Підприємства, що займається видобутком корисних копалин та подальшою їх переробкою показує такі обсяги видобутку:

вугілля кам’яне – 3000 тонн по 100 грн. за тону;

вугілля буре - 1000 тонн по 50 грн. за тону;

конденсат – 2000 мі по 5 грн. за мі;

газ метан – 500 мі по 10 грн. за мі.

Відповідно грошовий еквівалент для цих копалин такий:

вугілля кам’яне = 3000*100=300000 грн;

вугілля буре = 1000*50=50000 грн.;

конденсат = 2000*5=10000 грн.

газ метан =500*10=5000 грн.

ставки збору встановлені відповідно 1%, 1,9%, 1,16%, 0,3%.

Визначаємо суму збору яку підприємство повинно порахувати у бюджет:

Згвр=300000*0,01+50000*0,019+10000*0,016+5000*0,003

Згвр= 3000+950+60+15=4025грн.

Отже ми визначили, що підприємство повинно перерахувати до бюджету таку суму збору за геологорозвідувальні роботи – 4025 грн.

2.5 Визначення ренти за транспортування нафти, аміаку та природного газу.

На даний момент рента за транспортування нафти, природного газу та аміаку щороку займає в доходах бюджету більшу частку на 4%, що свідчить про зростання вагомості цього збору. На прикладі розглянемо умовний розрахунок ренти.

Підприємство транспортує по території України нафту, газ та аміак. Об’єм нафти, що проходить транзитом через український трубопровід становить 200 тонн. Об’єм аміаку, що транспортується становить 100 тонн. Аміак переміщується трубопроводом на протязі 100 км. Обсяг природного газу, що проходить транзитом становить 30000 мі а відстань яку він проходить на території України дорівнює 200 км.

Для нафти розмір ренти встановлений на рівні 0,685 дол. за одну тону. Рентну плату за транзитне транспортування аміаку в розмі-рі еквівалентному 0,3 долара США за 1 тонну на кожні 100 кі-лометрів відстані. Рентну плату за транзитне транспортування природного га-зу в розмірі 1,67 гривні за 1000 куб. метрів газу на кожні 100 кі-лометрів відстані. Ставка НБУ для долара на момент операції становила 5,05 грн.

Рента за нафту = 200*0,685*5,05=691,85 грн.

Рента за аміак =100*1*0,3*5,05=15,15 грн.

Рента за газ = 300*1,67*2=1002 грн.

Сума загальної ренти за використання трубопроводів для цього підприємства буде визначена так:

Ртп =691,85+15,15+1002=1709грн.

Значить провівши розрахунки ми визначили, що сума ренти за транспортування нафти, аміаку та природного газу для підприємства становить 1709 грн.

2.6. Визначення орендної плати за використання майнових комплексів державної та комунальної власності.

Не всі суб’єкти господарювання мають можливість розпочинаючи свою діяльність купити повність всі об’єкти основних засобів. Саме для підприємств, які не можуть купити основні засоби існує така форма власності як оренда. На даному етапі розвитку оренда державного та комунального майна є досить поширеною оскільки процес приватизації триває і напевно буде тривати ще багато років.

Механізм сплати орендної плати за державне та комунальне майно можна прослідкувати на такому прикладі. Підприємство нафтовидобувної галузі орендує об’єкти основних засобів державної власності: будівлю нафтопереробного заводу та нафтову свердловину. Первісна вартість будівлі нафтопереробного заводу 20000000 грн. Знос цієї будівлі становить 50%. Первісна вартість свердловини – 500000 грн. Знос -10%.

Для того щоб визначити орендну плату необхідно знати дійсну або залишкову вартість об’єкта. Отже використовуючи дані визначаємо:

Зб =20000000*0,5=10000000 грн.,

Зс =500000*0,1=50000 грн.

де З – сума зносу.

Визначаємо залишкову вартість будівлі та свердловини:

Звб = 20000000-10000000=10000000 грн.,

Звс = 500000-50000=450000 грн.,

де Зв – залишкова вартість.

Розраховуємо суму орендної плати за формулою:

Опл = Зв х Сор.ц,

де Опл — розмір річної орендної плати, гри.;

Зв — залишкова вартість орендованих основних засо-бів на час оцінки об'єкта оренди, грн.;

Сор.ц. — орендна став-ка за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств.

Визначаємо орендну плату за ставкою 5% за будівлю та свердловину відповідно:

Оплб =10000000*0,05=50000 грн,

Оплс =450000*0,05=22500 грн.

Сума загальної орендної плати для даного підприємства буде становити 72500 грн. 70% цієї суми тобто 50750 грн. перейде до державного бюджету, а 30% або ж 21750 грн. залишиться у місцевому.

2.7. Розрахунок збору за радіочастотний ресурс держави

Збір за радіочастотний ресурс вноситься у формі одноразового платежу за ліцензію а також щомісячного збору за використання радіочастотного простору України.

Проведемо умовний приклад розрахунку даного збору у двох видах його сплати. Отже одне підприємство провадить радіомовлення за рахунок фіксованих, рухомих сухотранспортних та морських служб на частоті 30-300кГц, 3-340МГЦ смуги радіочастот у регіоні оподатковуються однаково по 1700 грн. за 1МГЦ.

Значить для цього підприємства сума одноразового внеску за ліцензію а право використання радіо простору України буде становити:

Зрр= 340*1700=578000 грн.

де, Зрр – збір за використання радіочастотного ресурсу країни разовий.

Щомісячний внесок збору за використання радіочастотного ресурсу країни для даного підприємства буде визначатися так:

Зрм= 340*200=68000 грн.

де, Зрм – збір за використання радіочастотного ресурсу країни місячний.

Інше підприємство використовую стільниковий зв'язок як об’єкт діяльності. Воно працює на частоті 890-960 МГЦ відповідно плата за 1 МГЦ становить у місті Києві 1360000 грн. в усіх інших регіонах 680000 грн. Значить якщо підприємство розташоване в Києві то сума одноразового внеску становить:

Зрр= 960*1360000=135600000 грн.

Щомісячний внесок збору за використання радіочастотного ресурсу країни для даного підприємства буде визначатися так:

Зрм= 960*1000=960000 грн.

На такому прикладі ми визначили збір за використання радіочастотного ресурсу.

2.8 Визначення плати за користування надрами.

Підприємство здійснює видобуток корисних копалин у земних надрах відповідно воно повинно сплачувати збір за користування надрами. Проведемо умовний розрахунок цього збору за такими даними:

підприємство видобуває:

вугілля кам’яне;

вугілля буре;

торф;

залізну руду збагачену;

дорогоцінне каміння.

Ставки за видобуток цих копалин встановлені такими чином:

вугілля кам’яне -0,27 грн/тонну;

вугілля буре – 0,16 грн/тонну;

торф – не встановлюється;

залізну руду збагачену – 0,1 грн./тонну;

дорогоцінне каміння – 5% від обсягу видобутку;

Обсяг видобутку корисних копалин такий на місяць такий:

вугілля кам’яне – 100 тонн;

вугілля буре – 50 тонн;

торф - не встановлюється;

залізну руду збагачену – 150 тонн;

дорогоцінне каміння – 5000 грн.

Значить сума збору