Однак, окрім наявності тіньової інфраструктури, у межах якої зростає кількість фіктивних операцій, можна виділити ще декілька причин виникнення проблеми відшкодування ПДВ:

1. неефективність механізмів відшкодування ПДВ:

- відшкодування здійснюється лише коштами надходжень зі сплати ПДВ (згідно із законодавством надходження інших податків не можна використовувати на ці потреби);

- досі не вироблені механізми відшкодування ПДВ в межах однієї області завдяки надходженням ПДВ в інші області. Тому дуже гостро проблема відшкодування постає саме в тих областях, де сконцентровано багато підприємств-експортерів, які забезпечують зростання ВВП. Саме ця проблема стосується Донецької області. У таких областях, які мають негативне сальдо надходження ПДВ, неможливо виконати зобов`язання зі сплати ПДВ власними коштами.

2. диспропорції в системі оподаткування:

- найбільшими боржниками зі сплати ПДВ стали енергетичні підприємства, тому бюджет не отримує тих надходжень ПДВ, чий обсяг мав би відповідати сумі податкового кредиту експортерів;

через списання боргу платників податків знизилися доходи бюджету, внаслідок чого зменшилися можливості відшкодування ПДВ з бюджетних коштів;

велика кількість пільг з оподаткування. Особливий клопіт викликає використання нульової ставки ПДВ для заохочення експорту сировини, що не стимулює високотехнологічне виробництво. Це може сприяти перетворенню України у сировинний “придаток”.

Законом від 03.04.97 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” встановлено багато пільг в обчисленні ПДВ, а саме: у статті 3 наведені операції, які не підлягають оподаткуванню ПДВ; статтями 5 та 11 передбачені операції, що звільняються від оподаткування ПДВ; згідно зі статтею 6 деякі операції обчислюється за нульовою ставкою.

Податкові пільги за своїм економічним призначенням повинні бути спрямовані на стимулювання пріоритетних сфер промисловості. Питання обґрунтованості застосування пільг постійно перебуває у центрі уваги як платників податків, так і податкових органів.

ДПА України починаючи з 1997 року веде облік і аналіз втрат бюджету від наданих платникам податків пільг по оподатковуванню.

Пільги, передбачені законодавством, є складовою бюджетної системи, вплив яких не враховується при формуванні доходної частини бюджету, при наданні нових законодавчих пільг в оподатковуванні.

Систематизація податкових пільг розпочата Державною податковою адміністрацією України за допомогою періодичного видання довідників пільг. В даний час діє Довідник № 25, що нараховує 387 видів податкових пільг.

За 1 квартал 2003 р. у Донецькій області надано платникам податків 8152 різних видів пільг із 7 видів податків і платежів на суму 1,9 млрд грн Між бюджетами розподіл пільг виглядає так:

Державний бюджет недоодержав 97,9%, Місцевий бюджет - 2,1%.

На 1 квітня сума пільг перевищила фактичні надходження до Державного бюджету – у 4,7 раза. Обсяги пільг зростають швидшими темпами, ніж обсяги надходжень.

Динаміка співвідношення обсягу пільг з обсягом фактичної мобілізації до Зведеного бюджету протягом 1998 – 2003 рр. подана на рис. 1.

За I квартал 2003 року при загальному зменшенні кількості пільг на 16,4%, у порівнянні з I кварталом 2002 року сума фактично отриманих пільг зросла в 1,5 раза.

Рис.1. Динаміка співвідношення обсягу пільг з обсягом фактичної мобілізації

Найбільша кількість пільг за I квартал 2003 року надана платникам податку на додану вартість - 3685 пільги, що складає 45,2% до загальної кількості наданих пільг і по платі за землю – 2370 (29,1%). По інших податках кількість пільг надана відповідно: по податку на прибуток - 1839 або пільги 22,6%; податку з власників транспортних засобів – 145 (1,8%); місцевих податках – 108 (1,3%), акцизному збору – 4, державному збору – 1.

Аналіз структури пільг доводить, що у порівнянні з відповідним періодом минулого року вона значно не змінилася, через те що найбільшу питому вагу у загальній сумі наданих пільг продовжують займати пільги по податку на додану вартість і податку на прибуток, а саме: 90,8% і 7,2% відповідно. Значне перевищення суми пільг над фактичною мобілізацією встановлене по найпроблемнішому для Донецької області податку – податку на додану вартість (при фактичних надходженнях у сумі “мінус” 93,3 млн грн надано пільг 1772,6 млн грн).

Динаміка співвідношення обсягу пільг з обсягом фактичної мобілізації по податку на додаткову вартість протягом 1998-2003рр. подана на рис. 2.

Рис. 2. Динаміка співвідношення обсягу пільг з обсягом фактичної мобілізації з ПДВ

Середня “вартість” однієї пільги в регіоні складає 239,5 тис. грн. Найбільшу “цінність” має усе той же “проблемний” для Донецької області податок – податок на додаткову вартість – 481 тис грн, що в 2 рази перевищує середню вартість однієї пільги (рис. 3).

Рис. 3. Середня "вартість" однієї пільги в розрізі податків

Із загальної суми пільг - 1952,1 млн грн, наданих за I квартал 2003 року, реальні втрати бюджету склали 1732,5 млн грн, або 88,8%. Структура пільг по спрямуванню і відношенню до доходної частини бюджету подана на рис. 4.

Рис. 4. Структура пільг за спрямованістю й відношенням до доходної частини бюджету

Серед галузей національної економіки за I квартал 2003 року 60% від загальної суми пільг надано підприємствам промисловості у розмірі 1183,7 млн грн. Серед галузей промисловості провідну позицію посідає чорна металургія – 686,8 млн грн, або 35,2% від загальної суми пільг, при цьому пільги перевищують надходження від підприємств-пільговиків даної галузі промисловості в 5,5 раза. Другу і третю позиції посідають машинобудування і металообробка (188,4 млн грн, або 9,7% від загальної суми пільг), хімічна і нафтохімічна промисловість (125 млн грн, або 6,4%).

Торгівля і громадське харчування посідають друге місце серед галузей народного господарства, загальна сума пільг склала 432,5 млн грн, або 22,2% від загальної суми пільг. При цьому