу. [12, 28-30]

Валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів розуміють поступове віднесення
витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку в межах норм амортизаційних відрахувань. Амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів ти нематеріальних активів для власного виробничого використан-ня, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбан-ня, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку Плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації, та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі. Під терміном «основні фонди» розуміють матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. [10, 145-147]

В Україні з 2000 р. у зв'язку з уведенням в дію національних стандартів бухгалтерського обліку виокремлено податкову та фінансову амортизацію. Причому остання нараховується згідно і Положенням (стандартом) № 7 бухгалтерського обліку і дає мож-ливість
коригування норм й вибір одного з кількох методів за власним
рішенням підприємства. Таким чином, підприємство може
робити вибору облікової політики впливати на обсяги аморти-
заційних відрахувань. Основні групи основних засобів підлягають розподілу за такими групами:
1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та і пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини
гіфи та місця загального користування), вартість капітальне-
поліпшення землі;

2 - автомобільний транспорт і вузли (запасні частини)
меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні;

її інструменти, інше конторське (офісне) обладнання та приладдя до них;

3 - будь-які інші основні фонди, не включені до 4

4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мік-рофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних то-варів (предметів).

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (по-даткового) періоду в такому розмірі (у розрахунку на податковий квартал): 1-ша група - 2 %; 2-га група — 10 %; 3-тя