Друга половина 1999 року була насичена змінами в податковому законодавстві України, що зачепили порядок обчислення і сплати податку на додану вартість. Найзначніші зміни було внесено Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної політики" від 15.07.99 р. № 977-XIV (Далі закон № 977).

Зміни і доповнення, внесені Законом № 977 до Закону про ПДВ, стосуються:

передачі основних фондів до статутного фонду підприємства; було внесено відповідні уточнення до п.п. 3.2.8 ст. 3 Закону про ПДВ. Згідно з новою редакцією не є об'єктом оподаткування операції з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів) або їх вивезення за межі митної території України.

ліквідації основних фондів; зміна полягає в тому, що не нараховується податкове зобов'язання у випадку ліквідації основних фондів, здійсненої без згоди платника, в тому числі у випадку розкрадання основних фондів, або якщо платник податку подає до податкового органу документ, що підтверджує факт знищення, розібрання або перетворення основних фондів в інший спосіб, у результаті чого такі основні фонди не можуть використовуватись в майбутньому за первісним призначенням. здійснення посередницьких договорів п. 4.7 ст. 4 Закону про ПДВ доповнено таким абзацом: "У випадку якщо платник податку здійснює діяльність з придбанням товарів (робіт, послуг) за дорученням і за рахунок іншої особи, датою збільшення податкового кредиту є дата перерахування коштів на користь продавця таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передачі таких товарів (робіт, послуг) довірнику. При цьому довірник не збільшує податковий кредит на суму коштів, перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту в податковий період одержання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреними за його дорученням. Це стосується виключно договорів комісії на придбання товарів (робіт, послуг). вексельний обіг; ст. 4 ЗУ Про ПДВ доповнений новим пунктом 4.8, в якому зазначено, що векселі отримані але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють суми податкових зобов'язань чи податкового кредиту такого платника незалежно від видів операцій, за якими такі векселі використовуються.

Дослідивши недоліки функціювання податку на додану вартість вважаю за можливе запропонувати напрямки вдосконалення механізму справляння ПДВ:

встановити диференційовані ставки податку на додану вартість;

спростити механізм справляння податку на додану вартість, а саме – виключити з бази оподаткування інші податки і збори та обов'язкові платежі; - змінити дату виникнення податкового зобов'язання і відповідно податкового кредиту; - посилити контроль за здійсненням відшкодування ПДВ з бюджету;

обмежити перелік пільг, залишити тільки пільги, що стосуються предметів першої необхідності;

змінити механізм справляння ПДВ щодо підприємств торгівлі та посередницької діяльності. Встановити, що об'єктом оподаткування у вказаних підприємствах виступає валовий дохід, який визначається як різниця між ціною реалізації та ціною придбання. Це дасть можливість не застосовувати до підприємств торгівлі та посередницької діяльності механізм відшкодування податку на додану вартість.

З метою забезпечення підвищення ефективності справляння і відшкодування податку на додану вартість та удосконалення норм чинного законодавства Державною податковою адміністрацією України разом з Міністерством фінансів України опрацьовані пропозиції щодо законодавчого врегулювання окремих питань справляння податку на додану вартість, які знайшли своє відображення в проекті Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а саме:

1. Автоматизація процесів адміністрування податку на додану вартість та відшкодування його із бюджету шляхом надання платниками податку податковим органам в електронному вигляді розшифровки податкового кредиту та податкових зобов’язань у розрізі контрагентів за відповідний звітний період.

2. Визначення податкового кредиту виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін придбаних товарів (послуг).

3. Зміна порядку та термінів погашення податкових векселів, а саме погашення векселів шляхом грошової оплати.

4. Зміна режиму оподаткування операцій з поставки відходів та брухту чорних і кольорових металів шляхом переведення їх на режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість.

5. Запровадження спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників відповідно до статті 81 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Крім того передбачено, що у разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не відноситься на збільшення податкового кредиту, а включається до складу валових витрат виробництва (обігу) платника податку.

Висновок

Непрямі податки, до них належить ПДВ, відіграють значну роль у формуванні доходів бюджету. Однак це не значить, що вони не виконують регулюючої функції. При вмілому використанні непрямі податки можуть бути дієвим фінансовим інструментом регулювання економіки. Що стосується ПДВ, який стягується в Україні, то він більш ефективний у фіскальному аспекті, завдяки широкій базі оподаткування, кількості платників та кількості операцій, що оподатковуються.

Не слід забувати, про регулюючу функцію податку на додану вартість. Щоб підвищити ступінь ділової активності економіки, податковий прес треба послабити. Якщо зменшити основну ставку податку та ввести одну-дві пільгові (крім нульової, що вже існує), то у суб'єктів господарювання