- рентну плату за транзитне транспортування аміаку в розмі-рі еквівалентному 0,3 долара США за 1 тонну на кожні 100 кі-лометрів відстані;

- рентну плату за транзитне транспортування природного га-зу в розмірі 1,67 гривні за 1000 куб. метрів газу на кожні 100 кі-лометрів відстані.

Рентна плата за транспортування нафти та транзитне тран-спортування аміаку, природного газу вноситься платниками до державного бюджету щодекади авансовими платежами 15 і 25 числа поточного місяця та 5 числа місяця, що настає за звітним, виходячи з обсягів нафти, аміаку та природного газу, транспор-тованих за минулу декаду, та рентної плати.

Відомості про внесення рентної плати за транспортування нафти та транзитне транспортування аміаку, природного газу подаються відповідному органу державної податкової служби щомісяця до 20 числа місяця, що настає за звітним, за форма-ми, затвердженими Державною податковою адміністрацією, а оплата проводиться до 25 числа місяця.

Рентна плата, яка була нарахована за звітний період і не внесена в установлений термін, вноситься до державного бюд-жету з нарахуванням пені з розрахунку 120 відсотків річних об-лікової ставки Національного банку від суми недоплати, розра-хованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і до дня спла-ти включно.

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю внесення до державного бюджету рентної плати за транспортуван-ня нафти та транзитне транспортування аміаку, природного га-зу здійснюють органи державної податкової служби. [10, с. 10-16]

1.7 Плата за оренду цілісних майнових комплексів

Державне майно, в тому числі цілісні майнові комплекси відповідно до Закону України "Про оренду державного і комунального майна" можуть бути здані в оренду. Орендарі повинні сплачувати орендну плату. Ставки орендної плати, порядок її розрахунку і використання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем. Відповідно до чинної методи-ки, затвердженої урядом, розмір річної орендної плати за ціліс-ні майнові комплекси державних підприємств визначається за формулою:

Опл = Вз х Сор.ц, (1.2)

де Опл — розмір річної орендної плати, гри.;

Вз — залишкова вартість орендованих основних засо-бів на час оцінки об'єкта оренди, грн.; Сор.ц. — орендна став-ка за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств.

Ставки орендної плати встановлені в таких розмірах в таблиці 1.3

Таблиця 1.3

Ставки орендної плати за оренду цілісних майнових комплексів

Типи цілісних майнових комплексів |

Орендна ставка, відсотків щодо залишкової вартості основних засобів

Цілісні майнові комплекси державних підприємств: |

-

торгівлі, з організації концертно-видовищної діяльності, випуску та проведення лотерей |

10

харчової промисловості, ресторанів, з організації виставкової діяльності |

8

електроенергетики, газової, хімічної і нафтохімічної промисловості, чорної металургії, зв’язку, швейної промисловості, громадського харчування (крім ресторанів) |

6

нафтодобувної промисловості, лісового господарства, кольорової металургії |

5

морського та автомобільного транспорту, будівельних матеріалів, побутового обслуговування, машинобудування та металообробки, освіти, науки та охорони здоров’я, легкої (крім швейної), паливної промисловості |

4

Інші об’єкти |

3

Терміни внесення орендної плати визначаються договором. [8, с. 5-9]

1.8 Збір за забруднення навколишнього природного середовища

Збір за забруднення навколишнього природного середови-ща запроваджено з метою вирішення екологічних проблем, збе-реження природного середовища, а також для створення дже-рел фінансування відповідних природоохоронних заходів. Збір введений Законом України «Про охорону навколишнього при-родного середовища» від 25 червня 1991 року.

Збір за забруднення навколишнього природного середови-ща сплачують підприємства, установи, організації, а також гро-мадяни за:

- викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин у водні ресурси і підземні горизонти; - розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

Об’єктами нарахування збору є:

- обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмос-ферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об’єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього об’єктах,

- для стаціонарних джерел забруднення;

- обсяги фактично спожитих видів пального, завдяки використанню якого утворюються забруднюючі речовини,

- для пересувних джерел забруднення.

Ліміти встановлю-ються за класами токсичності речовин і розраховуються в тон-нах на рік.

За понадлімітні обсяги викидів, скидів забруднюючих речо-вин та розміщення відходів збір обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі.

Суми збору за забруднення навколишнього природного се-ої про обчислюються платниками самостійно щоквартально (до 15 числа першого місяця наступного кварталу) наростаючим підсумком з початку року як добуток затвердже-них лімітів, фактичних обсягів викидів, нормативів збору, коригувальних коефіцієнтів, що враховують територіальні екологіч-ні особливості. Збір за забруднення навколишнього природного середови-ща в межах ліміту відноситься на валові витрати виробництва та обігу. За перевищення встановлених лімітів — справляється за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні платника. В середньому розмір збору за забруднення навколишнього природного середовища становить від 0,02 відсотка до 3 відсотків валових витрат підприємства

Збір за забруднення навколишнього природного середовища перераховується платниками у співвідношенні: 30 відсотків — до державного бюджету, 70 відсотків — до місцевих бюджетів. [9, с. 17-23]

1.9. Збір за геологорозвідувальні роботи

Збір за геологорозвідувальні роботи запроваджено з метою компенсації витрат бюджету на здійснення робіт, пов’язаних з приростом запасів корисних копалин для забезпечення вітчиз-няних підприємств мінерально-сировинними ресурсами, а та-кож відображення у собівартості та цінах на добувну продукцію складу витрат на роботи з пошуку і розвідки родовищ корисних копалин.

Платниками збору за геологорозвідувальні роботи, викона-ні за рахунок державного бюджету, є підприємства і організації всіх видів господарської діяльності незалежно від форм влас-ності, що видобувають корисні копалини, а також фізичні особи, які займаються цією діяльністю як підприємці. При цьому суб’єкти підприємницької діяльності повинні мати спеціальні дозволи (ліцензію) на пошук (розвідку) та експлуатацію родо-вищ корисних копалин, за винятком підземних вод.

Об’єктом нарахування збору є обсяг видобутих корисних копалин (для нафти, конденсату, газу природного тощо) та