Зокрема, Президент України видав Указ “Про деякі зміни в оподаткуванні” № 857/98 від 07.08.1998 р., яким було збільшено строк проведення відшкодування ПДВ з одного місяця до чотирьох після подання декларації та було дозволено здійснювати відшкодування ПДВ шляхом зарахування відшкодованих сум в рахунок податків (зборів), які сплачуються платником до Державного бюджету. В той же час при судовому розгляді справ суди можуть не звертати увагу на такі норми Указу, оскільки вони суперечать п. 7.7.3 Закону (тобто питання, врегульовані Указом, вже були попередньо врегульовані Законом), а відповідно до розділу XV Конституції України Президент України мав право видавати укази з економічних питань, не врегульованих законами [3].

Здійснювалися неодноразові спроби вирішити проблему відшкодування ПДВ шляхом взаєморозрахунків. Одна з моделей такого відшкодування, запропонована Постановою Кабінету Міністрів України № 2215 від 07.12.1999 р., яка дозволяла суму експертного відшкодування за згодою платника податку зарахувати в рахунок платежів до бюджету кредитора, в якості негативного наслідку мала виникнення “тіньових” схем погашення заборгованості з ПДВ, в яких основним мотивом боржника бюджету була економія обігових коштів.

У свою чергу, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову “Про впорядкування відшкодування податку на додану вартість та розрахунків з бюджетом” № 1270 від 26.09.2001 р., якою було додатково запроваджено ще два види бюджетного відшкодування ПДВ шляхом:–

погашення заборгованості кредитора платника податку з платежів до державного бюджету;–

погашення платнику податку наданих йому або його кредитору кредитів, залучених під гарантії держави та бюджетних позичок.

На нашу думку, ця Постанова також суперечить діючому законодавству, принципу верховенства права, прийнятому в Україні, й видана Кабінетом Міністрів України без належних на те повноважень. Тому при вирішенні суперечок суди залишають поза увагою норми цієї Постанови, керуючись нормами закону.

У 2004 році Президент України видав Указ № 671/2004 “Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності справляння ПДВ”, п. 9 якого було надано право органам Державної контрольно-ревізійної служби України проводити перевірки законності відшкодування ПДВ суб’єктам підприємницької діяльності, яким протягом 2003–2004 рр. було відшкодовано з Державного бюджету України більше 1 млн. грн. Однак згідно з чинним законодавством питання справляння податків входить в компетенцію лише податкових органів, що надало можливість суб’єктам підприємницької діяльності, яким були відшкодоване ПДВ, не допустити ревізорів Контрольно-ревізійної служби України до перевірок.

Таким чином, намагання Президента України та органів виконавчої влади власними нормативними документами покращити порядок відшкодування ПДВ не вирішили цієї проблеми.

Слід також зазначити, що поява бюджетного відшкодування мала як наслідок криміналізацію державних установ: органів Державного казначейства, податкової та митної служб, які іноді самі стають організаторами схем незаконного відшкодування ПДВ.

На нашу думку, правоохоронні органи не завжди своєчасно отримують інформацію щодо можливої протиправної діяльності суб’єктів господарської діяльності у сфері оподаткування, нерідко не володіють достатньою інформацією про вчинення або підготовку до вчинення таких злочинів, що перешкоджає оперативному вживання ними заходів щодо запобігання їх вчиненню, притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності та відшкодування завданих збитків державі. Тому невипадково, що значна кількість кримінальних справ вказаної категорії (передусім за фактами незаконного відшкодування ПДВ) порушується із значним запізненням у часі за фактами вчинення злочинів [4].

На сьогодні все рівно спостерігається динаміка зростання активності роботи правоохоронних органів, насамперед підрозділів ДСБЕЗ МВС України щодо виявлення фактів незаконного відшкодування ПДВ, декриміналізації даної сфери: протягом поточного року викрито вже 344 злочини, тоді як у 2004 р. викрито лише 85 злочинів.

У причетності до вчинення злочинів встановлено 138 осіб (у 2004 р. – 54 (+ 6,7 %). Вивчення матеріалів перевірок свідчить про зростання кількості фактів привласнення бюджетних коштів шляхом незаконного відшкодування ПДВ в особливо великих розмірах. З 261 кримінальної справи, порушеної за фактом незаконного відшкодування ПДВ, 57 – зі збитками на суму понад 1 млн. грн. (21,8 %). Загальна сума збитків складає понад 1089,6 млн. грн. Забезпечено стягнення незаконно відшкодованого ПДВ на суму 208,3 млн. грн., у тому числі попереджено незаконне відшкодування ПДВ на суму 197,0 млн. грн., накладено арештів на суму 74,8 млн. грн. [5].

Статистика також свідчить про те, що більшість злочинів, пов’язаних з незаконним відшкодуванням ПДВ, вчинюються за участю службовців вищезазначених державних органів влади.

Яким же чином можна розв’язати проблему діючого механізму відшкодування ПДВ, зменшити бюджетну заборгованість по вказаному податку та захистити державний бюджет від злочинних посягань?

На думку А. Соколовської, необхідне створення резервного фонду відшкодування ПДВ, кошти якого не враховувалися б при плануванні державних видатків. Кошти фонду можуть направлятися на виконання державних зобов’язань з відшкодування лише в разі невиконання плану надходжень ПДВ до бюджету або перевищення фактичним обсягом вимог на відшкодування їх прогнозного обсягу [6]. Однак, можна погодитися з М.А. Науменко та виділити єдиний вихід із ситуації, що склалася, – це реформування системи справляння ПДВ, яке передбачає наступні кроки:–

заміна діючої 0 % ставки ПДВ на таку пільгу, як “звільнення від оподаткування ПДВ”, що не погіршить рівень прибутковості справжніх підприємств експортерів та зробить недоцільним роботу експортерів фіктивних товарів, прибуток яких – незаконне бюджетне відшкодування;–

скасування бюджетного відшкодування як явища; якщо податковий кредит перевищує податкові зобов’язання звітного періоду, то така сума повинна бути зарахована в рахунок майбутніх платежів з ПДВ (виключно з ПДВ), що приведе до зменшення корумпованості органів Державного казначейства, органів податкової та митної служб, які задіяні в процесі відшкодування ПДВ. “Не чисті на руку” державні службовці не зможуть