За способом побудови ставки поділяються на тверді, про-центні, прогресивні, регресивні. Тверді ставки встановлюються в грошових одиницях з певного виду товару в натуральному об-численні. Процентні ставки встановлюються, якщо база опо-даткування має лише грошове вираження.

Прогресивні ставки зростають в міру збільшення розміру податкової бази. Прогресія ставки може бути простою і ступін-частою. Проста прогресія ставки застосовується щодо всієї ба-зи оподаткування, і вона досить негативно сприймається плат-никами податків. При ступінчастій шкалі ставки прогресія підвищення застосовується не до всього обсягу бази оподатку-вання, а тільки до тієї величини, що перевищує інтервали об-меження. Тут значення має крутизна прогресії, тобто співвідно-шення мінімальної і максимальної ставок.

Термін сплати податку — це встановлений законом строк внесення платежу до бюджету або інших фінансових інститутів. Термін сплати залежить від суми платежу.

Регресивна ставка податку передбачає зменшення ставки при зростанні податкової бази. Ці ставки використовуються для стимулювання окремих видів діяльності або з метою уникнен-ня тінізації доходів і прибутку.

Податкова квота — це частка податків у доходах платника податків або групи платників. Вона є розрахунковим показни-ком і використовується при аналізі податкової ситуації. Квота може розраховуватися в абсолютних і відносних показниках.

Податкова пільга — це часткове або повне звільнення фі-зичних і юридичних осіб від сплати податків. Податкові піль-ги завжди мають економічне або соціальне навантаження, тобто держава, надаючи пільгу, здійснює фінансову підтрим-ку окремих видів діяльності та соціальний захист окремих груп населення. Податкові пільги можуть виступати в формі неоподатковуваного мінімуму доходів, податкових знижок щодо чинних ставок податку, вилучення з оподатковуваних доходів деяких витрат платника податків, повне звільнення від окремих податків.

Податковий кредит — це одна з форм фінансового стиму-лювання розвитку певних видів господарської діяльності. Вона полягає в перенесенні терміну сплати податку на користь плат-ника, тобто платник податку користується коштами, які нале-жить зарахувати до бюджету.

Податковий борг — це величина не внесених в установле-ний термін сум податку, а також штрафні санкції за порушен-ня терміну сплати податку. Сума боргу може також встановлю-ватися рішенням арбітражного суду.

Податкова застава — це матеріальне або майнове забезпе-чення непогашеного вчасно податкового зобов'язання.

Податкове забов'язання є загальною сумою податку, нара-хованого платникові за звітний період за результатами його гос-подарської діяльності.

Податкові санкції — це розмір коштів, що сплачують плат-ники податків за порушення податкового законодавства, в тому числі за несвоєчасну сплату податків, приховування доходів, порушення термінів подачі податкової звітності. Санкції вста-новлюються в грошовій формі, їхній розмір визначається зако-нодавством.

Податкова амністія є звільненням фізичної особи — плат-ника податків, яка вчинила порушення податкового законодав-ства, від сплати податкових санкцій. Амністії встановлюються як законодавством держави, так і підзаконними актами вико-'навчої влади. Амністії застосовуються, як правило в тих випад-ках, коли дії відповідальної особи носили ненавмисний харак-тер і не нанесли значної шкоди державі.

Структура податкової системи держави визначається її закона-ми. В Україні це Закон "Про систему оподаткування". Відповідно до чинного законодавства всі податки і збори, що справляються на території України, поділяються на загальнодержавні й місцеві. До загальнодержавних належать: податок на додану вартість; акциз-ний збір; податок на прибуток підприємств; податок на доходи фі-зичних осіб; мито; державне мито; податок на нерухоме майно (нерухомість); плата (податок) за землю; рентні платежі; податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і ме-ханізмів; податок на промисел; збір за геологорозвідувальні робо-ти, виконані за рахунок державного бюджету; збір за спеціальне використання природних ресурсів; збір за забруднення навколиш-нього природного середовища; збір до Фонду для здійснення за-ходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та со-ціального захисту населення; збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; збір до Державного інноваційного фонду; плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльнос-ті; фіксований сільськогосподарський податок; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; єдиний збір, що справ-ляється у пунктах пропуску через державний кордон України; збір за використання радіочастотного ресурсу України; збір до фонду гарантування вкладів фізичних осіб; збір у вигляді цільової надбав-ки до тарифу на електричну та теплову енергію.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) зап-роваджуються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається згідно з законами України.

До місцевих податків належать: податок з реклами; кому-нальний податок.

До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать: го-тельний збір; збір за припаркування автотранспорту; ринковий збір; збір за видачу ордера на квартиру; курортний збір; збір за участь у бігах на іподромі; збір за виграш на бігах на іподромі; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; збір за право використання місцевої символіки; збір за право проведення кіно- і телезйомок; збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу та лотерей; збір за проїзд те-

риторією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон; збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; збір із власників собак;

Місцеві податки і збори, механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими ра-дами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ста-вок, установлених законами України, крім збору за проїзд тери-торією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами.

Загалом структура податкової системи України відповідає вимогам ринкової економіки. У кількісному вираженні вона ха-рактеризується даними,