«Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон).  

Основні положення Закону набувають чинності лише з 1 січня 2004 р., однак, аналіз його норм слід проводити вже зараз, щоб підготуватися до нового оподатковування. Зробимо акцент на ключових моментах Закону.  

Забігаючи наперед, хотілося б наголосити на одному з найважливіших нововведень — зменшено до 15% (а на три перші перехідні роки — до 13%) основну ставку податку. При оподатковуванні лише застосовується ставка податку, без «звичної» прогресивної шкали.  

Таке нововведення окремо відзначив заступник голови державної податкової служби України С. Лікар вказавши, що єдина ставка оподатковування спрощує механізм оподатковування, але не відповідає законодавчо закріпленому принципу соціальної справедливості в оподатковуванні . На погляд автора статті, соціальна справедливість в оподатковуванні фізичних осіб якраз і має виявлятися у вигляді єдиної ставки оподатковування, а не прогресивної шкали, коли ставка оподатковування збільшується разом з розміром доходу і зовсім, м'яко говорячи, не сприяє бажанню фізичних осіб збільшувати свої офіційні доходи. Тепер же «прогресивна» соціальна справедливість у минулому.  

Вважається, що головною метою Закону є збільшення обсягів офіційних доходів фізичних осіб (на противагу від «тіньових» або як ще говорять «конвертових» доходів). Така блага мета буде досягатися не тільки зменшенням ставки оподатковування доходів, але і введенням єдиного соціального податку, розмір якого має відрізнятися в менший бік на відміну від існуючих розмірів пенсійних та інших зборів.  

Крім установлення єдиної ставки оподатковування Закон приніс багато позитивних нововведень, але й у той же час розширив базу оподатковування і перелік видів доходів, що підлягають оподатковуванню.  

ЦІКАВІ НОВЕЛИ  

Для більш детального розгляду ключових моментів Закону слід звернути увагу на деякі поняття, введені Законом (див. таблицю).  

Як видно з наведених визначень, законодавець досить плідно попрацював над нормами Закону, намагаючись охопити якомога більший обсяг податкових взаємин між державою і фізичними особами. Досить прогресивною виглядає норма про включення в дохід хабарів і інших незаконних доходів (п.4.2.16 ст.1 Закону).  

Не може не тішити платника податків новий порядок визначення об'єкта оподатковування. Так, відповідно до ст.3 Закону об'єктом оподатковування резидента чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту (далі – ПК) такого звітного року.  

При цьому ПК містить у собі різні виплати, здійснені платником податків протягом року. Наприклад, частина витрат на оплату освіти, лікування, на добродійність, сплату відсотків по іпотечних кредитах тощо. У той же час розмір ПК суворо лімітується. Наприклад, витрати на освіту відносять до ПК із розрахунку 140 % прожиткового мінімуму за кожен місяць навчання протягом року. Такий підхід до визначення суми податку ускладнить його розрахунок і декларування. Але такий підхід з використанням ПК дозволить платникам податків істотно зменшити суму податку, що сплачується, за рахунок таких необхідних витрат, як витрати на лікування й освіту.  

Також хотілося б відзначити ще два цікавих моменти, помічених у Законі.  

По-перше, згідно з п. 3.5 ст. 3 Закону при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.  

Використання в такому формулюванні сполучника «чи» призводить до плутанини і нерозуміння того, що хотів насправді сказати законодавець. На погляд автора статті, це звичайна помилка, котра буде виправлена найближчим часом, і сума доходів для розрахунку податку все-таки буде визначатися за вирахуванням всіх, так званих, соціальних утримань із заробітної плати.  

По-друге, відповідно до норм п.4.2.15 ст.4 і п.9.10 ст.9 Закону сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, включається в оподатковуваний дохід підзвітної особи. Повернення суми (чи її стягнення в судовому порядку) після закінчення звітного податкового періоду (у наступних податкових періодах) не спричиняє перерахування податкових зобов'язань фізичної особи платника податків.  

ЧАСОВІ МЕЖІ ТА ПІЛЬГИ  

З урахуванням того, що єдина ставка буде застосовуватися не до всіх видів доходів, зосередимося на темі застосування ставки за часом і порядку застосування ставки, а також розглянемо інші, на наш погляд, цікаві для платника податків положення Закону.  

Нова ставка податку на доходи фізичних осіб має наступні часові межі. Як вже згадувалось, ставка податку набере чинності 1 січня 2004 р. і до 31 грудня 2006 р. матиме розмір 13З 1 січня 2007 р. розмір ставки складе 15У той же час про єдину ставку податку можна говорити лише умовно, тому що окремі види доходів будуть обкладатися за іншими ставками. Наприклад, максимальна ставка податку 26 % (з 1 січня 2007 р. – 30 %) встановлена Законом для доходів нерезидентів, а також доходів, отриманих як подарунки або у вигляді спадщини від нерезидента. Мінімальна ж ставка в розмірі 5% використовується, зокрема, при оподатковуванні відсотків по депозитах (внескам) і процентних доходів за ощадними сертифікатами.  

Варто зупинитись на пільгах з податку на доходи фізичних осіб. У Законі такі пільги іменуються податковими соціальними пільгами.  

З моменту вступу в силу Закону неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян (ті самі горезвісні 17 гривень) перестає виконувати свою основну функцію і вже не зменшує оподатковуваний доход. З урахуванням норм п. 6.5 ст.6 платник податку