Об'єктом обчислення плати є обсяг води, яку водоспоживачі ви-користовують для власних потреб. Водокористувачам встановлюється ліміт використання води. Нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів затверджуються Кабінетом Міністрів за поданням Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки за погодженням з Міністерством економіки і Міністерством фінансів. За понадлімітне використання водних ресур-сів плата стягується у п’ятикратному розмірі.

Плата не справляється за воду, що використовується для задово-лення питних і господарсько-побутових потреб населення, для проти-пожежних потреб, для зовнішнього благоустрою територій міст та населених пунктів; за підземну, морську воду та ін.

Плата за спеціальне використання лісових ресурсів.

Запроваджена з метою забезпечення раціональною і бережливого користування лісовими ресурсами, які є національним багатством країни. Верховна Рада України від імені держави розпоряджається лісами, крім того, вона делегує свої повноваження щодо розпорядження лісами відповідним радам. Всі лісові ресурси поділяються на лісові ресурси державного і місцевого значення. До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця. Всі інші лісові ресурси, не віднесені до державних належать до місцевих лісових ресурсів.

Платниками плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі. Об'єкт оподаткування – деревина лісових порід, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, побічні лісові користування. Розмір плати встановлюється диференційовано в залежності від виду лісових ресурсів.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохід-них машин і механізмів.

Нормативи збору встановлюються окремо для кожного виду ко-рисних копалин чи групи близьких за призначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку чи погашення у надрах запасів корисних копалин. Нормативи можуть бути проіндексовані з ураху-ванням офіційного індексу інфляції.

В механізмі справляння збору передбачено застосування пони-жуючих коефіцієнтів з метою стимулювання більш ефективного ви-користання родовищ (видобуток супутніх корисних копалин, залу-чення родовищ з виснаженими та важковидобувними запасами тощо). Збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за ви-добуток:

раніше погашених запасів корисних копалин, віднесених у проце-сі розробки родовищ до категорії втрачених у надрах;

вуглеводневої сировини з нерентабельних свердловин з метою недопущення вибухонебезпечних газопроявів у населених пунктах нафтогазопромислових районів;

підземних вод, які не використовуються в народному господарст-ві;

корисних копалин для усунення їх шкідливої дії (підтоплення, за-солення, виникнення зсувів) та забруднення надр.

Суми збору за виконані геологорозвідувальні роботи відносяться на собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг). Збір в повному обсязі зараховується до держанною бюджету і спрямовується на роз-виток матеріально-сировинної бази.

Плата за користування надрами.

Плата за використання надр при видобуванні корисних копалин справляється за видобуті корисні копалини з метою раціонального і економного їх використання. Корисні копалини, так як і лісові ресурси, поділяються на дві групи: державного і місцевого значення. Об’єктом оподаткування платою є обсяг погашених балансових запасів корисних копалин.

Плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин державного значення зараховується в розмірі 40 відсотків нарахованих сум до Державного бюджету України і 60 відсотків у місцеві бюджети. Плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин місцевого значення зараховується до місцевих бюджетів.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, філії, відділення, громадські, бюджетні та інші установи, а також фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують, працю найманих працівників сплачують збір – в розмірі 32% фактичних витрат на оплату праці працівників.

Для підприємств, організацій, установ, де працюють інваліди встановлена пільгова ставка збору в розмірі 4% в частині фактичних витрат на оплату праці інвалідів. Для підприємств всеукраїнських організацій інвалідів, де кількість інвалідів не менше 50% загальної чисельності працюючих збір визначається також за пільговою ставкою 4% від об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств.

Фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також приватні нотаріуси, адвокати, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу встановлена ставка збору в розмірі 32% оподатковуваного доходу; фізичні особи, які працюють на умовах контракту або згідно з цивільно-правовими договорами також сплачують збір у розмірі 37% сукупного оподатковуваного доходу.

Діючим законодавством передбачена сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування юридичними та фізичними особами, які здійснюють певні види операцій. Наприклад:

купівля-продаж валюти оподатковується за ставкою 1% від суми операцій з купівлі-продажу валюти;

торгівля ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння оподатковується за ставкою 5% вартості реалізованих виробів;

відчуження легкових автомобілів, крім легкових автомобілів якими забезпечуються інваліди та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом оподатковується за ставкою 3% вартості легкового автомобіля;

суб'єкти підприємницької діяльності - виробники тютюнових виробів сплачують збір у розмірі 5% вартості тютюнових виробів;

юридичні та фізичні особи, які купують нерухоме майно (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння оподатковується за ставкою 5% вартості реалізованих виробів;

відчуження легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом оподатковується ставкою 3% вартості легкового автомобіля;

суб’єкти підприємницької діяльності – виробники тютюнових виробів сплачують збір у ромірі 5% вартості тютюнових виробів;

юридичні та фізичні особи, які купують нерухоме майно (крім державних підприємств і організацій за бюджетні кошти, а також громадян, які купують житло і перебувають у черзі на одержання житла або