що проводиться з 1 липня 1999 року до 1 січня 2002 року, у разі, коли за результатами звітного періоду сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за будь-якими операціями з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України платнику податку протягом місяця, що настає після подання податкової декларації. Підставою для отримання відшкодування є податкова декларація. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського векселя на суму відшкодування з бюджету. Казначейський вексель приймається в рахунок сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів до Державного бюджету України, акцизних і митних зборів, які стягуються під час митного оформлення товарів, та інших кредитів, або за бажанням платника податку використовується в розрахунках між резидентами відповідно до законодавства України (згідно із Законом України від 14.07.99 р. N 934-XIV).
Податковий орган має право давати розпорядження про нарахування податку у разі коли розмір податку, зазначеного у декларації, є меншим за розмір, що випливає з поданих розрахунків, при цьому додаткова сума податку, нарахована податковим органом, підлягає внесенню до бюджету у строки, зазначені у розпорядженні податкового органу, але не пізніше 10 календарних днів з дати виписки такого розпорядження.
Суми податку на додану вартість зараховуються до державного бюджету та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування бюджетних сум, що направляються як субвенції місцевим бюджетам.
Суми податку, сплачені фізичними особами у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), що вивозяться (експортуються) такими фізичними особами в межах неторговельного (туристичного) обороту, бюджетному відшкодуванню не підлягають.
Період. за який платник податку зобовязаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету згідно з пунктом 1.5 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. називаться звітним або податковим періодом.
Відповідно до пункту 7.9 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.:
для платників податку, в яких обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
для платників податку, що мають обсяг операцій з продажу менший, ніж зазначений вище, можуть застосовувати за своїм вибором податковий період, що дорівнює календарному місяцю або кварталу. Заяву про своє рішення з цього питання платник податку подає податковому органу за один місяць до початку календарного року.
Протягом календарного року дозволяється заміна квартального податкового періоду на місячний з початку будь-якого кварталу поточного року. Заява про таку заміну надається платником податку до податкового органу за один місяць до початку кварталу. Зворотні зміни в одному календарному році не дозволяються.
В разі застосування квартального податкового періоду згідно із статтею 8 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. платник податку, який також здійснює вивізні (експортні) операції з продажу товарів (робіт, послуг), може одержати бюджетне відшкодування частини податкового кредиту за підсумками результатів діяльності першого місяця кварталу та двох перших місяців кварталу.
Бюджетному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту розрахункового періоду, що дорівнює відсотку експортних обсягів продажу товарів (робіт, послуг) у загальному обсязі оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) розрахункового періоду. До експортних обсягів продажу товарів (робіт, послуг) не включаються майнові добровільні пожертвування на користь нерезидентів, майнові внески для продовження будь-якої спільної з нерезидентом діяльності за межами України, майнові внески, що повертаються іноземному інвестору.
Відшкодування здійснюється у порядку, передбаченому підпунктом 7.7.3 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. для податкового (звітного) періоду, що дорівнює календарному місяцю, а оподаткування за підсумками звітного кварталу здійснюється у порядку, визначеному пунктом 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.
РОЛЬ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ В ДОХОДАХ КРАЇНИ.
2.1 Аналіз надходження податку на додану вартість до Зведеного бюджету України.
Україна переживає економічну кризу. Одним з головним чинників є податкова система. З одного боку, вона не забезпечує держави достатніми і надійними доходами, що породжує фінансову кризу держави на макрорівні, а з другого — підриває фінансову базу підприємницьких структур, чим вимовлює кризу в мікроекономічному середовищі.
З огляду на це, виникає потреба у глибокому аналізі способів мобілізації доходів держави, обгрунтування напрямків, форм і методів підвищення результативності її фінансової діяльності.
У країнах із розвинутою ринковою економікою державні доходи становлять значну частину валового внутрішнього продукту і мають величезний вплив на його перерозподіл і розширене відтворення.
У всіх постсоціалістичних економіках у період переходу до ринку частка державних доходів у ВВП стала зменшуватися. Також тенденція і спостерігалася в Україні. Питома вага доходів Зведеного бюджету у ВВП становила у 1994 році 43,5%, у 1995 році – 38,1%, у 1996 – 37,1%, у 1997 році – 29,4%, у 1998 році – 27,7%.
Світовий досвід підтверджує, що існують різні фінансові способи мобілізації доходів держави. У найзагальнішому вигляді їх поділяють на податкові й неподаткові. Однак на сучасному етапі найважливішу роль відіграє податкова діяльність.
Основним джерелом доходів бюджетів базового рівня є регулюючи доходи, перш за все — прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств, з прямих податків, та ПДВ, з непрямих податків.
Однак, як перелік