ВИСНОВОК
на тему:
« Проблеми функціонування податку на прибуток підприємства та шляхи їх вирішення »
Удосконалення системи оподаткування в Україні повинно здійснюватися у двох напрямках. По-перше, шляхом створення стимулюючої моделі оподаткування підприємницьких структур. По-друге, через посилення соціального спрямування системи оподаткування у цілому.
Реальні кроки назустріч підприємництву повинні бути зроблені насамперед за рахунок удосконалення оподаткування прибутку підприємств.
Щодо цього слід створити сприятливі умови для само-фінансування інвестицій, найважливішими з яких є:
·
право вибору методу амортизації,
·
можливість прискореної амортизації,
·
збільшення норм амортизаційних відрахувань (наприклад, у Німеччині вони у середньому вдвічі більші, ніж в Україні),
·
спрощення порядку нарахування амортизаційних відрахувань (йдеться про надання дозволу підприємницьким структурам нараховувати амортизацію з початку податкових періодів).
Варто надати право підприємствам зараховувати поточні збитки до минулих звітних періодів з виплатою раніше сплаченого податку на прибуток підприємств.
Слід збільшити податковий період із кварталу до одного року з тим, щоб надати можливість суб’єктам підприємництва більше уваги приділяти питанням господарської діяльності, а не щоквартальним перерахункам та, як наслідок, оформленню чисельних фінансових документів.
Необхідно розвинути та застосувати такі пропозиції:
·
вивільнити від оподаткування ту частину прибутку, яка інвестується у виробництво, а також прибутку від приросту обсягів експортної продукції,
·
визначити напрями розвитку системи оподаткування – пряме чи непряме оподаткування повинно бути розвинуто, визначити переваги та недоліки прямого та непрямого оподаткування.
Одною із актуальних проблем є необхідність цілісної податкової системи і законодавства, яке її регулює. Нормативні акти, які визначають податкові надходження часто протирічать один одному. Складається враження, що про цілісність податкової системи в Україні не може бути мови, не кажучи вже про яку-небуть прив’язку до механізму кредитування і бюджетного регулювання. Вдосконалення податкової системи обмежується зміною лише окремих її елементів (розмір ставок, строки, пільг, об’єктів оподаткування, посилення чи заміна одних видів на інші). Якщо і змінюються якісь принципові моменти, то дуже рідко.
Останнім часом в періодичних виданнях все частіше обговорюється проблема податкового кодексу. Дуже часто з ним пов’язують великі надії на поліпшення податкового законодавства. Але на даний момент тяжко кодифікувати податкові нормативні акти, так як іде тільки процес становлення податкової системи. Швидкі зміни господарської ситуації, пробіли в податковому законодавстві, відсутність готових схем та досвіду не дозволяє досягти стійкої системи оподаткування.
Основним напрямом при розробці податкового кодексу повинна бути не більш жорстока відповідальність і тотальна перевірка, а шлях спрощення податкового законодавства, загальнодоступності і зрозумілості норм, що використовуються. Податковий кодекс принципово повинен відповісти на три питання:
·
кого виділити як платника податку (юридичні та фізичні, змішані),
·
що виділити як податкові основи (об’єкт, показники виробництво і власності ),
·
яка величина і механізм стягнення базового показника (ставки, пільги, строки і бюджети надходжень).
З метою вирішення зазначених проблем проектом Кодексу було запропоновано ряд змін до діючого сьогодні порядку справляння податку на прибуток.
Так, проектом Кодексу передбачено знизити ставку податку на прибуток підприємств з ЗО до 20 відсотків, а також ставку оподаткування дивідендів з ЗО до 15 відсотків.
Разом з цим, з метою недопущення різкого зниження надходжень до бюджету від цього податку передбачене поступове зниження ставки податку на прибуток підприємств. Так, протягом першого року після набрання Кодексом чинності, запропоновано податок на прибуток сплачувати за ставкою 25 відсотків.
Необхідно зазначити, що передбачена проектом Кодексу ставка податку на прибуток, є значно нижчою від діючих сьогодні ставок цього податку в більшості європейських країн. Наприклад, у Бельгії ставка податку на прибуток становить — 39 відсотків, Росії, Німеччині, Іспанії — 35 відсотків, Австрії — 34 відсотків, Франції — 33 відсотків, Данії — 32 відсотків.
Безумовно, суттєве зниження ставки податку на прибуток підприємств неминуче призведе до зменшення надходжень від цього податку до бюджету у перші роки після прийняття проекту Кодексу. Однак, як свідчить світова практика, і наша країна не є винятком і проведення економічних реформ приносить очікуваний ефект не моментально, а через визначений час. Компенсацією втрат цього перехідного періоду стане розширення бази оподаткування, основу якої складуть скорочення податкових пільг і залучення до оподаткування капіталів, що знаходяться у «тіньовому обороті».
Під час підготовки проекту Кодексу було переглянуто діючий перелік податкових пільг та винятків із загальних правил оподаткування і виключено ті з них, які безпосередньо не мають соціальної та інвестиційної спрямованості або є такими, що запроваджені з метою часткового вирішення проблем, пов'язаних з нестачею бюджетних асигнувань на ту чи іншу мету.
Крім того, проектом Кодексу уточнено перелік доходів та витрат, які дозволяється враховувати при визначенні оподатковуваного прибутку підприємств.
З метою спрощення адміністрування податку на прибуток підприємств проектом Кодексу передбачено одноразове подання декларації з податку на прибуток за підсумками роботи за звітний рік у строки не пізніше 25 лютого року, наступного за звітним. При цьому для забезпечення рівномірного надходження зазначеного податку до бюджету протягом року передбачено здійснення щомісячних авансових платежів, розмір яких розраховуватиметься виходячи з результатів господарської діяльності платника за минулий рік і підлягатиме коригуванню залежно від того чи збільшилися, чи зменшилися доходи платника протягом звітного року.
Для запобігання несплаті авансових платежів платниками податків протягом року або сплаті їх в неповному розмірі у проекті Кодексу передбачається установити відповідальність за такі порушення у вигляді штрафних санкцій та пені у разі, якщо недоплата по авансових платежах у порівнянні з розміром податку на прибуток, перерахованого за результатами звітного року, перевищуватиме ЗО відсотків.
Разом з цим, проектом Кодексу зберігається щоквартальне подання декларації з податку на прибуток та щоквартальна