Яке головне призначення податкової системи в сучасних умовах? На нашу думку, це забезпечення умов для розвитку суспільного виробництва і всіляке сприяння державним органам управління у вирішенні соціальних завдань.

Суспільне виробництво є об'єктивним єднанням елементів упредметненої і живої праці. Як величезний пилозбирач, воно втягує у свій процес основні засоби, сировину, матеріали, живу працю. З огляду на необхідність сьогодні збільшити обсяги виробництва, підвищити його ефективність, створити умо-ви для розвитку бізнесу, скоротити безробіття та підвищити зайнятість насе-лення, конче потрібно через систему оподаткування домогтися зниження вартос-ті живої праці (це дасть змогу вирішити зазначене вище завдання у комплексі). А воно надзвичайно велике: витрати на оплату праці враховуються при розрахун-ку податку на додану вартість, мита, акцизів, обов'язкових соціальних платежів, прибуткового податку. Цей перелік при бажанні можна продовжити. У цілому, за умови, що не враховуються мито й акцизи, мінімальний рівень оподаткову-вання коштів на оплату праці становить понад 70 %. Аналогічно щодо прибутку — понад 50 %.

Звичайно, так вести господарство не можна, інакше нам ніколи не позбути-ся безробіття і виплати заробітної плати у конвертах, не відійти від мінімізації прибутку та не дочекатися вітчизняного інвестора.

Новим елементом податкової системи можуть стати податки на майно юри-дичних і фізичних осіб. Що стосується юридичних осіб, то запровадження опо-даткування їхнього майна до розв'язання основних проблем у сфері виробництва і бізнесу позитивних результатів не дасть, оскільки зросте податкове навантажен-ня на підприємства, фірми, що вкрай небажано в нинішніх умовах і з чим ми ве-демо боротьбу протягом останніх років.

Зовсім інша ситуація складається щодо податків на майно фізичних осіб. Питання стосовно фізичних осіб якісно відрізняється від питання щодо юридич-них осіб:

1) податки на майно фізичних осіб доцільно запровадити найближчим ча-сом. Послаблений контроль з боку держави за формуванням доходів фізичних осіб призвів до численних порушень законодавства і значної диференціації у до-ходах населення, що матеріалізувалося в об'єктах нерухомості і правах на воло-діння землею та цінними паперами. Цю несправедливість слід хоч якоюсь мірою нівелювати у найкоротший термін;

2) запровадження податків на майно фізичних осіб дасть змогу певною мі-рою зняти податкове навантаження з виробництва і перенести його до сфери споживання. Нам видається, що це варто зробити саме за рахунок зниження соціальних податків, які сьогодні відносно витрат на оплату праці становлять 37,6 %;

3) податки на майно фізичних осіб повинні мати соціальну спрямованість і деякою мірою враховувати матеріальний рівень життя платника податку, ос-кільки підставою для запровадження цього податку є відсутність належного ре-гулювання й контролю за формуванням доходів населення у 90-х роках. В Україні 75—80 % населення живе нижче від середнього рівня матеріального забезпечення, 15—20 % — має середній рівень статків і лише 3—5 % населен-ня можуть бути віднесені до багатого класу. З огляду на низький рівень дохо-дів більшості населення, відсутність житла в деяких чи забезпеченість житлом нижче від необхідних фізіологічних і соціальних норм (40—50 кв. м загальної площі на людину) сплату майнових податків з фізичних осіб доцільно в основ-ному покласти на багаті верстви населення й осіб з рівнем статків вищим за середній;

4) ставки податків мають бути помірні й не викликати особливих нарікань з боку осіб, які є їх платниками;

5) видів майна, що перебуває у власності фізичних осіб, є кілька (квартири, будівлі, земля, цінні папери та інше), тому запровадження податків одночасно на всі види об'єктів викличе й одночасне значне посилення податкового наванта-ження, що вкрай небажано.

Зазначені податки, на наш погляд, слід насамперед пов'язати з об'єктами не-рухомості — квартири, будинки, будівлі невиробничого призначення, земля, незалучена до сільськогосподарського використання. Йдеться саме про переви-щення деяких соціально-економічних показників: наприклад, більше 40 кв. м за-гальної площі на 1 члена родини; понад 0,5 га несільськогосподарських угідь на 1 людину тощо.

Надалі, за умови запровадження податків на нерухомість з підвищенням ма-теріального рівня життя, сфера оподатковування і контингент платників подат-ків мають розширюватися.

Другим важливим напрямом переорієнтації нашої податкової системи може бути впровадження ресурсоощадних технологій і посилення оподаткування еко-логічно шкідливих і небезпечних виробництв.

За рівнем споживання енергії на душу населення Україна посідає одну з лі-дируючих позицій у світі. Енергомісткість нашого внутрішнього валового про-дукту в 3,2 разу перевищує відповідний показник індустріально розвинених кра-їн. Це викликає стурбованість, зважаючи на енергетичну залежність України від Росії. Промислові виробництва (металургія, хімічна промисловість, підприємства інших галузей), розміщені на території держави, характеризуються великою енер-гомісткістю і застарілими технологіями, що призводить до значних витрат енер-гії і палива порівняно з показниками передових країн.

Нам видається, що це питання може бути вирішено через запровадження спеціального для таких суб'єктів господарської діяльності податку. Впроваджую-чи передові, прогресивні енергоощадні технології, підприємства знижуватимуть витрати енергії на одиницю продукції, що випускається, і об'єктивно добивати-муться зниження сум відповідного платежу до бюджету. Більш того, додатково до цього податкового важеля доцільно за результатами впровадження зазначених технологічних інновацій у частині зниження собівартості звільняти від податку на прибуток.

Аналогічні проблеми виникають у сфері екології, охорони навколишнього середовища. Наш великий бізнес — металургійні й гірничо-збагачувальні комбі-нати, екологічно шкідливі підприємства та