Загальна кількість клієнтів українсь-ких банків, які мають платіжні картки, торік збільшилася на 6.3 млн.. або на 21.4% (з 29.4 млн. до 35.7 млн.), з них юридичних осіб — на 41.4 тис. або на 15.1% (з 273.3 тис. до 314.7 тис), а фізичних осіб — на 6 266.7 тис, або на 21.5% (з 29141,2 до 35 407,9 тис). Про-тягом року частка корпоративних клієнтів, які мають платіжні картки, становила 0.9% від загальної кількості, а клієнтів - фізичних осіб відповідно 99.1%. Порівняно з 2006 роком цей по-казник майже не змінився.

Загальна кількість платіжних кар-ток, емітованих українськими банками (за якими протягом року була здійсне-на хоча б одна операція), торік збіль-шилася на 8.7 млн. шт., або на 27% (з 32.5 млн. шт. до 41.2 млн. шт.). і становила на початок 2008 р. 41 тис. шт.

За станом на кінець 2007 р. на одну юридичну особу (підприємця) припадало 1,3 картки, а на одну фізичну особу – 1,1 картки В. Харченко. Підсумки діяльності банків України на ринку платіжних карток у 2007 році // Вісник НБУ. - № 4. – 2008. – С. 30..

Кількість різних видів платіжних карток станом на 1 січня 2008 року показана в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Види платіжних карток, емітованих українськими банками за станом на 1 січня 2008 р., тис. шт.

Показники | Усього | відсотки

Загальна кількість платіжних карток

З них: | 41 162 | 100

За типами держателів:

Корпоративні | 415 | 1,0

Особисті | 40 747 | 99,0

За видами носіїв інформації

З магнітною смугою | 39 676 | 94,0

З магнітною смугою та чипом | 771 | 1,9

З чипом | 1 518 | 3,7

Для розрахунків у мережі Інтернет | 197 | 0,5

За платіжною схемою

З дебетовою функцією | 31 117 | 75,6

З кредитовою функцією | 10 045 | 24,4

За типами фінансових операцій

З функцією видачі готівки | 1 236 | 3,0

З функцією платежів та видачі готівки | 39 281 | 95,4

З функцією платежів без видачі готівки | 645 | 1,6

Переважна більшість карток із чипом - це картки НСМЕП. Картки з магніт-ною смугою і чипом є карт-ками міжнародних платіжних систем Visa i МаsterСаrd. Банки - члени міжна-родних платіжних систем давно вино-шували плани впровадження чипа на платіжні картки, але для вирішення цьо-го питання були погрібні час та значні матеріальні і людські ресурси. За станом на 01.01.2007 р. було випущено понад 737 тис. карток Visa і близько 34 тис. карток МаsterСаrd, які поряд із магнітною смугою мають чип. Як пра-вило, банки емітують картки з магнітною смугою для ма-сових зарплатних проектів, тоді як карт-ки преміям-сегменту випускають із чипом і магнітною смугою. На кінець 2007 року існувало 771 тис. карток із чипом і магнітною смугою, а на кінець 2006 року – 802 тис., тож В. Харченко доходить висновку, що емісія платіжних карток Visa i МаsterСаrd із магнітною смугою і чипом торік була практично призупинена В. Харченко. Підсумки діяльності банків України на ринку платіжних карток у 2007 році // Вісник НБУ. - № 4. – 2008. – С. 31..

Дані 2007 року показують, що безпека карткових операцій та впроваджене міжнародними платіжними системами правило перенесення відповідальності, згідно з яким з двох учасників транс-акції (емітента і еквайра) відпові-дальність за шахрайство несе той, хто не перейшов на чипи, враховуючи, що пе-реважна більшість операцій з викорис-танням карток - це операції з отримання готівки у інфраструктурі банку-емітента, не є критичними для переходу на чип для емітентів. Практика ук-раїнських банків підтверджує: ніякі штучні методи впливу на ринок не га-рантують розвитку — єдиним чинником є вигода для клієнта і самого банку.

Оскільки в ціновому плані мікропро-цесорні картки змагатися зі звичайними магнітними не можуть і не зможуть, бан-кам необхідно більше надавати клієнту різних додаткових послуг. Можливість підтримки на картці відразу кількох додатків не тільки підвищує її функціональність, але й зменшує питому вартість одного додатка. Йдеться передусім про такі додатки. як електронний гаманець, лояльність, ідентифікаційні додатки (зокрема для реалізації різноманітних урядових та муніципальних програм на транспорті і в соціальній сфері, доступу в приміщення тощо).

Прикладом може слугувати пілотний проект "Електронний студентський кви-ток", що реалізується Міністерством освіти та науки України спільно з Національним банком України на базі державної інформаційно-виробничої системи "ОСВІТА" з використанням тех-нології НСМЕП. Йдеться про запровад-ження багатофункціональної електрон-ної картки єдиного зразка, яка поєднує функції студентського квитка, соціаль-ного додатка для обліку пільг та банківсь-кої платіжної картки. На початок 2008 року до участі в проекті вже залучено 35 вищих навчальних закладів, які тери-торіально охоплюють більшість областей України, та сім банків, що емітували по-над 35 тисяч електронних студентських квитків.

Окрім того, у 2007 році в НСМЕП на замовлення банків було розроблено нові зразки карток із додатком "Ме-дичне страхування" та з бонусними до-датками. Емісію таких карток пла-нується розпочати вже в цьому році.

Подібний досвід розширення функціональності картки застосовано низ-кою банків також на чипових картках міжнародних платіжних систем із па-ливним додатком.

На кінець 2007 року банками було емітовано 10 045 тис. шт. (24.4 %) карток із кредитною