амор-тизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів. Вона обраховується, виходячи з їх балансової вар-тості відповідно до затверджених у встановленому порядку норм, включаючи прискорену амортизацію їх активної час-тини.
Застосування прискореної амортизації активної частини основних фондів, але не більше ніж у два рази порівняно з діючими нормами, дозволяється у випадках, пов'язаних з конверсією виробництва, охороною навколишнього при-родного середовища, а також відносно основних фондів, які використовуються для розширення експорту продукції (робіт, послуг), збільшення випуску нових прогресивних видів матеріалів, приладів і обладнання, товарів народно-го вжитку та послуг для населення.
Малі підприємства разом із застосуванням прискореної амортизації для стимулювання відновлення машин і об-ладнання можуть у перший рік експлуатації нараховува-ти амортизаційні відрахування до ЗО % початкової вартості основних виробничих фондів із терміном служби понад три роки. У випадку припинення діяльності малого підприєм-ства до закінчення одного року сума додатково нарахова-ної амортизації підлягає зарахуванню на збільшення ба-лансового прибутку підприємства.
На підприємствах, які здійснюють свою діяльність на умовах оренди, елемент ’’амортизація основних фондів’’ включає амортизаційні відрахування на повне їх відновлення як за власними, так і за орендованими основними фондами.
До цього елемента належать також амортизаційні від-рахування на повне відновлення основних фондів (примі-щень), які надаються безкоштовно організаціям (струк-турним підрозділам підприємства) громадського харчуван-ня для обслуговування трудових колективів, а також від вартості приміщень та інвентаря, які надаються медичним установам для організації медпунктів безпосередньо на території підприємства.
Підприємства з іноземними інвестиціями, філії спіль-них підприємств, створених на території інших держав з участю підприємств України, провадять амортизаційні від-рахування на повне відновлення основних виробничих фондів за нормами і в порядку, встановленими для під-приємств України, якщо інше не передбачено міжнарод-ними і міждержавними договорами та законодавством.
До інших затрат належать:
1. платежі на обов'язкове страхування майна під-приємств, яке входить до складу основних виробничих фондів, а також окремих категорій працівників, зайнятих на виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг) безпосередньо на роботах із підвищеною небезпекою для життя і здоров'я;
2. виплата процентів за короткострокові кредити й по-зики банків, одержання яких пов'язане з поточною вироб-ничою діяльністю, крім процентів за прострочені і відстро-чені кредити та позики, одержані на покриття недостачі власних оборотних коштів і на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
3. витрати на сертифікацію і збут (реалізацію) про-дукції, включаючи вивізне (експортне) мито;
4. витрати на відрядження за нормами, встановленими законодавством;
5. виплата стороннім підприємствам за пожежну і сто-рожову охорону;
6. витрати на організований набір працівників, підйомні;
7. обов'язкові відрахування за встановленими нормами в позабюджетні фонди сприяння конверсії, на будівництво, ремонт і утримання автомобільних шляхів, фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і освоєння нових технологій та виробництва нових видів продукції (іноваційні фонди);
8. витрати на гарантійний ремонт та обслуговування;
9. оплата послуг зв'язку, обчислювальних центрів, бан-ків (відкриття і ведення рахунків, вкладів: виконання опе-рацій за рахунками, а також поштово-телеграфні та інші витрати, пов'язані з виконанням банками доручень під-приємства);
10. оплата оренди окремих об'єктів основних виробни-чих фондів у межах норм амортизаційних відрахувань на їх повне відновлення, при цьому плата за оренду нежитлових приміщень для забезпечення основної виробничої ді-яльності у склад витрат включається за ставками, затвер-дженими місцевими органами державної виконавчої влади;
11. плата за землі сільськогосподарського призначен-ня, а також зайняті під об'єкти й споруди виробничого призначення;
12. платежі за викиди й скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів 'та інших видів шкідливого впливу в межах лімітів;
13. податок із власників транспортних засобів;
14. знос нематеріальних активів;
15. інші витрати, які включаються у собівартість про-дукції (робіт, послуг), але не належать до раніше пере-лічених елементів витрат.
При визначенні валового доходу (прибутку) враховую-ться:
·
виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), інших матеріальних цінностей і майна (включаючи основні фон-ди), нематеріальних активів і брокерських місць (крім реа-лізації біржами);
·
доходи від позареалізаційних операцій, зменшені на суми витрат по цих операціях;
·
кошти, одержані від підприємств-постачальників (під-рядчиків) і не враховані підприємствами на рахунку реа-лізації.
Слід зазначити, що внески, паї, а також кошти від добровільних пожертвувань не є доходами (прибутком) підприємства і не оподатковуються. Але доход (прибуток), одержаний від використання вказаних коштів, підлягає оподаткуванню.
До складу доходів (витрат) від позареалізаційних опе-рацій включаються:
·
доходи, одержувані від пайової участі в спільних під-приємствах;
·
доходи від здачі майна в оренду;
·
дивіденди (проценти) з акцій, облігацій та інших цін-них паперів, що належать підприємству;
·
доходи (проценти), одержані від комерційного кредиту (виданої позички).
Суми, внесені до бюджету та іншим організаціям у вигляді економічних санкцій, які відповід-но до чинного законодавства відносяться за рахунок, що залишається в розпорядженні підприємства, не включаються до складу витрат від позареалізаційних операцій. До таких санкцій, зокрема, належать витрати на сплату в бюджет штрафних санкцій (включаючи пеню) і відшкоду-вання збитків, завданих унаслідок недотримання вимог з охорони навколишнього середовища, забруднення та інших шкідливих впливів, використання природних ресурсів понад установлені ліміти, недотримання санітарних норм і пра-вил, одержання необгрунтованого прибутку шляхом за-вищення цін на продукцію (роботи, послуги), приховання (заниження) прибутку та інших об'єктів оподаткування, інших видів штрафних санкцій, суми яких підлягають вне-сенню в бюджет.
При встановленні об'єктом оподаткування валового до-ходу його розмір визначається вирахуванням із загальної виручки спочатку встановлених платежів до бюджету, а по-тім суми матеріальних та прирівняних до них затрат згід-но із схемою (додаток 2).
Якщо об'єктом оподаткування є прибуток, то його ви-значення можна відобразити за допомогою такої схеми (додаток 3).
Визначення сум доходу (прибутку) від деяких видів діяльності має свої особливості.
Якщо підприємство здійснює торгівлю купленими то-варами й матеріалами, доход визначається як різниця
