Розрахунок суми прибутку, звільненого від оподаткування, виконується в спеціальному додатку (К5) до декларації згідно з відповідними нормативними актами і даними бухгалтерського обліку.

Сума податку з оподатковуваного прибутку розраховується множенням встановленої базової ставки оподаткування (25 %) на суму оподатковуваного прибутку, розрахованого у викладеному вище порядку.

Розрахована за базовою ставкою сума податку на прибуток до його сплати в бюджет зменшується:*

на вартість торгових патентів, придбаних у звітному періоді платником податку;*

на суму податку на прибуток, отриманого за кордоном;*

на суму податку, сплаченого з пасивного прибутку за кордоном у разі наявності міжнародного договору;*

на суму податку, нарахованого платником за місцем розташування його філіалів;*

на суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів тощо.

Розрахунок суми, на яку зменшується нарахована за базовою ставкою сума податку на прибуток, виконується в окремому додат-ку (К6) до декларації за даними бухгалтерського обліку.

Різниця між нарахованою за базовою ставкою сумою податку на прибуток і сумами, на які зменшується нарахована сума податку, становитиме податкове зобов’язання платника податку на прибуток.

Сума податку до сплати в бюджет розраховується як різниця між сумою податкового зобов’язання у звітному періоді і сумами нарахованого податку в попередньому звітному періоді, а також надмірно сплаченого податку в минулих податкових періодах.

Розрахунок оподаткованої суми прибутку, нарахованої суми податку на прибуток, податкового зобов’язання і суми податку, що належить сплатити в бюджет, виконується в декларації з податку на прибуток підприємства (табл. 4.8).

Декларацію складають за даними бухгалтерського обліку, відповідних додатків до декларації з розрахунку окремих видів доходів і витрат.

Платник податку складає декларацію щоквартально і за результатами роботи підприємства за рік. При цьому за звітні квартал, півріччя, дев’ять місяців складається скорочена декларація, а за результатом роботи за рік — повна.

Форма декларації про податок на прибуток підприємства встановлюється центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за здійснення податкової політики.

Складена декларація подається податковому органу за місцем реєстрації платника податку протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Нарахована сума податку, що підлягає сплаті за звітний період, вноситься до бюджету в 10-денний термін після кінцевого терміну, встановленого для подання декларації про податок на прибуток підприємства.

За правильність обчислення і своєчасну сплату податку на прибуток несе відповідальність його платник.

Так, у разі неподання податкової декларації у встановлений термін платник податку сплачує штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок неподання або за його затримку.

Якщо ж платник податку не подав у встановлений термін податкову декларацію і за нього суму податкового зобов'язання встановлює контролюючий орган, то з такого платника додатково до зазначеного розміру штрафу стягується штраф у розмірі 10 % суми розрахованого податкового зобов'язання за кожний випадок затримки декларації, але не більше 50 % від донарахованої суми податку.

У разі заниження податкового зобов'язання платник податку сплачує штраф у розмірі 5 % суми недоплати за кожний податковий період, але не більше 25 % заниженої суми зобов'язання. Якщо ж платник податку до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання, а також самостійно сплачує суму недоплати податку та штраф у розмірі 5 % суми недоплати, то інші штрафи за подібні порушення з нього не стягуються.

У разі несплати у встановлений термін розрахованої суми податку з платника стягується штраф у таких розмірах:*

при затримці платежу до 30 календарних днів — 10 % суми боргу;*

при затримці від 31 до 90 календарних днів — 20 % суми боргу;*

при затримці понад 90 днів — 50 % суми боргу. При цьому нарахування штрафу у більшому розмірі виключає його нарахування в меншому розмірі.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Господарський кодекс України. — К: Кондор, 2003.

2. Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. // Голос України. — 1991. —24 квіт.

3. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р. // Голос України. — 1991. — 11 листоп.

4. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991 р. // Голос України. — 2001. — 23 січ.

5. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р. // Голос України. — 1991. — 21 листоп.

6. Закон України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 р. // Голос України. — 1997. — 25 берез.

7. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"" від 22 травня 1997 р. // Голос України. — 1997. — 19 черв.

8. Закон України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 р. // Голос України. — 1997. — 15 трав.

9. Закон України "Про банкрутство" від 14 травня 1992 р. // ВВР України. — 1992.—№ 31.

10. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про банкрутство"" від 30 червня 1999 р. // Голос України. — 1999. — Зісерп.

11. Закон України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір"" від 18 листопада 1999 р. // Голос України. —1999. — 14 груд.

12. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-XIV // Голос України. — 1999. — 7 верес.

13. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" від 2 березня 2000 р. // Голос України.