ь важливою проблемою введення цього податку (як і будь-якого іншого) є підготовка громадської думки, пояснювальна робота з платниками і професійна підготовка персоналу податкових органів.

Як бачимо, ПДВ, виконуючи фіскальні функції, одночасно здійснює економічний вплив на важливі макроекономічні показники: виступає як дефлятор, скорочує обсяг споживання, потенційно створює можливість зниження рентабельності майбутніх інвестицій. Одночасно ріст податкових поступлень зменшує бюджетний дефіцит, скорочує потребу в державних позиках, сприяє зниженню рівня відсотку і тим самим стимулює інвестування.

Суспільно необхідні перерозподільчі мікро - і макроекономічні ефекти цього податку виявились найбільш суспільно прийнятними. Ось чому ПДВ привертає увагу країн, які намагаються підвищити темпи економічного росту.

Проте не завжди ПДВ здатний принести успіх. Через свою адміністративну важкість податок на додану вартість малоефективний в тих країнах, які ще не досягли рівня впорядкованої ринкової економіки, високої фіскальної дисципліни, цивілізованої громадської поведінки. Окрім того, високі ставки податку не стимулюють, а навпаки – стримують економічну активність або ховають її у “тінь”. Тому, хоча й застосовувана ставка робить податок на додану вартість одним із головних джерел наповнення бюджету, але видимість його бездефіцитності дуже оманлива. В зв'язку з цим оптимальну ставку ПДВ економісти частіше за все пов'язують з рівнем 15-18%.

4.ПДВ за кордоном

Розглянемо для порівняння ставки ПДВ в різних країнах світу ( табл.1). Слід зазначити, що оподаткування країн із ринковою економікою враховує конкретні умови розвитку економіки, традиції народу, рівень розвитку внутрішньої і зовнішньої політики. Склад податкової системи, структурні співвідношення окремих податків значно відрізняються. Наприклад, розподіл влади між штатами та федеральним урядом, що склався історично у США, зумовив відсутність ПДВ у більшості штатів. У Швеції високий рівень податків пов`язаний з ефективною системою розподілу коштів на соціальні цілі.

Таблиця 1

Ставки податку на додану вартість в країнах із ринковою економікою, % до бази оподаткування

№ | Країни | Податок на додану вартість

1 | Австрія | 20

2 | Великобританія | 17,5

3 | Данія | 25

4 | Канада | 7

5 | Китай | -

6 | Нідерланди | 17,5

7 | Німеччина | 15

8 | Польща | 22

9 | Росія | 10-20

10 | Словаччина | 23

11 | США | -

12 | Угорщина | -

13 | Фінляндія | -

14 | Чехія | -

15 | Франція | 20,6

16 | Швеція | 25

17 | Японія | 5

18 | Україна (чинні ) | 20

19 | Україна (проект) | 17 (15+2)

5.Податок на додану вартість в світлі нового податкового кодексу

В умовах економічної нестабільності податкова політика не повинна обмежуватися нескінченною зміною форм податків. Потрібно зробити її невіддільним елементом політики економічного зростання. Вже робляться рішучі кроки у цьому напрямку. Принципово нові завдання політики в податковій сфері викладені у Посланні Президента України Л.Д.КУЧМИ до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України “ПРО ОСНОВНІ НАПРЯМИ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ НА 2002 РІК”.

У посланні говориться, що збільшення доходів державного бюджету має відбуватися не за рахунок посилення податкового навантаження на економіку, а шляхом глибокої лібералізації податкового законодавства, розширення бази оподаткування, створення сприятливих умов для розвитку виробництва, приватного підприємництва, скорочення нелегального тіньового обігу.

Передбачається прийняття Податкового кодексу, проведення на його основі радикальної податкової реформи. Метою цієї реформи є реалізація таких завдань:

ь відчутне послаблення податкового тиску;

ь спрощення процедур податкового адміністрування;

ь надійний захист прав платників податків.

Передбачене Податковим кодексом, прийнятим Верховною Радою України у першому читанні, зниження податкового навантаження має проводитися поетапно. Зокрема, у 2002 році планується : скорочення з 39 до 23 кількості податків та зборів (обов'язкових платежів); ставка податку на додану вартість має знизитися з 20 до 17%; передбачається удосконалення процедур відшкодування ПДВ, забезпечення належної прозорості цього процесу.

В проекті Податкового кодексу, як вже говорилося раніше, пропонується зменшити ПДВ із 20% до 17%. Ставки податку встановлюються від бази оподаткування у таких розмірах:

а) 17 процентів, з яких 15 процентів - для формування доходів бюджету та 2

проценти - для формування бюджету розвитку;

б) нульова ставка.

(в главі 34 зазначеного проекту визначаються операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою та операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою).

Уряд повинен визначитися з доцільністю та економічною ефективністю вжиття окремих додаткових заходів податкової реформи - що стосується ПДВ:

ь запровадження диференційованої ставки ПДВ на різні групи товарів та послуг, зокрема більш глибоке зниження ставок на товари і послуги першої необхідності.

Економісти обґрунтовують, що введення диференційованих ставок ПДВ у частині споживчих товарів і послуг дасть змогу суттєво розширити базу оподаткування, підвищити гнучкість податкової системи, приведе структуру податків у відповідність із можливостями споживачів. Це пов`язано з тим, що уніфікована ставка податку не враховує відмінностей у можливостях сплачувати податок різними верствами населення, що призводить до відносного обмеження споживання верств із низьким рівнем життя та неповного використання можливостей оподаткування тих верств населення, які мають вищі доходи.

6. Порядок обчислення і сплати

Як уже зазначалося, обчислення суми ПДВ проводиться за ставкою 16,67 % до обороту, що включає суму ПДВ. Ставка 16,67 % є похідною від ставки 20%, і її розмір розрахований таким чином. Якщо ми маємо кінцеву ціну реалізації, яка включає ПДВ, для визначення суми податку насамперед необхідно обчислити ціну без суми ПДВ, тобто тільки собівартість та прибуток (і акцизний збір по підакцизних товарах). Для цього кінцеву ціну реалізації слід поділити на 1,20, а