Лізингові операції банку

Лізинг є одним зі способів прискореного оновлення основних засобів. Він дає змогу підприємству одержати у своє розпорядження засоби виробництва, не купуючи їх і не стаючи їхнім власником.

Ефективність лізингових операцій вивчають у лізингоодержу-вача і лізингодавача.

Недоліком лізингу порівняно з кредитами банку є його вища вартість, оскільки лізинг готові платежі, які платить підприємство-лізингоодержувач лізинговій установі, мають покривати аморти-зацію майна, вартість вкладених грошей і винагороду за обслуго-вування покупця.

Переваги лізингу для орендатора:

1.Підприємство-користувача звільняють від необхідності інвестування одноразової значної суми, а тимчасово вивільнені суми грошових коштів може бути використано на поповнення власного оборотного капіталу, що підвищує його фінансову стійкість.

2. Гроші, заплачені за оренду, враховують як поточні витра-ти, що входять у собівартість продукції, у результаті чого на цю суму зменшується оподатковуваний прибуток. 3. Підприємство-орендатор замість звичайного гарантійного терміну одержує гарантійне обслуговування обладнання на весь термін оренди

4. З'являється можливість швидкого нарощування виробничої потужності, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, І що сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства.

Крім того, лізинг дає підприємству-орендатору певні нефінансові переваги. Для підприємства, що використовує обладнання, ї яке швидко застаріває, наприклад обчислювальну техніку, це може бути засобом, щоб застрахуватися від його знецінення. І цей засіб буде тим ефективнішим, проте й дорожчим, чим термін до-говору менший від терміну фізичної служби орендованого майна.

Лізинг як альтернативний фінансовий прийом заміняє дже-рела довгострокового і короткострокового фінансування. Тому пе-реваги і недоліки лізингових операцій порівнюють насамперед з перевагами й недоліками традиційних джерел фінансування інве-стицій (довгострокових і середньострокових кредитів).

Оцінюючи ефективність лізингу, враховують не лише еконо-мію коштів, а й інші перелічені вище його переваги. Для цього використовують систему окремих і узагальнюючих показників, як і в оцінюванні ефективності інвестицій, а саме: приріст обсягу продукції, підвищення її якості і конкурентоспроможності, зро-стання продуктивності праці, прибутку, рентабельності, скоро-чення терміну окупності і т. ін.

Рентабельність лізингу — це відношення суми одержаного прибутку до суми витрат з лізингу.

Термін окупності лізингу для підприємства-лізингоодержувача визначається відношенням суми лізингових платежів до се-редньорічної суми додаткового прибутку від застосування орен-дованих засобів.

Ефективність лізингу у лізингодавця також оцінюють за до-помогою показників чистого прибутку, рентабельності і терміну окупності інвестицій у лізингові операції.

До витрат на лізинг у лізингодавця входять вартість придбан-ня основних засобів у виробників, сума процентів за кредити бан-ку (якщо купівлю здійснювали за їхній рахунок), сума страхо-вих внесків за страхування лізингового майна, сума витрат на га-рантоване обслуговування зданих в оренду засобів, зарплата пер-соналу та інші витрати.

Аналізують також ступінь ризику на основі вивчення плато-спроможності орендаторів та акуратності виконання договірних зобов'язань за попередніми контрактами.

У процесі аналізу необхідно зробити порівняння показників ефективності лізингу за звітом з показниками за договором, вста-новити відхилення, визначити причини цих відхилень і враху-вати їх в укладанні наступних угод.

Особливості обліку основних засобів фінансового лізингу

Активи, які передані у фінансовий лізинг (оренду), враховуються лізингодавцем як виданий кредит, на який розповсюджуються вимоги Інструкції по бухгалтерському обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій і формування і використовування резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої ухвалою Правління Національного банку України від 15.09.2004 № 435 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.10.2004 за № 1302/9901. Лізингоодержувач відображає в балансі одержані необоротні активи одночасно як активи і зобов'язання.

Різниця між сумою мінімальних лізингових (орендних) платежів і негарантованої ліквідаційної вартості об'єкту фінансового лізингу (оренда) і справжньою його вартістю, яка визначена лізинговою (орендної) процентною ставкою, є доходом лізингодавця.

Розподіл доходу між звітними періодами впродовж терміну лізингу (оренда) здійснюється із застосуванням лізингової (орендної) процентної ставки до залишку заборгованості лізингоодержувача по кредиту на початок звітного періоду.

Витрати, які пов'язані з оформленням договору про фінансовий лізинг (оренду), включаються у вартість кредиту під час первинного визнання і амортизуються впродовж терміну лізингу (оренда).

На початок терміну лізингу (оренда) основні засоби і нематеріальні активи, які одержані лізингоодержувачем у фінансовий лізинг (оренду), враховуються за якнайменшою з оцінок: справедливою вартістю необоротного активу або справжньою вартістю суми мінімальних лізингових (орендних) платежів. Витрати лізингоодержувача, пов'язані з оформленням договору про фінансовий лізинг (оренду), включаються у вартість активу під час його первинного визнання.

Витрати лізингоодержувача на поліпшення об'єкту фінансового лізингу (оренда) (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція і т.п.), що приводять до збільшення майбутніх економічних зручностей, які спочатку очікувалися від його використовування, відображаються як капітальні інвестиції, які включаються у вартість об'єкту фінансового лізингу (оренда).

Розподіл фінансових витрат між звітними періодами впродовж терміну лізингу (оренда) здійснюється із застосуванням лізингової (орендної) процентної ставки до залишку зобов'язань на початок звітного періоду. Якщо в договорі про фінансовий лізинг (оренду) не вказана лізингова (орендна) процентна ставка, то застосовується процентна ставка до можливих позик лізингоодержувача.

Лізингоодержувач впродовж періоду очікуваного використовування активу нараховує амортизацію основних засобів і нематеріальних активів, одержаних у фінансовий лізинг (оренду).

Періодом очікуваного використовування об'єкту фінансового лізингу (оренда) є термін корисного використовування - якщо договором передбачений перехід права власності на актив до лізингоодержувача(орендаря), або найкоротший з двох періодів - термін лізингу (оренда) або термін корисного використовування об'єкту фінансового лізингу (оренда) - якщо переходу права власності на об'єкт фінансового лізингу (оренда) не передбачено. Метод нарахування амортизації об'єкту фінансового лізингу (оренда) визначається лізингоодержувачем згідно порядку нарахування амортизації власних основних засобів і нематеріальних активів.

При передачі основних засобів в оперативну оренду складається договір оренди і акт прийому-передачі даного устаткування.

При складанні договору оренди необхідно звернути увагу:

- на порядок передачі устаткування;

- на