Споживчі кредити

Споживчі кредити

Тенденції на ринку банківських послуг

Банківська система України найбільш динамічно реагує на зміни, які відбуваються в суспільстві та в країні. Прикінцеві роки ХХ століття були ознаменовані фінансовими кризами та загальним збіднінням населення України. Найважливішими задачами того періоду для банків було нарощення об ` ємів депозитів фізичних осіб. Банки зухвало пропонували населенню найвигідніші умови розміщення коштів.

На початку ХХІ століття працівники банківської сфери в Україні звернули увагу на те, все збільшився прошарок населення країни, який став жити більш заможно.

Як свідчить світовий досвід, банківські операції з фізичними особами становлять близько третини загального обсягу всіх операцій, які проводять фінансово-кредитні установи країн із ринковою економікою. Серед цих банків чимало спеціалізованих, які працюють лише з фізичними особами.

В 2002 році доходи населення України зросли на 17.1%, в 2003 — на 16.5%, в 2004 — на 27.2%, в 2005 номінальні доходи населення становили 365.9 млрд. грн. і порівняно з 2004 роком зросли на 38.4%. Особливо істотно зросли доходи на фоні темпів збільшення ВВП: наявні доходи, які використовувалися населенням на придбання споживчих товарів та оплату послуг у 2005 році, зросли на 36.4%, а реальні наявні — на 20.1%. Зважаючи на уповільнення темпів розвитку української економіки та посилення інфляційних ризиків, проблема розміщення залучених банками ресурсів набула особливої актуальності, оскільки в такій ситуації концентрація ризиків може негативно вплинути на макроекономічну та фінансову стабільність. Стимулювання урядом соціальних виплат сприяло збільшенню внутрішнього платоспроможного попиту населення. У поєднанні зі зниженням попиту на кредити з боку суб'єктів господарювання через несприятливий інвестиційний клімат (унаслідок відсутності чіткої позиції уряду у питаннях реприватизації, непередбачуваності податкового середовища та митної політики за підсумками трьох кварталів 2005 року обсяги інвестицій в основний капітал зросли всього на 3.4% порівняно з 34.5% за аналогічний період 2004 року), це стало додатковим чинником активізації банків у сегменті споживчого кредитування населення.

Кредитна політика банків

У кредитній політиці банків також відбулися зміни — банки дедалі активніше нарощують кредитні вкладення у сектор домогосподарств (див. таблицю 1): починаючи з 2002 року, темпи нарощування кредитів домогосподарствам стабільно перевищують темпи кредитування нефінансового сектору економіки. Питома вага кредитів домогосподарствам у загальному обсязі вимог банків за кредитами в економіку України за підсумками 2005 року зросла до 24.9%, тоді як ще п'ять років тому ледве перевищувала 5%. Кошти населення для фінансових установ завжди були привабливими, але ж і самими дорогими.

Особливості споживчого кредиту

Споживчий кредит має багато специфічних рис, пов`язаних із особливостями сфери особистого споживання громадян.

По-перше , цей вид позики відображає відносини між кредитором і позичальником, сутність яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання , на відміну від позик, які надають суб`єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості (наприклад, акцій, облігацій тощо).

По-друге , на відміну від інших видів кредиту, якими користуються переважно суб`єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як правило, фізичні особи .

По-третє , споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика прискорює отримання певних благ (товарів, послуг, робіт), які вони могли б мати (придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхідні для купівлі цих товарно-матеріальних цінностей або послуг і робіт з будівництва тощо. Надання споживчих позик населенню, з одного боку, підвищує їх платоспроможний попит, життєвий рівень у цілому, а з іншого – прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів.

По-четверте , всі види споживчого кредиту мають соціальний характер , оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем – підвищенню життєвого рівня населення (передусім із низьким та середніми доходами), утвердженню принципів соціальної справедливості. Саме з цієї причини споживче кредитування здебільшого регулюється державами особливо ретельно.

Дещо зі світового досвіду

І, нарешті, головна причина – світовий досвід. В країнах, де історія розвитку банківської сфери налічує сотні років, головний акцент робиться на співпрацю (обслуговування) пересічних громадян.

Всі ці та ще багато інших причин спонукали банки суттєво збільшити кількість банківських продуктів, орієнтованих на населення. Серед цих пропозицій банків основними є споживчі кредити. Лінійка пропозицій у кредитуванні населення досить широка і строката.

Законодавче регулювання

Закон України "Про захист прав споживачів" діє з січня 2006 року в новій редакції. Основних нововведень можна відзначити чотири.

Надається визначення таким поняттям, як введення продукції в обіг, засоби дистанційного зв'язку, споживчий кредит, строк служби, фальсифікована продукція та ін.

Врегульовуються питання прав споживачів в разі придбання ними продукції у кредит, у випадках укладення договору поза торговельними або діловими приміщеннями, укладення договору на відстані.

Визначаються умови, лише при додержані яких дозволяється вживання понять "знижка", "зменшена ціна", "розпродаж".

Забороняється нечесна підприємницька практика, під якою розуміється будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.

Зміни до Закону України "Про захист прав споживачів" ставлять до фінансово-кредитних установ, які надають кредити, досить жорсткі вимоги. Підтвердженням цього є стаття 11 «Права споживача в разі придбання ним продукції у кредит», що визначає:

1. Договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Не вважається пропонуванням споживчого кредиту застереження про