Наведені дані свідчать, що структура податкової системи має деякі особливості. По-перше, висока питома вага непрямих податків, що дещо не відповідає вимогам ринкової економіки. Водночас питома вага непрямих податків у доходах бюджету має тенденцію до зростання. Зростає також загальний обсяг по-даткових надходжень. В цілому, наведені вище дані дають під-ставу зробити висновок, що податкова система держави збері-гає позитивні тенденції формування своєї структури. 4.3. Непрямі податки в податковій системі України

Непрямі податки за своєю економічною суттю об'єднують універсальні акцизи, які включаються до ціни товарів, робіт або послуг. Об'єктом оподаткування є вартість товару або послуги, а для споживача це витрата. Універсальні акцизи включають податок на додану вартість, акцизний збір і мито. Усі вони на-лежать до групи податків на споживання.

Непрямі податки з'явилися наприкінці XVIII століття, коли розвиток податкових форм відбувався одночасно в двох нап-рямках — прямого й опосередкованого оподаткування.

Непряме або опосередковане оподаткування одразу ж було піддано нищівній критиці, воно трактувалося як податки на бідних. Особливе занепокоєння непрямі податки викликали се-ред марксистів, соціалістів та представників інших соціал-де-мократичних течій. Проте процес розвитку фіскальної практи-ки, а також теорії оподаткування підтвердив, що непряме оподаткування виникло й розвивалося як явище об'єктивне, зу-мовлене розвитком суспільного життя, оскільки забезпечити постійно зростаючі державні видатки лише за рахунок прямих податків стало неможливим.

Об'єктивну необхідність непрямого оподаткування обґрунтували в своїх працях кращі представники економічної теорії та фінансової науки — Дж. Мілль, А. Маршалль, А. Пігу, М. Фрідмен, І. Фішер та інші. Тут слід зазначити, що непрямі податки мають низку істотних переваг і, насамперед, у забезпе-ченні доходів бюджету. Непрямі податки сплачує багато плат-ників за місцем створення нової вартості, ці податки відзнача-ються простотою обрахування; широка база оподаткування сприяє зростанню доходів бюджету, вилученню податку на всіх етапах руху товарів, сприяє рівномірному розподілові податко-вого тягаря між усіма суб'єктами підприємницької діяльності; застосування нульової ставки на експортні товари сприяє збіль-шенню обсягу експорту та підвищенню конкурентоспромож-ності вітчизняних товарів на світовому ринку.

Усі ці переваги непрямого оподаткування сприяли тому, що розвиток усієї системи оподаткування здійснюється як опти-мальне співвідношення прямих і непрямих податків залежно від економічних умов розвитку кожної держави.

Податок на додану вартість за своєю економічною суттю є універсальним акцизом, його починали застосовувати як пода-ток з обороту. Проте податок з обороту може успішно функці-онувати при тоталітарній системі, коли держава централізовано встановлює ціни на всі товари. В умовах ринку спрацьовує ку-мулятивний ефект, тобто на кожній стадії руху товарів нарахо-вується податок.

Усе це зумовило пошук нових варіантів непрямого оподат-кування і в 70—80-х роках XX століття було обгрунтовано до-цільність оподаткування лише доданої вартості. Така система оподаткування зберігає переваги податку з обороту щодо опо-даткування всіх етапів руху товарів, але водночас усуває його го-ловну ваду — кумулятивний (каскадний) ефект.

Об'єктом оподаткування ПДВ є додана вартість, тобто вар-тість, створена на даному конкретному етапі руху товару. За економічною суттю, доданою вартістю є частина валового внут-рішнього продукту, створеного (виробленого) певною госпо-дарською одиницею.

Суб'єктами податку на додану вартість є фізичні та юридичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю у сфері ви-робництва, торгівлі та послуг. Фактично платником ПДВ є спо-живач, незалежно від того, чи це юридична, чи фізична особа. На сьогодні податок на додану вартість набув широкого

застосування. Він є важливою складовою податкових систем у понад 40 країнах світу, в тому числі в 17 європейських країнах. Ставки податку встановлюються в процентах, які ко-ливаються від 12% у Люксембурзі та Іспанії до 22% у Данії і 25% в Ірландії. Кількість ставок досить різна від однієї (в Да-нії) до семи (у Франції). Найнижча ставка — 2,1% у Франції на продовольчі товари, і найвища — 33,3% — на товари, які є предметами розкоші.

Розрахунок величини податку на додану вартість до сплати здійснюється декількома способами. За одним із них, ставка податку множиться на величини заробітної плати й прибутку. Це прямий статистичний метод. За іншим методом, ставка мно-житься на валовий дохід і одержаний результат зменшується на суму податку, обрахованого множенням ставки на затрати. Цей метод називають непрямим, або методом податкового кредиту. Він був прийнятий країнами ЄС і має широке застосування в оподаткуванні.

Слід окремо сказати про пільги з податку на додану вар-тість. Вони застосовуються в двох формах — шляхом запровад-ження нульової ставки й звільнення від оподаткування прода-жу деяких видів товарів та послуг. Нульова ставка надає право продавцеві оподатковуваного товару чи послуги на повну ком-пенсацію тих сум податку, які включались у підрахунок матері-альних поставок і вартісних надходжень.

На думку багатьох зарубіжних вчених, податок на додану вартість, за своєю суттю, є еволюційною і досить успішною формою в непрямому оподаткуванні. Він демонструє переваги успішнішого, ніж за допомогою інших податків, розв'язання проблем галузевого й територіального розміщення фінансових ресурсів, уникнення подвійного оподаткування, зменшення кількості податкових пільг. Цей податок кореспондує положен-ня фінансової науки про "податковий нейтралітет" як умову стимулювання господарювання, а також прийняття рішень на рівні підприємств. ПДВ має внутрішній "вбудований" механізм взаємної перевірки платниками податкових зобов'язань. На від-міну від податку з обороту за брутто — ціною в будь-якій лан-ці (виробництво, оптова чи роздрібна торгівля) — ПДВ не зао-хочує вертикальної інтеграції компаній. Він не дискримінує платників залежно від їхньої ролі та місця в господарському процесі. ПДВ нейтральний щодо переміщення товарів і послуг, розміщення ресурсів. ПДВ значно впливає на рівень цін, але

його можна повернути й