Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопа-да. Надміру сплачені суми податку підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою або за його бажанням зараховуються до сплати податку за наступний рік.

Розрахунок податку складається на підставі даних дер-жавного земельного кадастру за станом на 1 січня поточно-го року і щороку подається власниками землі та/або земле-користувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточ-ного року з розбивкою річної суми земельного податку рів-ними частками за місяцями, а землекористувачами — ви-робниками товарної сільськогосподарської і рибної продук-ції — з розбивкою річної суми на дві рівні частки.

Податкова звітність може бути надана податковому ор-гану за добровільним рішенням платника податків в елект-ронній формі за умови дотримання чинного законодавства, що регулює ці питання.

До податкового розрахунку додаються наступні додатки:

додаток 1 — «Відомості про наявність документів на зем-лю»;

додаток 2 — «Звіт про пільги на земельний податок»;

додаток 3 — «Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки сільськогосподарського призначення»;

додаток 4 — «Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким встановлено гро-шову оцінку»;

додаток 5 — «Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку»;

додаток 6 — «Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів».

У разі зміни протягом року грошової оцінки землі, функціонального використання землі, настання іншої зміни чи виявлення помилок, що змінюють суму земельного по-датку за звітний(і) місяць(і), платник податку подає новий звітний Розрахунок з виправленими показниками за такий(і) звітний(і) місяць(і) у строки, установлені підпунктом 4.1.4 «а» пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок пога-шення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», без застосування штрафів, установлених пунктом 17.2 статті 17 цього Закону.

До органів державної податкової служби подається ори-гінал Розрахунку. Подання ксерокопії не припускається.

Розрахунок може бути заповнений від руки чорнильною чи кульковою ручкою або віддрукований (заповнення олів-цем не припускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлена рис-ка. Суми земельного податку в Розрахунку проставляються в гривнях, з копійками, з відповідним округленням за загально встановленими правилами.

Органи державної податкової служби не приймають до розгляду Розрахунок:

- що має підчистки або дописки, закреслені слова (цифри), а також написаний олівцем або нерозбірливо;

у якому не заповнені обов'язкові реквізити (коди, дати, підписи і т. ін.);

текст якого неможливо прочитати внаслідок пошкоджен-ня (наприклад, документи, залиті чорнилом, затерті та ін.);

- з порваними аркушами.

Платник земельного податку виправляє самостійно виявлені ним помилки. Якщо за результатами подання уточнюючого Розра-хунку виникає потреба в поверненні надміру сплаченого податку, то разом з таким уточнюючим Розрахунком плат-ником має бути подана заява про повернення надміру спла-ченого податку з дотриманням граничних строків її подан-ня. Якщо строк подання такої заяви закінчився, то уточню-ючий Розрахунок не подається.

Працівник органу державної податкової служби пе-ревіряє поданий платником податку Розрахунок, ставить дату перевірки цього Розрахунку та особистий підпис.

Кошти від плати за землю, що надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів, зазначених у статті 20 цього Закону, використовуються виключно для таких цілей:

- фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів;

- ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель;

- створення земельного інноваційного фонду;

відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості;

- економічного стимулювання власників землі і землеко-ристувачів за поліпшення якості земель, підвищення родю-чості грунтів і продуктивності земель лісового фонду;

- надання пільгових кредитів, часткового погашення по-зичок та компенсації втрат доходів власників землі та зем-лекористувачів внаслідок тимчасової консервації земель, порушених не з їх вини;

- проведення земельної реформи, а також для земельно-господарського устрою, розробки містобудівної документа-ції і розвитку інфраструктури населених пунктів.

Кошти від земельного податку, що централізуються, спрямовуються на розробку і виконання державних програм щодо раціонального використання земель, підвищення ро-дючості грунтів, на відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних із господарюванням на зем-лях гіршої якості, охорону земельних ресурсів у комплексі з іншими природоохоронними заходами, розвиток загаль-нодержавної та регіональної інфраструктури, ведення дер-жавного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель, а також проведення земельної реформи.

За нецільове використання коштів, що надходять від земельного податку у відповідний бюджет, фінансовими органами нараховується штраф в розмірі 100 відсотків ви-користаних сум, які надходять до Державного бюджету України на цілі зазначені в законах України.

1.4 Податок з власників транспортних засобів: об’єкти, ставки, строки сплати

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів належить до загальнодержавних податків та зборів (обов'язко-вих платежів). Коло платників, об'єкт оподаткування, ставки цього податку, а також перелік осіб, щодо яких діють пільги з його сплати, визначено спеціальним законом.

Отже, платники податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів — це підприємства, установи та організації, що є юри-дичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби. Інакше кажучи, платниками транспортного по-датку є юридичні та фізичні особи, котрі володіють зареєстрованими в Україні транспортними засо-бами, що є об'єктами оподаткування.

Суб'єкти підприємницької діяльності —платники єдиного податку не є платниками ряду податків та зборів, однак податок