ЗМІСТ



Вступ. Податки: економічна ефективність чи соціальна справедливість? . . . . .

1. АЗ в системі оподаткування України.
1.1 Законодавство України про АЗ; принципи оподаткування.
. . . . .
1.2 Порядок розрахунків з державним бюджетом по АЗ.
. . . . .
1.3 Особливості оподаткування АЗ алкогольних напоїв та тютюнових виробів. . . . . .

2. Аналіз АЗ в сучасних економічних умовах.
2.1 Аналіз АЗ в структурі надходжень до державного бюджету.
. . . . .
2.2 Практична оцінка економічного ефекту від застосування АЗ.
. . . . .
2.3 Аналіз статистичноі звітності по сплаті АЗ промисловим підприємством.
. . . . .
3. Шляхи вдосконалення организації нарахування , обліку і сплати АЗ.
3.1 Основні підходи до реформування податку. . . . . .
3.2 Динаміка оподаткування та головні етапи еволюції непрямого оподаткування в розвинутих країнах. . . . . .
3.3 Податковий менеджмент. . . . . .

Висновки . . . . .

Список використаної літератури . . . . .

Додатки . . . . .


ВСТУП
Податки: економічна ефективність чи соціальна справедливість.



Податки, як обов`язкові примусові платежі фізичних та юридичних осіб, виникли на певному етапі історичного розвитку суспільства разом із появою держави. Виконання державою її функцій спричинило формування нового специфічного типу економічних зв`язків. Із розвитком ринкових відносин частина вартості сукупного суспільного продукту , що одержавлюється за допомогою податків набуває не тільки фіскального, але й економічного значення. Податки стають фінансовою основою для державного втручання в сферу господарських зв`язків між суб`єктами економічних відносин, головним регулятором ринкового господарства. Втручання держави в економічне життя є однією з причин зростання податків як в абсолютних сумах, так і відносно сукупної вартості національного продукту.
Необхідність збільшення податків і в той же час справедливого їх розподілу ставить державу перед складною дилемою: економічна ефективність чи справедливість? Оптимальне поєднання й урахування цих аспектів - неодмінна умова гармонійності податкової політики. Тому одним із головних завдань фінансової науки є розробка податкових концепцій щодо визначення економічно оптимального та соціально справедливого рівня оподаткування , достатнього для фінансування державних функцій, не пригнічуючи стимули до інвестиційної діяльності.
Основоположник податкової теорії Адам Сміт стверджував, що податки для громадян - ознака не рабства, а свободи: економічної та політичної. Це твердження супроводжувалось наступними правилами :
1. Рівномірність, чи справедливість (в розподілі) тягару податків, єдині норми для всіх платників.
2. Визначеність (гласність) : чіткість, ясність, стабільність ставок, строків та способів сплати.
3. Необтяженість процедури сплати податку для платника. Наприклад, акт купівлі-продажу повинен співпадати з актом сплати податку на споживання.
4. Помірність податкового тягару з метою розширення податкової бази.
В умовах ринкової економіки податки, окрім фіскальної функції, є важливим економічним інструментом регулювання ринкових відносин.
Існуюча система оподаткування не створює свободу для підприємницької діяльності і, на жаль, не наповнює доходну частину державного бюджету. Це пояснюється властивими їй недоліками :
1. Багаторазове оподаткування (доход, добавлена вартість, акцизний збір, обов`язкові відрахування в спеціальні фонди). Обкладається податком не добавлена вартість, а реалізація;
2. завищені ставки податків і фіскальний характер податкової системи створює несприятливі умови для підприємництва;
3. надмірна ступінь централізації податкової системи (без зниження ролі бюджету в перерозподілі національного доходу перехід до ринку неможливий);
4. надмірне різноманіття шляхів формування доходної частини бюджету, наявність великої кількості прямих і непрямих податків, позабюджетних податків;
5. надмірна кількість необгрунтованих та відсутність необхідних податкових пільг (на іновації та інвестиції);
6. податкова політика формується після того, як приймаються законодавчі, нормативні акти про податки.
Крітеріями ефективності податкової системи є :
1. Забезпечення засобами доходної частини бюджету;
2. стимулювання підприємницької діяльності (виробничого і комерційного бізнесу);
3. справедливість оподаткування;
4. чіткість і ясність розрахунків по сплаті податків.
Ці критерії можуть бути взаємно альтернативними і повинні застосовуватись з урахуванням конкретних ситуацій.
Об`єктом оподаткування повинен бути дохід, а не його джерело чи рівень затрат. Розмір податку не повинен перевищувати однієї третьої доходу. Так підсказує світовий досвід. Податки повинні бути цільовими та прямими.
Об`єктом оподаткування при непрямих податках є витрати, а не доходи. Вони додаються до ціни товару. Непрямі податки зменшують споживання, а це неодмінно веде до скорочення виробництва. Характерним прикладом є податок на добавлену вартість та акцизний збір.
Непрямі податки на товари та послуги - зручна форма поповнення казни. Вони забезпечують стабільність поступлень в бюджет.
Непрямі податки особливо недоцільні в умовах спаду виробництва та зниження життєвого рівня населення.
Цільове призначення податків сприяє більш продуктивному витрачанню їх з боку уряду та місцевої влади. Платники повинні бути інформовані, куди і як використовуються податки.
Для стимулювання інвестиційної діяльності, податки, на ту частину прибутку, котра направлена на інвестиції, повинні бути пільговими.
Існує фундаментальна економічна закономірність. Результатом зниження податків є оздоровлення фінансового стану і економічне пожвавлення. Активізація підприємництва може бути досягнута лише за умови зниження податкового пресу.
При визначенні податкового пресу слід ідти не від витрат, а від доходів. Якщо високі податки гальмують виробництво, то зменшуються доходи бюджету.Система перерозподілу засобів не врятує ситуацію.
Необхідно