наслідок їх накопичення.

По - п`яте, споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб

населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика

прискорює отримання певних благ (товарів, послуг), які вони могли б мати

(придбати) лише у майбутньому, накопичуючи кошти, необхідні для купівлі цих

товарно-матеріальних цінностей або послуг, будівництва тощо. Надання

споживчих позик населенню, з одного боку, підвищує їх платоспроможний

попит, життєвий рівень у цілому, а з іншого – прискорює реалізацію

товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів.

По - шосте, лише за умови споживчого кредитування кредитні відносини

громадян будуються за схемою “фізична особа – фізична особа”.

По - сьоме, всі види споживчого кредиту мають соціальний характер,

оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем – підвищенню життєвого

рівня населення (передусім із низькими та середніми доходами), утвердженню

принципів соціальної справедливості. Саме з цієї причини споживче

кредитування здебільшого регулюється державами особливо ретельно.

Недостатня увага українських комерційних банків до роботи з населенням

має нині як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Основні з них,

безумовно, пов’язані з економічною нестабільністю і законодавчою

неврегульованістю. Проте перспективи роботи банків із населенням в Україні

великі.

Банкам України доцільно вивчати та використовувати досвід зарубіжних

країн для здійснення споживчого кредитування.