від їх використання у виробничому процесі.
Л. В. Нападовська вважає, що предметом внутрішньогосподарського обліку є "поведінка” підприємства, тобто механізм ефективного управління підприємством .
М. А. Вахрушина і В. Е. Керімов до вищезгаданих об'єктів відносно витрат (поточних і капітальних) результатів господарської діяльності підприємства, так і його окремих центрів відповідальності, ще й ціноутворення, бюджетування і внутрішню звітність, що на наш погляд, є суперечливим, оскільки останні тією чи іншою мірою пов'язані із витрат, доходів і фінансових результатів.
Неординарне ставлення до предмета внутрішньогосподарського (управлінського) обліку в М. Т. Білухи. На його думку, цей вид обліку не має системності і методу, власної методології облікового відображення господарської і його об'єкти аналогічні до об'єктів бухгалтерського обліку. На наш якщо об'єкти управлінського обліку аналогічні до об'єктів бухгалтерського, то звідси випливає, що управлінський є одним із видів або складовою бухгалтерського обліку, а не окремим видом господарського.
Визначення предмета внутрішньогосподарського обліку повинно містити найзагальніші і найсуттєвіші характеристики об'єктів та відображати його основні результати і наслідки.
Враховуючи вищесказане, можна прийти до висновку, що предметом управлінського обліку, в тому числі внутрішньовиробничого як його складової, є сукупність його об'єктів у процесі управління господарською діяльністю. Подібне трактування предмета цього виду обліку наводять П. М. Гарасим, І. Є. Давидович, П. Я. Хомин .
Л. В. Нападовська до об'єктів управлінського обліку зараховує: затрати (поточні і капітальні) та доходи підприємства загалом й окремих його структурних підрозділів; собівартість як форму цільового спрямування затрат; внутрішні ціноутворення (трансфертні ціни); планування; внутрішню звітність .
М. М. Стажкова вважає, що об'єктами управлінського обліку є витрати і доходи, фінансові результати діяльності підприємств, "центри відповідальності" і система внутрішньої звітності . Натомість Ю. О. Мішін вказує, що об'єктами внутрішньовиробничого обліку є місця виникнення витрат, центри витрат і центри відповідальності . На наш погляд, "центри відповідальності" не є об'єктами управлінського обліку, а напрямками його організації. Внутрішня звітність - це елемент методу внутрішньовиробничого обліку, а не об'єкт.
Ширший перелік об'єктів управлінського обліку наводять в своїх працях Ф. Ф. Бутинець, Т. В. Давидюк, Н. М. Малюга, Л. В. Чижевська, П. М. Гарасим, І. Є. Давидович, П. Я. Хомин, Т. П. Карпова, О. В. Лишиленко . Такими об'єктами ці вчені вважають виробничі ресурси (основні засоби, нематеріальні активи, матеріальні й трудові ресурси) і господарські процеси та їх результати. На нашу думку, останні є об'єктами фінансового обліку, ведення якого регламентовано державою. На кожному підприємстві повинен здійснюватися облік перелічених об'єктів згідно із Законом про бухгалтерський облік, національними Положеннями (стандартами), іншими нормативними документами. Без ведення їх обліку на підприємстві не обійтися, оскільки неможливо буде скласти обов'язкову фінансову звітність (Баланс, Звіт про фінансові результати та ін.). Про деталізований облік витрат, доходів і фінансових результатів розрізі структурних підрозділів, окремих відповідальних осіб, видів продукції (робіт, послуг) цього сказати не можна. Він є прерогативою самого підприємства, а звідси випливає, що саме вони - об'єкти управлінського обліку.
Підсумовуючи вищесказане, можна казати, що об'єктами внутрішньогосподарського обліку є витрати, доходи і фінансові результати від всіх видів діяльності підприємств в розрізі їх структурних підрозділів, окремих відповідальних осіб, видів продукції (робіт, послуг) тощо. Таке твердження пояснюється тим, що засновників, акціонерів та інших власників підприємств насамперед у діяльності цікавить прибуток, який визначається як різниця між доходами і витратами. Всі інші об'єкти фінансового обліку (основні засоби, запаси тощо) є лише знаряддям для одержання цього прибутку. Подібної точки зору, дотримуються П. А. Атамас, В. М. Добровський, Л. В. Гнилицька і Р С. Коршикова .
Об'єкти внутрішньовиробничого обліку вивчаються з допомогою спеціальних способів і прийомів, які в сукупності становлять його метод. У сучасній науковій та навчальній літератур відсутня єдина точка зору серед учених-економістів щодо визначення методу , внутрішньогосподарського обліку та їх складових. Погляди окремих науковців на ці питання згрупувала Л. В. Нападовська . Крім проаналізованих нею, доцільно виокремити думки таких вітчизняних учених, як Ф. Ф. Бутинець, Т. В. Давидюк, Н. М. Малюга, Л. В. Чижевська, В. М. Добровський, Л. В. Гнилицька, Р. С. Коршикова, В. С. Лень, О. В. Лишиленко та російських М. А. Вахрушиної і В. Е. Кермова .
Таблиця 1. Елементи методу управлінського обліку в сучасній економічній літературі
Назва літературного
джерела
Назва
елементів
методу управл.обліку | Ф. Бутинець та ін | М. А. Вахрушина | В. М. Добровський та ін. | В.Е.Керімов | В. С. Лень | О. В. Лишиленко
Документація | + | + | + | + | + | +
Інвентаризація | + | + | + | + | + | +
Оцінка | + | + | + | + | + | +
Калькулювання | + | + | + | + | + | +
Рахунки | + | + | + | + | + | +
Подвійний запис | + | + | + | + | + | +
Індексний метод | + | + | + | +
Факторний аналіз | + | + | + | +
Кореляція | + | + | + | +
Лінійне програмування | + | + | + | +
Спосіб найменших квадратів | + | + | + | +
Бухгалтерський баланс | + | + | + | + | +
Звітність | + | + | + | +
Нормування | +
Планування | +
Контроль | +
Аналіз | +
Групування і перегрупування |