Це справедливо, зважаючи на те, що громадянин сплачує податок при купівлі товару незалежно від того, які в нього до-ходи. Звичайно, в державі, де низький рівень доходів населен-ня, непрямі податки негативно впливають на соціальний клімат у суспільстві. Тож, вони сприятливо сприймаються в країнах з високим рівнем добробуту.

Постійне зростання суспільного добробуту в країнах з рин-ковою економікою дає підстави стверджувати, що непрямі по-датки є меншою небезпекою для економічного зростання, ніж

що. Загалом на сьогодні вже є досить аргументованою точка зо-ру, що майбутнє належить особистому прибутковому оподатку-ванню з одночасним зростанням податків на споживання.

Іншим напрямом наукових дискусій була проблема оптимі-зації податкової системи. Це питання вирішувалося не на осно-ві порівняльного аналізу переваг різних форм податків, а шля-хом визначення відповідності кожного з податків критеріям оптимального оподаткування. Основні дослідження здійснюва-лися з позицій відповідності податків принципам економіки добробуту.

Основні засади й вимоги щодо побудови податкової систе-ми знайшли відображення в світовому податковому кодексі, розробленому за завданням ООН. Вони полягають у тому, щоб:—

запроваджувати єдиний постійний кодекс на всі податки, замість окремих законів на окремі податки;—

відмовитися від протекційних податків, що є умовою ін-теграції в світову економіку;—

відмовитися від податкових пільг і замінити їх субсиду-ванням;—

враховувати національні особливості в оподаткуванні;—

створювати ефективно діючі й висококомпетентні подат-кові служби.

Ґрунтуючись на висновках сучасної фінансової науки, по-даткова система витлумачується як побудована відповідно до наукових принципів оподаткування сукупність взаємопов'яза-них і взаємоузгоджених податків, що постійно розвивається й удосконалюється в умовах еволюції цивілізації.

Податкова система для повної і всебічної характеристики повинна мати відповідні показники, які б характеризували її роль у фінансовій діяльності держави. Вплив податків на еко-номічні та соціальні процеси в державі можна охарактеризува-ти за допомогою показника, — загального рівня оподаткування. Він розраховується як відношення суми податків і обов'язкових платежів, відрахувань і внесків до бюджетів та інших фінансо-вих інститутів до валового внутрішнього продукту в відсотках.

З точки зору економічної теорії, зниження податкових ви-лучень позитивно впливає на економічне зростання, оскільки збільшення фінансових ресурсів у приватному секторі зумовлює їх краще використання на основі ринкового механізму. Зни-ження рівня оподаткування підвищує конкурентоздатність еко-номіки на міжнародному ринку, зменшує відтік капіталу за кор-

дон, а також в тінь. Усе це важливі фактори економічного зрос-тання національної економіки, збільшення робочих місць і, від-повідно, доходів бюджетів.

Загальний рівень оподаткування придатний для оцінки явищ і процесів на макрорівні. Для глибшого вивчення ситуації та оцінки податкової системи потрібна деталізація показника в роз-різі галузей економіки. Мається на увазі промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок тощо. Тут важливе значення має система пільг, а також визначення бази оподаткування тощо.

3.3. Елементи системи оподаткування

Податкова система має низку складових, які називаються елементами оподаткування. До елементів оподаткування нале-жать: об'єкт оподаткування; суб'єкт оподаткування; ставка по-датку; термін сплати податку; пільги з податку; податкове зобо-! в'язання; податковий кредит; податкова квота; податкова І недоїмка (борг); податковий облік; податковий контроль.

Від правильного визначення елементів оподаткування як кожного окремого податку, так і системи в цілому залежить ус-пішне виконання податками притаманних їм функцій, вплив держави через податкову систему на економічні й соціальні процеси, справедливість і ефективність оподаткування загалом. Елементи оподаткування складають механізм оподаткування і є основою для здійснення податкової політики, хоча було б вір-ніше сказати, що податкова політика в державі найповніше мо-же бути виражена в елементах податкової системи.

Об'єкт оподаткування — ключовий елемент кожного подат-ку. Він дає відповідь на запитання, що оподатковується, тобто що є базою оподаткування. До об'єктів можуть належати заро-бітна плата, земля, прибуток, майно, капітал, дохід, спадщина, обіг у торгівлі або інших видах послуг, фізична чи юридична особа, додана вартість, окремий вид товару. Критеріями вибору об'єкта оподаткування є можливість його точного обліку, швид-кість надходження податку до бюджету, досягнення справедли-вості при оподаткуванні, прозорості при сплаті. Від правильно-го вибору об'єкта оподаткування залежить регулювальна функція податку, можливість держави впливати на економічні і соціальні процеси у житті країни.

Суб'єкт податку або його платник це — юридична чи фізич-на особа, яка має в своєму розпорядженні або віданні об'єкт оподаткування і відповідно до чинного законодавства повинна

вносити платежі до бюджету. Водночас необхідно враховувати, що суб'єкт оподаткування і платник податку вживаються як си-ноніми чисто умовно. Платниками усіх без винятку податків є громадяни держави. Джерелом сплати податків є доходи фізич-них осіб в кінцевому підсумку. Проте відповідальність за обра-хування та своєчасну сплату податку відповідно до законодавс-тва в переважній більшості несуть підприємницькі структури та інші юридичні особи (нотаріальні контори, митна служба, ор-гани внутрішніх справ тощо).

Ставка податку — це розмір податку на одиницю податко-вої бази. Вона встановлюється законом або іншими норматив-ними актами. Ставки податку бувають єдині або прапорційні та диференційовані. Єдина ставка є обгрунтованішою з економіч-ної точки зору і справедливою, оскільки всіх платників податку ставить в однакові умови. Диференційовані ставки — складні-ша конструкція податкової системи. Вона потребує наукового обгрунтування