КУРСОВА РОБОТА
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Податок на прибуток підприємств
1. Економічна суть податку на прибуток підприємства та його роль у формуванні доходної частини бюджету.
Кожна держава для виконання своїх функцій повинна мати відповідні кошти, які концентруються в державному бюджеті та інших централізованих фондах. Джерелами формування цих коштів можуть бути, по-перше, власні доході держави, які вона одержує від виробничої та інших форм діяльності або у вигляді надходжень платежів за ресурси, що згідно з діючим законодавством належать державі; по-друге, податки, які сплачують юридичні та фізичні особи із своїх доходів.
Співвідношення між цими джерелами визначається рівнем розвитку державної та приватної власності. За умов, коли домінуюче становище у суспільстві займала державна власність, основу формування доходів бюджету становили доходи державного сектора.
Перехід до ринкових відносин насамперед передбачає зміну форм і відносин власності в напрямі розвитку її приватної та колективної форм. Це означає і втрату державою значної частини власних доходів. Оскільки безпосередньо вилучити доходи у власника, держава вже не може, вона повинна законодавче регламентувати процес формування доходів держави. Основним методом формування доходів держави за провідної ролі приватної та колективної форм власності є податок, що й визначає її місце у ринковій економіці. Встановлення державою податків – це форма прояву її державного суверенітету і здійснення належних їй функцій владності. Адже податки – це не тільки метод формування бюджету, а і інструмент впливу на різні сторони діяльності їх платників. Основними передумовами виникнення податків були:
·
перехід від натурального господарства до грошового;
·
зародження та формування держави.
Е. Селігман періодизував історичний процес розвитку податкових платежів, ілюструючи його етимологічним значенням змісту податків. Тому в терміні, який означає податок, він нараховує сім стадій:
1.
На цій стадії панує ідея дару. Індивідуум робить подарунок державі, що відображається в середньовіковому латинському терміні donum і в англійському benevolence.
2.
Друга стадія пов’язує податок з прохання державою народа про підтримку, що відображається в латинському германському терміні bede.
3.
В третій стадії закріплюється ідея допомоги, яку народ надає державі, англійське aid.
4.
На четвертій стадії розвитку з’являється ідея про жертву, яку приносить громадянин в інтересах держави. Це видно з старофранцузького gabelle, німецького abgabe.
5.
На п’ятій стадії у платника починає розвиватися почуття обов’язку, зобов’язання. Англійське duty спочатку вживалось для позначення податків на ввіз і іноді на дохід.
6.
Тільки на шостій стадії зустрічається ідея примусу з боку держави. Це видно в англійському inposition.
7.
На останній стадії виникає ідея певної частки чи окладу, які встановленні урядом та не залежать від волі платника. Це англійською термін tax (taxare – визначати, оцінювати).
Щоб все-таки з’ясувати, що являє собою податок потрібно визначити його принципові ознаки:
·
Це вид платежу, який вноситься юридичними та фізичними особами.
·
Платіж, який регулюється актом компетентного органу державної влади.
·
Сума, яка стягується за допомогою податкового механізму, вноситься до бюджету (державного або місцевого), або до державного цільового фонду.
·
Перераховані в бюджет суми не мають цільового призначення. Надходячи до бюджету, фактично втрачається важливість від якого суб’єкта вони надійшли і на які цілі вони будуть використані.
·
Податкові платежі перераховуються в бюджет безвідплатно і безумовно, незалежно від отримання будь-яких послуг чи благ зі сторони держави.
·
Податок вноситься періодично, в чітко встановлені законом строки.
·
Має обов’язковий характер. За ухилення від сплати передбачається відповідальність, можливість примусового виконання платежу.
Отже, податок – це встановлений вищим органом державної законодавчої влади обов’язковий платіж, що сплачується юридичними та фізичними особами до бюджету відповідного рівня або до державного цільового фонду в розмірах і строках, що визначаються законами про оподаткування.
Виділяють різні класифікації податків в залежності від їх характерних ознак:
1.
В залежності від об’єкта оподаткування податки поділяються на:
- податки на майно (податок з власників транспортних засобів);
- податки на доходи (прибутковий податок з громадян).
2.
За методом стягнення є такі податки:
- прямі це платежі, які встановлюються на доходи і майно фізичних та юридичних осіб, котрі безпосередньо здійснюють їх сплату.
- непрямі це податки, закладені в ціні реалізованого товару чи наданої послуги. Ці податки сплачуються споживачем.
3.
В залежності від органу, який стягує податок і розпоряджається цими коштами податки поділяються на:
-
загальнодержавні – ті, які встановлюються і стягуються центральними органами державної влади і управління, і які надходять, в основному до державного бюджету.
-
місцеві це платежі, які встановлюються органами місцевого самоуправління та надходять до місцевих бюджетів.
4.
В залежності від порядку використання поділяються на:
-
загальні податки – позбавлені індивідуальності платежу, які надходять в державний бюджет і використовуються на загальнодержавні цілі.
-
спеціальні (цільові) податки – надходять до бюджетів різних рівнів і використовуються для певних цілей.
5. В залежності від платника існують:
-
податки, які сплачуються фізичними особами,
-
податки, які сплачуються юридичними особами,
-
податки, які сплачуються і фізичними і юридичними особами.
6. За формою стягнення є такі види податків:
-
грошові податки,
-
натуральні податки (на даний момент в Україні не існує).
Розрізняють дві основні функції податків: фіскальну і регулюючу. Фіскальна функція полягає в тому, що податки мають забезпечити гарантоване й стабільне надходження доходів у бюджет. Суть регулюючої становить використання податків з метою впливу на різні сторони соціально-економічного розвитку суспільства. Фіскальна і регулююча функції податків діють взаємопов’язано, їх не можна протиставити одна одній. Не можна також поділяти податки на чисто фіскальні чи регулюючі, бо без фіскальної дії не може бути й регулюючої.
Оскільки навряд чи можливо, щоб в одному податку повністю реалізовувались обидві функції, система доходів бюджету насамперед повинна включати такі, які забезпечували б сталу фінансову базу держави. Без таких податків держава не