Аналіз розвитку податкових систем європейських країн свідчить про дедалі більшу роль прямого оподаткування, насамперед прибуткового оподаткування доходів громадян. Зростаюча податкова культура і свідомість платників прямих податків дає змогу забезпечувати сталі надходження до бюджету і використову-вати податки як інструменти, що стимулюють прискорення науково-технічного прогресу, що сьогодні не дозволяє встановлювати більші ставки податку, оскільки доходи населення надзвичайно низькі. У 1998 році реальні доходи після оподаткування скоротилися на 2,8% порівняно з 1997 роком. А в розвинених європейських країнах упродовж .останніх десятиліть розмір реальної заробітної плати зростав: наприклад, у Ве-ликобританії за 1955—1986 роки — в 1,8 разу; у Франції — в 2,4; у Німеччині та Італії — в 2,8 разу. В 90-ті роки ці процеси зберігали свою динаміку в країнах ,ЄС, реальна погодинна зарплата робітників в обробній промисловості зросла на ,7% порівняно з 1985 роком.

Важливим напрямком реформування національного оподаткування є пере-і хід до оподаткування сукупного валового доходу платника податку, який охоплює суму доходу з усіх джерел у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах. Дос-від передових країн свідчить, що система прибуткового оподаткування громадян часто охоплює і доходи від володіння житловими будинками, приміщеннями для професійного використання, сільськогосподарськими землями та будівлями. Кож-ному виду нерухомості відповідає розмір доходу, що береться до розрахунку неза-лежно від того чи був дохід реально отриманий, чи ні. Такий механізм забезпечує ефективне функціонування ринку нерухомості й надходження до бюджетів.

Воднораз проведення обґрунтованої політики стосовно використання доз-волених вирахувань із сукупного валового доходу, яка б відповідала потребам соціально-економічного розвитку держави, сприяло б зростанню накопичень та заощаджень населення. Зважаючи на демографічну ситуацію в Україні, стан здо-ров'я населення, варто застосовувати пільги на дітей і осіб похилого віку, на проведення лікування і оздоровчих заходів. Із сукупного оподатковуваного до-ходу пропонуємо вираховувати відповідно до встановлених законодавством меж витрати на соціальне, пенсійне, медичне страхування, вартість проїзду на роботу, професійні видатки.

Оскільки податкові системи розвинених європейських країн зорієнтовані на оподаткування доходів громадян, і ця тенденція має незворотний характер, очевидним для України є посилення уваги до такого виду оподаткування. І го-ловним моментом, про що свідчить європейський досвід, має бути стягнення податків із тієї частки доходів платників, які залишаються після забезпечення основних життєвих потреб працівника та його сім'ї. У цьому контексті має бу-ти переглянутий неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який сьогодні не відповідає потребам платників.

Фіскальна політика дає змогу вирішувати завдання стратегічного характеру: встановлювати оптимальне співвідношення між прямими й непрямими податка-ми, персоналізовувати податок залежно від платоспроможності платника. Таким стратегічним інструментом можна назвати перехід до спільного оподаткування доходів населення залежно від стану та наявності інших членів сім'ї — дружини, дітей віком від 18 років і незалежно від віку — інвалідів, а також військовослужбовців, студентів. Саме тому за однакового рівня доходів сім'я сплачує податок менший, ніж неодружена особа, що позитивно впливає на фінансовий стан сімейної пари. Як свідчать факти, ця допомога сім'ї збільшує рівень її доходу: в середньому сума подат ку знижується на 15%, а число оподатковуваних сімей — на 11%, причому такі зниження найпомітніше для осіб із невисокими доходами.

В інших країнах ЄС спільне оподаткування сім'ї застосовується поряд із окремим (наприклад, у Великобританії) чи застосуванням податкових класів, як у Німеччині, проте позитивний вплив такого підходу очевидний. Тому подібні до цих заходи мають бути відображені в новому законі про оподаткування доходів фізичних осіб. Це дасть змогу диференційовано оподатковувати різні верстви громадян залежно від сімейного стану, кількості утриманців і, отже, досягнути позитивних соціальних зрушень.

За допомогою змін щодо тактики оподаткування в європейських країнах визначають правила та режими, спрямовані на підтримку (пільги) чи покарання! (штрафи) тієї чи іншої діяльності або операції чи групи платників. Дуже пошире-ний тактичний інструмент — звільнення від оподаткування певних категорій плат-ників чи видів діяльності для заохочення інвестицій та наймання робочої сили. Досить поширеними формами є зниження бази оподаткування, застосування зни-жених ставок податку. Ці заходи можуть бути тимчасового або перманентного ха-рактеру і обумовлюються завданнями соціально-економічного розвитку держави, Досвід країн-учасниць ЄС засвідчив, що зниження верхньої межі оподатку-вання, по-перше, сприяло зростанню особистих заощаджень населення, що да-ло змогу використовувати звільнені від оподаткування кошти на інвестиційні цілі. По-друге, сприяло збільшенню самого споживання, що, звичайно, дало імпульс для розвитку цілих галузей економіки, зменшило запаси товарної маси,! вплинуло на зниження рівня цін. Завдяки цьому зменшився рівень інфляції,! зміцніла національна валюта. Загалом у багатьох країнах збільшився неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що сприяло економічному зростанню.

Упровадження податків чи зміни у податкових системах європейських країн супроводжуються широкою агітаційною кампанією щодо переваг і важливості тих чи інших кроків у сфері оподаткування. До такої роботи поряд із державни-ми податковими органами залучаються й приватні фірми. У нас цього немає, тому більшість населення сприймає запровадження податків негативно. А в де-яких країнах ЄС прийняття тих чи інших податкових законів можливе лише піс-ля отримання згоди населення шляхом референдуму. Розширення демократич-них засад в подальшому позитивно вплине на весь податковий процес.

Важливим кроком для податкової системи України має стати прийняття Податкового кодексу, який передбачає зменшення кількості податків, зниження ставок, утримання від внесення частих змін у податкове законодавство, проведення політики