Відомості про суми витрат мають бути підкріплені відповідними платіжно-видатковими документами. Нарахування амортизації основних фондів при цьому здійснювалося б шляхом акумуляції відповідних сум на спеціальному банківському рахунку із цільовим режимом їх використання на інвестиційно-відновлювальні потреби підприємств. Нецільове використання таких коштів, виявлене за результатами року, зумовлювало б виключення їх з обсягу валових витрат і оподаткування як прибутку.

Механізм прискореної амортизації активної частини основного капіталу підприємств може базуватися на принципі самостійного декларування ними нормативів амортизаційних відрахувань для машин, обладнання, механізмів, приладів, облікової техніки, комунікацій, транспортних засобів та інших на кожний рік (підприємства державної власності повинні будуть узгоджувати нормативи амортизації з міністерством, до сфери управління якого вони належать, наприклад, шляхом індексації вартості елементів активної частини основних фондів відповідно до темпів зростання оптових цін промисловості).

Необхідно при обчисленні прибутку до оподаткування враховувати збитки підприємства минулого року, зменшуючи на їх суму фінансовий результат даного податкового року.

Доцільно також враховувати у валових витратах підприємств відрахування на благодійництво громадським (неурядовим) організаціям та фондам, лікарським, екологічним, освітнім, науковим, мистецьким, бібліотечним та іншим установам (у межах, встановлених законодавством).
Вбачається також необхідним після введення нового порядку обчислення валових витрат підприємств застосування у випадку збитковості суб’єктів господарювання примусового залікового податку. Він може бути встановлений у відсотках до обсягів обороту підприємства і підлягатиме поверненню платнику у рік отримання останнім господарського прибутку.
Необхідні законодавчі внесення змін до оподаткування прибутку підприємств (нерозподіленого корпоративного прибутку):

- вдосконалення обліку валових витрат шляхом застосування стандартів бухгалтерського обліку та обчислення на цій основі прибутку підприємства;

- скасування порядку віднесення до прибутку, що оподатковується, доходів юридичних та фізичних осіб, отриманих внаслідок продажів корпоративних чи інших майнових прав;

- запровадження адресних податкових преференцій інвестиційним програмам та режиму податкових інвестиційних знижок;

- скасування незаконних відомчих зборів і платежів;

- запровадження режимів прискореної амортизації основних фондів;

- скасування оподаткування прибутку некомерційних:
соціально-культурних, наукових, аналітико-інформаційних, громадських, інших недержавних некомерційних організацій;

- скасування оподаткування благодійницьких внесків підприємств і громадян.

Пропонується прискорення зниження податку з прибутку підприємств, оскільки у цей час ще діє старий стандарт обліку, який завищує реальні обсяги прибутку, а отже завищує податкові зобов'язання підприємств з його сплати. Після вступу в дію реформи, підприємства зможуть нараховувати більші суми амортизації основного капіталу і таким чином – зменшити суми отримуваного прибутку й податкових зобов'язань.

Висновок

В умовах ринкової економіки важливим питанням, зв'язаним з ефективністю виробництва і загальним економічним розвитком країни, є саме правильна побудова й організація податкових відносин суб'єктів, що хазяюють, і громадян з державою. У цьому плані особливий інтерес представляє розвиток регулюючої і стимулюючої функції податку на прибуток. Україна не може затвердитися як економічно розвиту державу без формування належної і дієздатної податкової системи. Одна з найважливіших перспективних задач удосконалювання системи оподаткування прибутку в Україні - це ослаблення її фіскальної спрямованості, лібералізація при підвищенні чіткості і ясності податкового законодавства, ліквідація численної і суперечливої нормативної бази, складних і невизначених податкових процедур. Реформування оподаткування прибутку, як і податкової системи в цілому повинно спиратися тільки на відтворювальний принцип, податок повинний стимулювати зростання виробництва. його пропорційність, підвищення продуктивності праці. Сполучення інтересів держави і виробника, цілісна активно діюча система регуляторів економіки, що формує мети і вибір стратегії, методи і засоби господарської діяльності кожного підприємства при одночасному обліку пріоритетних загальнодержавних інтересів - основна умова виходу країни з кризи. Досягнення ефективного розвитку податкової системи не можливо без зміни державою ідеології підприємця, тобто потрібно створити такі умови, коли відчуження грошових коштів з боку населення мало б вигляд добровільного відмовлення, а це можливо тільки за умови, коли той, хто віддає свою частку, буде твердо впевнений в її ефективному використанні для спільного блага або в поверненні власникові її у вигляді певних послуг. З цього випливає одне з найгостріших та най актуальніших питань діяльності держави в галузі податкової політики - створення прозорої податкової системи. Незважаючи на значні суперечності реформ, у деяких своїх частинах зміст податкової системи відповідає вимогам, що склалися у світовій практиці. Україна пережила проблеми наповнення бюджету грішми, уникнення надходження до бюджету шляхом взаємозаліків, невиконання більшості прийнятих щорічних бюджетів, реструктуризації боргів як засобу поліпшення фінансового стану підприємств та їх розрахунків з бюджетом. Із часом завдяки трансформації бюджетної і податкової систем окремі із зазначених явищ відійшли в минуле, а деякі змінили свій характер, хоча ще залишаються не розв'язаними повною мірою. Але такі проблеми, як масове ухиляння від податків, втрати доходів бюджету від податкових пільг, зростання зовнішньої заборгованості, залишаються актуальними. Україна прагне до інтеграції в Європу, як повноправного члена, і тому повинна використовувати всі сили для виконання тих вимог, що відносяться до країн ЄС. Однак, на сьогоднішній день, сформувати зовсім прозору податкову систему в Україні представляється зовсім нереальним, але використовувати всі можливі напрямки її удосконалення - цілком ймовірно. Слід зауважити, що як податкова, так і бюджетна системи критикувалися і критикуватимуться, оскільки в їх основу мають бути закладені механізми подолання значної маси суспільних і особистих суперечностей, досягти оптимальності в розв'язанні яких практично неможливо, особливо з огляду на те, що економіка в кожний окремий період перебуває на різних стадіях свого розвитку, залежно від яких змінюється зміст і податкової, і бюджетної політик.

Список використаної літератури

1. Закон України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" станом на 01.07.2002