За умов ринкової економіки важлива роль належить малому біз-несу. Його підтримка, у тім числі через систему оподаткування, є одним із способів подолання економічної кризи в економіці.

На перших етапах становлення системи оподаткування в Україні малому підприємництву надавались певні пільги. Особливо це сто-сувалося оподаткування прибутку малих підприємств. Згодом пода-ткові пільги для малого підприємництва практично було ліквідова-но, що негативно вплинуло на його розвиток.

З метою реалізації державної політики щодо розвитку й під-тримки малого підприємництва, підвищення його ролі в розвитку національної економіки з 1 січня 1999 року внесено зміни в опо-даткування суб'єктів малого підприємництва (згідно з Указом Президента України від 3 липня 1998 року «Про спрощену сис-тему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підпри-ємництва» з додатковими змінами відповідно до Указу Прези-дента від 28 червня 1999 p.).

Указані зміни пов'язані зі спрощенням системи оподаткування (встановлення єдиного податку), обліку та звітності суб'єктів мало-го підприємництва. Такими визнано:—

юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що в них за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, а величина виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн гривень;—

фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, а кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з такою особою, включаючи членів її сім'ї, за рік не перевищує 10 осіб і величина виручки від реаліза-ції продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 500 тис. гри-вень.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок або в касу за здійснення опера-цій з продажу.

Суб'єкти підприємницької діяльності — юридичні особи, які пе-рейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відван-тажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунків грішми.

Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, звільняється від сплати таких податків і зборів (обов'язкових пла-тежів):—

податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа вибрала спосіб оподаткування доходів за єдиним подат-ком за ставкою 6 відсотків;—

податку на прибуток;—

податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності);—

плати (податку) за землю;—

збору за спеціальне використання природних ресурсів;—

збору до Державного інноваційного фонду; —

збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;—

збору на обов'язкове соціальне страхування;—

комунального податку;—

податку на промисел;—

збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;—

внесків до Фонду соціального захисту інвалідів;—

внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;—

плата за патенти згідно із Законом «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності.

Для переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт мало-го підприємництва має подати письмову заяву в орган державної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (квар-талу), за умови сплати всіх установлених податків та зборів за попе-редній звітний (податковий) період.

Суб'єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, мають право вибирати спосіб оподаткування доходів, одержуючи свідоцт-во про сплату єдиного податку.

Ставки єдиного податку для фізичних осіб встановлюються міс-цевими радами за місцем державної реєстрації суб'єкта підприєм-ницької діяльності з урахуванням виду діяльності та місця її здійс-нення. Ставка податку не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень за календарний місяць.

Якщо фізична особа—суб'єкт підприємницької діяльності здійс-нює кілька видів її, для яких встановлено різні ставки єдиного пода-тку, вона отримує одне свідоцтво і сплачує один податок, що не пе-ревищує встановленої максимальної ставки.

Для платника єдиного податку (фізичної особи), який займаєть-ся підприємницькою діяльністю з використанням найманої праці або коли участь у підприємницькій діяльності беруть члени його сім'ї, розмір єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кож-ну особу.

Суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа, яка спла-чує єдиний податок, звільняється від зборів до державних цільових фондів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

Сплачена суб'єктом підприємницької діяльності — фізичною особою, сума єдиного податку є остаточною і не включається до пе-рерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, що перебувають з ним у трудових відношеннях, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Суб'єкти підприємницької діяльності — юридичні особи мо-жуть самостійно вибрати ставку єдиного податку: 6% суми виру-чки від реалізації без урахування акцизного збору, але з окремою оплатою ПДВ; 10% суми виручки від реалізації без урахування акцизного збору, але зі включенням ПДВ до складу єдиного по-датку.

Суми єдиного податку перераховуються щомісячно до 20 числа місяця наступного за тим, в якому одержано виручку, на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Наступного дня після надходження коштів відповідне відділення казначейства перераховує суми єдиного податку:—

до державного бюджету — 20%;—

до місцевого бюджету — 23%; —

до Пенсійного фонду — 42%;—

на обов'язкове соціальне страхування — 15% (у тому числі 4% до Державного фонду сприяння зайнятості населення).

Суб'єкти малого підприємництва (юридичні особи) за результа-тами господарської діяльності за звітний період (квартал) подають до органу державної податкової служби (до 20 числа місяця, насту-пного за звітним періодом) розрахунок сплати єдиного податку, ак-цизного збору і податку на додану вартість (якщо ними вибрано ставку 6%).

На спрощену систему оподаткування суб'єктів малого підприєм-ництва не можуть бути переведені:—

довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;—

суб'єкти підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України «Про патентування деяких видів підприємни-цької діяльності» в частині придбання