має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (перелік пільг наведений у п.6.1 ст.6 Закону). При цьому, податкова пільга в сумі однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої законом на 1 січня звітного податкового року застосовується для будь-якого платника податків. Але, як завжди, не обійшлося без обмежень. Відповідно до п.6.5.1 ст.6 Закону податкова соціальна пільга застосовується лише до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата протягом звітного податкового місяця. При цьому розмір такого доходу не має перевищувати суми місячного мінімального прожиткового рівня для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Крім того, відповідно до п. 6.3.3 ст.6 Закону податкова соціальна пільга не застосовується до доходів фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності, отриманих від підприємницької діяльності та щодо деяких інших доходів.
ОПОДАТКУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ДОХОДІВ
Перелічимо порядок оподатковування деяких окремих видів доходів.
. Відсотки за депозитами будуть обкладатися податком за ставкою 5%, починаючи з 1 січня 2005 р. Дивіденди будуть обкладатися податком за загальною ставкою: 13 % — з 1 січня 2004 р. до 1 січня 2007 р. і 15% — після 1 січня 2007 р.
На сьогодні ж суми дивідендів і відсотків за депозитами, отриманими фізичними особами, і не обкладається прибутковим податком.
. Зазнав змін і порядок оподатковування доходів від продажу майна. З 1 січня 2004 р. при продажі рухомого майна буде необхідно сплачувати податок за загальною ставкою (13 % до 1 січня 2007 року, а потім — 15%).
Виключенням є те, що при продажі об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна продавець звільняється від сплати цього податку, за умови сплати (перерахування) ним суми відповідного державного мита до бюджету до або під час такого продажу.
. Щодо порядку оподатковування доходів громадян, отриманих від продажу нерухомого майна, можна відзначити, що положення ст. 11 Закону, що регулюють це питання, набирають чинності з 1 січня 2005 р.
При цьому порядок оподатковування доходів, отриманих від продажу об'єктів нерухомості, буде залежати від наступних чинників:
періоду, в якому об'єкт нерухомості придбаний у власність (до 1 січня 2004 р. чи після);
площі об'єкта нерухомості, що продається (до 100 квадратних чи метрів більше);
порядковий номер операції купівлі-продажу, для визначення кількісної (у звітному податковому році) характеристики операції, здійсненої продавцем.
Як бачимо, порядок оподатковування доходів від продажу майна істотно відрізняється від існуючого на сьогодні механізму, що передбачає звільнення продавця від сплати прибуткового податку при сплаті державного мита або плати за здійснення нотаріальних дій (при нотаріальному засвідченні договору купівлі-продажу майна).
. З 1 січня 2005 р. будуть обкладатися податком доходи, отримані у вигляді спадщини. При цьому ставка оподатковування буде залежати від ступеня споріднення одержувача зі спадкодавцем і від виду одержуваної спадщини.
Наприклад, за ставкою 0 % (фактично не обкладається) буде обкладатися спадщина, отримана від чоловіка або дружини. Одночасно норми Закону встановлюють, що при оподатковуванні спадщини, отриманої від спадкодавця – нерезидента, величина ставки податку буде складати подвійний розмір загальної ставки оподатковування (26 % — з 1 січня 2005 р. до 1 січня 2007 р. і 30% — після 1 січня 2007 р.). З 1 січня 2005 р. на оподатковування доходу, отриманого платником податків як подарунок, будуть поширюватися правила оподатковування спадщини.
Звичайно ж, наведений аналіз не може претендувати на абсолютну глибину і ясність вивчення нового Закону, тому що сам Закон досить об'ємний і непростий. На наш погляд, багато крапок над «і» розставить практика застосування його норм. Досвід також покаже, чи виправдано Кабінет Міністрів своєю Постановою від 28 липня 2003 р. нагородив ряд осіб за високий професіоналізм і вагомий внесок у підготовку Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
ЗМІСТ ПОЛОЖЕННЯ
п.1.2 ст.1 Дохід — сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.
22 травня 2003 р. прийнятий Закон України № IV
«Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон).
Основні положення Закону набувають чинності лише з 1 січня 2004 р., однак, аналіз його норм слід проводити вже зараз, щоб підготуватися до нового оподатковування. Зробимо акцент на ключових моментах Закону.
Забігаючи наперед, хотілося б наголосити на одному з найважливіших нововведень — зменшено до 15% (а на три перші перехідні роки — до 13%) основну ставку податку. При оподатковуванні лише застосовується ставка податку, без «звичної» прогресивної шкали.
Таке нововведення окремо відзначив заступник голови державної податкової служби України С. Лікар вказавши, що єдина ставка оподатковування спрощує механізм оподатковування, але не відповідає законодавчо закріпленому принципу соціальної справедливості в оподатковуванні . На погляд автора статті, соціальна справедливість в оподатковуванні фізичних осіб якраз і має виявлятися у вигляді єдиної ставки оподатковування, а не прогресивної шкали, коли ставка оподатковування збільшується разом з розміром доходу і зовсім, м'яко говорячи, не сприяє бажанню фізичних осіб збільшувати свої офіційні доходи. Тепер же «прогресивна» соціальна справедливість у минулому.
Вважається, що головною метою Закону є збільшення обсягів офіційних доходів фізичних осіб (на противагу від «тіньових»