Працівник органу державної податкової служби пе-ревіряє поданий платником податку Розрахунок, ставить дату перевірки цього Розрахунку та особистий підпис.

Кошти від плати за землю, що надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів, зазначених у статті 20 цього Закону, використовуються виключно для таких цілей:

- фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів;

- ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель;

- створення земельного інноваційного фонду;

відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості;

- економічного стимулювання власників землі і землеко-ристувачів за поліпшення якості земель, підвищення родю-чості грунтів і продуктивності земель лісового фонду;

- надання пільгових кредитів, часткового погашення по-зичок та компенсації втрат доходів власників землі та зем-лекористувачів внаслідок тимчасової консервації земель, порушених не з їх вини;

- проведення земельної реформи, а також для земельно-господарського устрою, розробки містобудівної документа-ції і розвитку інфраструктури населених пунктів.

Кошти від земельного податку, що централізуються, спрямовуються на розробку і виконання державних програм щодо раціонального використання земель, підвищення ро-дючості грунтів, на відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних із господарюванням на зем-лях гіршої якості, охорону земельних ресурсів у комплексі з іншими природоохоронними заходами, розвиток загаль-нодержавної та регіональної інфраструктури, ведення дер-жавного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель, а також проведення земельної реформи.

За нецільове використання коштів, що надходять від земельного податку у відповідний бюджет, фінансовими органами нараховується штраф в розмірі 100 відсотків ви-користаних сум, які надходять до Державного бюджету України на цілі зазначені в законах України. [13, 47-50]

1.4 Податок з власників транспортних засобів: об’єкти, ставки, строки сплати

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів належить до загальнодержавних податків та зборів (обов'язко-вих платежів). Коло платників, об'єкт оподаткування, ставки цього податку, а також перелік осіб, щодо яких діють пільги з його сплати, визначено спеціальним законом.

Отже, платники податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів — це підприємства, установи та організації, що є юри-дичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби. Інакше кажучи, платниками транспортного по-датку є юридичні та фізичні особи, котрі володіють зареєстрованими в Україні транспортними засо-бами, що є об'єктами оподаткування.

Суб'єкти підприємницької діяльності —платники єдиного податку не є платниками ряду податків та зборів, однак податок з власників транспортних засобів до цього перелі-ку не включено. Тому, якщо транспортний засіб, що значиться на балансі юридичної особи — єдиноподатника, є об'єктом оподаткування відповідно досі податок сплачується на загальних підставах. Інакше кажучи, податковий статус підприємства (чи є воно платником єди-ного податку, чи працює за загальною системою оподаткування) для цілей сплати транспортного податку не має значення. [9, 42-44]

Що стосується єдиноподатників — фізичних осіб, то за належні їм транспортні засоби, що ви-користовуються в підприємницькій діяльності, транспортний податок розраховується за загаль-ними правилами, а сплачується щороку перед проведен-ням техогляду. У такому ж порядку розраховують і сплачують податок при-ватні підприємці, які працюють за звичайною системою оподаткування.

До речі, обов'язок зі сплати податку з власників транспортних засобів зберігається і за суб'єктами підприємницької діяльності —фізичними особами, які перейшли на сплату фіксованого податку.

Вище зазначалося, що платниками податку з власників транспортних засобів є юридичні та фізичні особи, котрі мають зареєстровані в Україні власні транспортні засоби. За-значено, що при передачі фізичною особою права користування транспортним засобом за довірені-стю іншій особі податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій таке право передано, якщо це передбачено в довіреності на право корис-тування транспортним засобом.

Інакше кажучи, можливість сплати податку з власників транспорт-них засобів або самим власником транспортного засобу, або від імені власника особою, якій пе-редано право користування таким транспортним засобом. для уникнення будь-яких непорозумінь інформацію про те, хто сплачуватиме податок при передачі фізичною особою права користування транспортним засобом за довіреністю іншій особі, доцільно відобразити в довіреності. До речі, подат-ківці дотримуються аналогічної точки зору.

У встановлені зако-ном строки юридичні особи — платники по-дають за місцем своєї реєстрації розрахунок (додаток 3) суми податку, а за міс-цем постійного базу-вання транспортних засобів — його копію. У такій ситуації конт-роль за нарахуванням і сплатою транспортного податку здійснює податковий орган за місцезна-ходженням юридичної особи, а відповідальність за сплату податку несе безпосередньо юридична особа (головне підприємство). [12, 30-32]

Але якщо головне підприємство делегувало права щодо нарахування і сплати податку своїм структурним підрозділам за місцем постійного базування транспортних засобів, то податок має сплачуватися самими структурними підрозділа-ми до бюджету за їх місцезнаходженням із по-відомленням про це головного підприємства. У такій ситуації юридична особа подає розраху-нок суми податку до податкового органу за своїм місцезнаходженням на всі транспортні засоби, за-реєстровані на її ім'я, з розподілом (групуванням) транспортних засобів за місцем їх постійного ба-зування. У розрахунку зазначається, що податок буде сплачено безпосередньо відокремленими структурними підрозділами за місцем постій-ного базування транспорту.

Копії розрахунку суми податку головне під-приємство направляє податковим органам за місцезнаходженням філій та інших відокремлених структурних підрозділів. На підставі таких розрахунків податківці за місцем розташування філій (відокремлених