Реферат на тему:

Податок на нерухомість в Україні

План

Вступ.

Основна частина. Податок на нерухомість: зміст, база оподаткування, пільги та основні принципи.

Податок на нерухомість: об’єкт оподаткування, його складові.

Основні принципи оподаткування. Ставки податку.

Методи оцінки ринкової вартості об’єктів нерухомості, база оподаткування.

Схеми надання пільг.

Висновок.

Література.

Вступ

Перехід до ринкових відносин змушує нас звернути пильну увагу на економічний досвід розвитку закордонних країн, зокрема в області фінансів. Особливе місце тут займає податкова система - найважливіший інструмент державного економічної політики і регулювання ринкових відносин. Податки стимулюють або, навпаки, обмежують розвиток окремих галузей, створюють передумови для зниження витрат виробництва й обертання приватних підприємств і фірм, підвищення їхньої конкурентноздатності на світовому ринку. Державними і муніципальними органами здійснюється значна частина капітальних вкладень в економічну інфраструктуру - будівництво та утримання транспортних комунікацій, ліній зв'язку, систем промислового водопостачання, очисних споруджень, підготування земельних ділянок до промислової забудови та ін. Ці вкладення не розраховані на одержання прибутку, але непрямим шляхом забезпечують підвищення її для приватного капіталу та відіграють роль одного з найважливіших чинників розвитку і регулювання економіки.

Згідно проекту Податкового кодексу, який знаходиться на обговоренні і затвердженні в Верховні Раді України одним із податків для поповнення держскарбниці, кошти від якого планується направляти на розвиток будівництва в тому числі стимулювання будівництва на селі є податок на нерухомість. Але законодавча база нового податку настільки недосконала, що подарує українському платникові податків безліч “сюрпризів”. Левову частку роботи по розробці законодавчої бази податку взяла на себе ДПАУ та Мінфін.

Ввести податок на нерухомість одним махом поки що не вдалося жодній країні в світі. Нинішній вітчизняний ринок нерухомості далекий від існуючих в розвинених країнах, де існує інфраструктура, яка обслуговує всіх його учасників. Більшість наших об'єктів господарювання не можуть легально продати свою власність. Земля під приватизованими об'єктами не належить на правах власності суб'єктам господарювання, які володіють цим майном. А без ринку не може бути і реальної вартості об'єкта оподаткування, і будь-які керівні методики оцінки не зможуть адекватно і точно відобразити вартість об'єктів нерухомості. Приклад цьому, вартість будівель та споруд, які реєструють наші бюро технічної інвентаризації. Мало ймовірно, що в сьогоднішній ситуації можна буде швидко та ефективно, а головне - більш-менш справедливо, провести ринкову оцінку всіх об'єктів нерухомості України з метою їх оподаткування.

Передбачається, що бюджет 2003 року буде формуватися на новій податковій основі. З урахуванням того, що населення в нас все ж є основним платником податків, є офіційна інформація на кожного громадянина України. Автори нового податкового кодексу передбачають ввести спеціальний податок на нерухомість, тобто житло, з фізичних осіб. При цьому ж, звичайно, всі - як прихильники так і противники - побоюються соціальних наслідків і поки що не можуть точно сказати, хто повинен платити повністю, а хто буде пільговиком. Хоча виходити лише із метражу, який припадає на мешканця, і не враховувати інших особливостей нерухомості, а також умов проживання громадян - нонсенс. До того ж треба .приймати реалії життя - майже третина населення України не взмозі навіть Доплачувати квартплату.

2. Основна частина. Податок на нерухомість: зміст, база оподаткування, пільги та основні принципи.

2.1. Податок на нерухомість успішно застосовується в багатьох країна світу. Найбільш яскравим прикладом може бути Канада, де надходження від оподаткування нерухомості в окремих провінціях складають близько 40% прибуткової частини бюджету.

Під об'єктом оподаткування, як правило, розуміється в сукупності земляка розміщені на ній будівлі і споруди, в тому числі - незавершене будівництво. Оскільки окремо земля рідко є предметом продажу, проте у вартості будь-якого об'єкта (будинку, квартири, магазину, ресторану, складу) у значній мірі враховується місце розташування, то система оподаткування автоматично враховує такий показник, як вартість землі.

Другою важливою складовою податку на нерухомість є ринкова вартість самого об'єкта, застосування якої більш справедливе на ринку нерухомості, ніж часто сьогодні використовувана балансова вартість. Ще одна особливість податку на нерухомість - те, що, як правило, ставка податку єдина для всіх видів нерухомості, проте частка у вартості об'єкта, яка підлягає оподаткуванню, дуже відрізняється в залежності від способу використання даного об'єкта нерухомості Тобто оподатковувана база значно змінюється від того, наприклад, чи належить об'єкт нерухомості до житла, об'єктам соціально-культурного призначення, промисловим чи комерційним організаціям.

2.2. Вилучення великої суми податку за дорожчий об'єкт, що вигідно розташований, визначає розмір оподаткування більш справедливим чином, аніж інші види платежів. Світовий досвід також виробив основні принципи, які дозволяють організовувати оподаткування найбільш раціональним і чином. Ці принципи так чи Інакше знайшли відображення в законодавстві більшості країн. До них можна віднести, зокрема, наступне:

- об'єктом оподаткування, як правило, виступають земля, будівлі та споруди, оскільки їх на відміну від рухомого майна відносно легко виявити та ідентифікувати; - в якості основи для обчислення бази податку частіше за все виступає ринкова вартість об'єктів, які оподатковуються, що стимулює їх найбільш раціональне економічне використання;

- при визначені вартості нерухомого майна звичайно використовується не індивідуальна оцінка кожного окремого об'єкта, а масова оцінка на основі застосування стандартних процедур розрахунку вартості об'єкта з метою оподаткування. Це дозволяє оцінити велику кількість об'єктів при відносно невеликих витратах.

пільги надаються або соціальне незахищеним платникам податку, або за типами нерухомості, які забезпечують здійснення суспільне корисних видів діяльності, або по об'єктам, які перебувають в державній (муніципальній) власності. Перевага звичайно віддається пільгуванню об'єктів (типів нерухомості), а не