- збільшення валових витрат проводити в тому податковому періоді, коли був проведений один із заходів ст.12.1.1.;

- обіг в суд на стягнення заборгованості повинен бути тільки на основного позичальника; (обіг в суд про стягнення заборгованості з поручителя не дає права збільшувати валові витрати);

- подача заяви про порушення кримінальної справи в УМВД не дає права збільшувати валові витрати;  

Витрати в податковому обліку виникають в період обігу в суд із заявою про стягнення заборгованості позичальника.

Датою обігу в суд вважається :

- дата реєстрації позовної заяви в суді.

- дата відправки заяви поштою

- якщо вищезгадана інформація відсутня, то підставою є дата ухвалення судом Ухвали про розгляд даної заяви.

Датою здійснення виконавчого напису вважається дата складання виконавчого напису нотаріусом. 

До складу валових витрат включається сума прострочених відсотків (комісійних) яка зафіксована в позовній заяві або у виконавчому написі. 

Нарахування відсотків після дати обігу в суд, здійснення виконавчого напису здійснюється на неоподатковувані рахунки. 

У разі задоволення судом позову банку податкові зобов'язання банку не змінюються. Збільшенню підлягають лише валові доходи позичальника в період, на який випадає 30-й календарний день з дати ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості з такого позичальника (п.п. 12.1.5 . Закону України N 334).  

Виникнення валових доходів по раніше віднесених до складу валових витрат відсотках на підставі обігу в суд, здійснення виконавчого напису  

Одержані відсотки, які раніше були віднесені у валові витрати, включаються у валовий дохід в період їх отримання.

Якщо вся заборгованість по відсотках (комісійним), яка вказана в позовній заяві (з урахуванням доповнень до позову), погашена, то неоподатковувані відсотки, нараховані після обігу в суд, переносяться на рахунки оподаткувань і, відповідно, включаються у валовий дохід. 

Погашення відсотків відбувається через виконавчу службу

Погашення поручителем

Погашення страховою компанією 

Відповідно до п.п. 12.1.2 Закону "Про прибуток" платник податку –продавец зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості, заздалегідь віднесеної до складу валових витрат, згідно підпункту 12.1.1 цього пункту, у випадку якщо протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з наступних подій:

- суд не задовольняє позов (заява) продавця або задовольняє його частково або не приймає позов (заява) у виробництво (розгляд) покупця про визнання недійсними вимог по погашенню цієї заборгованості або її частини;

На суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого в результаті такого збільшення, нараховується пеня в розмірах, визначених законом для невчасного погашення податкового зобов'язання. Вказана пеня розраховується за термін з першого дня податкового періоду, наступного за періодом, протягом якого відбулося збільшення валових витрат згідно п.п.12.1.1, до останнього дня податкового періоду, на який доводиться збільшення валового доходу, і сплачується незалежно від значення податкового зобов'язання платника податку за відповідний звітний період ».

Виходячи з вищевикладеного, валовий дохід збільшується в період, коли відбувається одна з наступних подій:

суд не прийняв позов банку до розгляду;

суд не задовольнив позов банку повністю або частково;

суд задовольнив позов позичальника про визнання недійсними вимог банку по погашенню цієї заборгованості.

Валовий дохід збільшується на суму заборгованості, раніше віднесеної у валові витрати. Відсотки, нараховані після обігу в суд і не включені в оподаткування, переносяться на оподатковувані рахунки. Таким чином, в базу оподаткування повинні включитися всі нараховані по цьому кредиту відсотки. Якщо суд задовольнив позов частково, то дохід збільшується в частині, невизнаній судом суми.

Пеня нараховується на податкове зобов'язання, що виникло в результаті збільшення валового доходу, на суму, яка раніше була віднесена у валові витрати. Відсотки, нараховані на неоподатковувані рахунки після поводження із заявою в суд, при розрахунку такої пені не враховуються.

Нарахування пені здійснюється за період - починаючи з першого дня кварталу наступного за кварталом, в якому були сформовані валові витрати, до останнього дня кварталу, в якому відбулося збільшення валового доходу.

Ставка пені визначається виходячи з вимог п. 16.4. ст.16 Закону України «Про порядок погашенні зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фундаціями» N 2181. Цим пунктом передбачено нарахування пені по ставці 120 відсотків від ставки НБУ, що діяла на початок періоду нарахування або на кінець, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою. Розрахована таким чином пеня сплачується до бюджету незалежно від суми податку, що виникла в звітному періоді. Ст. 97. Закону України «Про державний бюджет України на 2005год» дана норма змінена. В 2005г. пеня взымается з розрахунку 3-х кратного розміру річної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення додаткового податкового зобов'язання.

Якщо банк оскаржив рішення суду в порядку, встановленому законом, вищеописане збільшення валового доходу і, відповідно, нарахування пені не відбувається до моменту ухвалення остаточного рішення відповідним судовим органом (п.п.12.1.3 . Закону України N 334).

Якщо банк включив відсотки до складу валових доходів і сплатив до бюджету пеню, а в майбутньому звертається до суду, то в період такого обігу він має право збільшити валові витрати на суму оскаржуваної заборгованості. При цьому зобов'язань по поверненню з бюджету пені законодавство не передбачає. З метою уникнення таких випадків необхідно своєчасно оскаржити подібні рішення судів. 

Формування валових витрат на підставі претензії, направленої позичальнику  

Податковим законодавством, починаючи з 2003 року, передбачено включення до складу валових витрат сум прострочених відсотків (комісійних) на підставі пред'явлення позичальнику претензії (п.б) п.п.12.1.1 . Закону України N 334).

Прострочену заборгованість позичальника по відсотках