Майбутнє України як держави з визначеним вектором інтеграції в європейську спільноту потребує вироблення відповідних підходів до вдосконалення податкової системи країни. На сьогодні в Україні відсутні механізми адаптації фінансової системи держави до технологій, притаманних високорозвиненим ринковим суспільно-економічним відносинам.

Основний обсяг податкових надходжень забезпечують прямі податки. Так протягом 2003 року до зведеного бюджету України надійшло 13,5 млрд. грн. в| прибуткового податку з громадян (5,1% ВВП), 13,2 млрд. грн. від податку ні прибуток підприємств (5,0% ВВП), що сумарно у півтора разу перевищує над ходження від податку на додану вартість та акцизного збору.

Останнім часом проблемі вдосконалення системи прямого оподаткування приділяється дуже багато уваги: по-перше, реформовано податок на прибуток підприємств і прибутковий податок з громадян у бік зниження ставок, що сприятиме розширенню бази оподаткування та стимулюванню економічної активності платників, по-друге, внесено суттєві зміни з метою спрощення процедур адмініструван-ня, по-третє, зменшено обсяг податкових пільг (як правило, необґрунтованих). Потребує розв'язання й проб-лема прогнозування надходжень прямих податків.

Теоретичні головні принципи побудови та реформування податкової системи не повинні підривати підвалин матеріального виробництва та споживання, але науково обґрунтовані засади, у свою чергу, вкрай негативно впливає на виробничу й соціальну сфери суспільства. У цьому випадку маємо діалектичну взаємозалеж-ність між економікою і податками, які, з одного боку, існують "за рахунок" еко-номіки, а з другого — мають заохочувально "обслуговувати" цю економіку.

Розглянемо принцип стабільності. Нагадаємо, як в Україні утверджувався один із основних прямих податків — податок на прибуток підприємств. У 1991 році був податок на прибуток, у 1992 році — податок на доходи, в першому кварталі 1993 року — податок на прибуток, з другого кварталу 1993 року знову повернулися до податку з доходів, і, нарешті, з 28 грудня 1994 року запровадже-но податок з прибутку. 18 листопада 1997 року було прийнято Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оподаткування при-бутку з підприємств". Але й до цього закону за порівняно короткий термін вне-сено понад 150 змін та доповнень.

Новий закон України про податок на прибуток підприємств формувався протягом досить тривалого періоду, але в ньому й сьогодні є деякі визначення, які негативно впливають на механізми дії цього податку. Так, наприклад, вне-сені в закон зміни щодо визначення основних фондів та їхніх груп, визначення та нарахування амортизаційних відрахувань і їхніх норм дали можливість за-стосувати щорічну індексацію балансової вартості основних фондів, що призве-ло до збільшення платниками розміру амортизаційних відрахувань у цілому по Україні у 1,7 разу. Чинне законодавство не виключає можливості нарахування платником амортизаційних відрахувань у період фактичного простоювання ос-новних фондів. Це призводить, у свою чергу, до зменшення надходжень до бюд-жету, оскільки продукція на таких підприємствах фактично не виробляється, ва-лові доходи відповідно не зростають, суми амортизаційних відрахувань збільшують валові витрати та зменшують суму податку на прибуток. Широке тлумачення закону та наявні пільги дали можливість 48% підприємств (або 11 тисячам великих і середніх суб'єктів господарювання) відобразити в деклараці-ях про прибуток від'ємне податкове зобов'язання минулих років, що в цілому за рік призвело до втрати бюджетом надходжень на суму 6 млрд. грн.

Нестабільність системи податкового законодавства України здебільшого по-яснюється не змінами в економічному середовищі України, а недосконалістю ана-літичних напрацювань, які повинні застосовуватися як при розробленні нових за-конодавчих актів щодо податків і платників, так і при підготовці змін та доповнень до чинних законів про податки. Не можна не враховувати й того факту, що вне-сення змін до чинного податкового законодавства відбувається також під тиском народних депутатів, які захищають свої власні інтереси в бізнесі.

Тому забезпечуючи принцип стабільності податкового законодавства не слід змінювати права та обов’язки платників податків, які беруть участь у цільових державних інвестиційних програмах. Для цієї категорії платників необхідно забезпечити безумовне виконанні податкових умов протягом усього періоду дії податкового законодавства. Для забезпечення стабільності бюджетного процесу після прийняття законодавчих актів про оподаткування треба упроваджувати їх не раніше, ніж з початку фінансового року, що фактично передбачає прийнятий Бюджетний кодекс.

Ці питання, до речі, пов'язані з проблемою тіньової економіки. Отож слід поміняти векторний напрямок оподаткування: основним джерелом надходжень мають бути надходження від громадян, а не від підприємств. На сьогодні в Ук-раїні фактично відсутні непрямі методи оцінки доходів юридичних і фізичних осіб, немає єдиної інформаційної бази. Відсутність законодавчого регулювання непрямих методів оцінки доходів юридичних і фізичних осіб, які широко зacтосовуються країнами світу, викликає справедливі нарікання з боку населення, обу-реного невідповідністю задекларованих доходів реальним витратам деяких пред-ставників тіньового бізнесу.

Немає справедливості і при оподаткуванні юридичних осіб. Не можна вва-жати соціально справедливим оподаткування юридичних осіб, коли одні під-приємства левову частку своїх прибутків змушені віддавати до бюджету, а інші підприємці, особливо комерційні структури, перебувають у тіні й ніяких плате-жів до бюджету не вносять, декларуючи збиткову діяльність, що взагалі супере-чить економічній меті будь-якого створеного підприємства.

Економіка кожної країни значною мірою залежить від фіскальної політики держави, складовою якої є податкова система, що включає досить широке коло податків різної спрямованості, де система прямого оподаткування є важливим ін-струментом впливу на економіку і водночас є барометром специфічного соціаль-но-економічного розвитку країни. До таких чинників, окрім розвитку економіки і соціальної сфери, належать зовнішня і внутрішня політика держави, її геогра-фічне положення, кліматичні умови, традиції народу тощо. Через прямі податки відбувається тісний зв'язок між державою та юридичними і фізичними