30% - до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється у складі Державного бюджету України.

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Платниками даного збору є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво.

При цьому об'єктом оподаткування виступає виручка, одержувана від реалізації вказаної продукції. Ставка збору встановлена у розмірі 1 відсотка від об'єкта оподаткування.

Кошти одержані від справляння даного збору розподіляються наступним чином:

- З0 відсотків нарахованих сум збору залишаються на спеціальних рахунках управлінь Держаного казначейства України в Автономній. Республіці Крим та в областях і використовуються на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. Розпорядження даними кош-тами здійснюють органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим та областей;

- 70 відсотків нарахованих сум збору перераховуються на спеціальний рахунок управлінь Держаного казначейства України. В свою чергу дані кошти розподіляються таким чином: 70 відсотків - використовується на розвиток виноградарства, ЗО відсотків - на розвиток садівництва і хмелярства. Розпорядником вказаних коштів є центральні органи виконавчої влади, які здійснюють державну політику у сфері виноградарства, садівництва та хмелярства.

Гербовий збір.

Гербовий збір - це загальнодержавний збір, який підлягає сплаті суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності при ввезенні на митну територію України товарів, предметів і транспортних засобів.

Справляння гербового збору проводиться з ввізних вантажних митних, декларацій, які подаються митним органам у випадках, ви-значених законодавством.

Об'єктом справляння гербового збору є визначена у ввізній вантажній декларації митна вартість товарів та інших предметів, які ввозяться на митну територію України для їх вільного використання, а для товарів на інших предметів, які ввозяться з метою транзиту через митну територію України - вантажна митна декларація.

Розміри ставок гербового збору визначаються залежно від суми митної вартості товарів і інших предметів зазначеної у ввізній ван-тажній митній декларації, перерахованої у гривні за офіційним об-мінним курсом НБУ, що діяв на момент подання такої декларації.

Розміри ставок диференційовані в межах: від 10 грн. при митній вартості товарів від 1001 до 2000 грн., до 20000 грн. - при митній вартості товарів більше ніж 10000001 грн.

Сплата гербового збору провадиться шляхом придбання його платниками марок гербового збору в установах Державного спеціалізо-ваного ощадного банку України. Крім того, марки можна придбати на митницях розташованих у пунктах пропуску на державному кордоні України.

Маркуванню підлягає один основний аркуш ввізної вантажної митної декларації, марка гербового збору погашається штампом (печат-кою) посадової особи митного органу, яка проводить митне оформлення товарів.

Марки гербового збору випускаються номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 400 гривен; виготовляються високим друком, із застосуванням спеціальних зображень, із високим ступенем захисту. Захист марки від підробленя, несанкціонованого тиражування чи повторного використання визначається Міністерством фінансів за погоджен-ням з Ощадбанком. Державною податковою адміністрацією, Міністерством внутрішніх справ та Службою безпеки України. Марки мають свою нумерацію, яка складається із серії з трьох літер та шестизначного номера. Продаж марок суб’єктам підприємницької діяльності проводиться установами Ощадбанку як за готівку, так і в безготівковій формі.

Фіксований сільськогосподарський податок.

Запроваджений на період з 1.01.1999р. по 1.01.2004р. з метою спрощення оподаткування і зниження податкового тиску на сільсько-господарських виробників і на цій основі забезпечення стимулювання раціонального використання землі.

Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в раху-нок таких податків і зборів: податку на прибуток підприємств; плати за землю; податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; комунального податку; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збо-ру до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорно-бильської катастрофи та соціального захисту населення; збору на обов’язкове соціальне страхування; збору на будівництво, реконстру-кцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користу-вання України; збору на обов’язкове державне пенсійне страхування; збору до Державного інноваційного фонду; плати за придбання тор-гового патенту на здійснення торговельної діяльності; збору за спеці-альне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства).

Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік , перевищує 50 відсотків загальної суми вартості валового доходу підприємства.

Платники податку мають право сплачувати податок в грошовій формі або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції. Об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або на-

йому у користування, в т.ч. на умовах оренди.

Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гек-тара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, окремо для ріллі, сіножатей та пасовищ і для бага-торічних насаджень. Для платників фіксованого сільськогосподарського податку, які здійснюють діяльність у гірських загонах та на поліських територіях застосовують пониженні ставки податку.

?????????????????????7

тому повинна існувати система податків, яка відповідає народногосподарським вимогам, т.б. оптимально поєднує джерела і об’єкти оподаткування з метою найменшого обмеження виробництва і підприємництва, а тим самим сприяти здійсненню соціально-політичних цілей податків.

3.2 Місцеві податки і збори

місцеві податки мають не таку тривалу історію яе державні податки. Першим податком місцевого характеру став податок на користь бідних, він був введений в Англії у XVII ст. причиною його запровадження стало значення збільшення в країні злидарів стало значне збільшення в країні злидарів, жебраків, бідних.

Центральний уряд вимагав від міст та приходів матеріально підтримувати бідних за рахунок добровільних пожертвувань місцевих заможних громадян. Але поступово ця добровільність перетворилася на обов’язковість.

Податок