Кредити: життя в розстрочку

В Україні почався бум споживчого кредитування. За оцінками фахівців, ринок щорічно збільшується на 20—30%. Проте чи довго так триватиме? Життя в борг може так і не стати нормою для багатьох українців.

Звісно, пересічні громадяни зацікавлені в отриманні кредиту. Попри те, що за бажаний товар, як правило, доводиться переплачувати, ним можна і користуватися відразу, а не потім, коли в домашній кубушці накопичиться достатня кількість грошей. Погодьтеся, набагато приємніше дивитися улюблені фільми й передачі сьогодні, незважаючи на те, що ви взяли кредит для покупки нового телевізора, ніж на декілька місяців (а то й років) забути про вікно в світ, доки не відкладете необхідну суму. Та й харчі приємніше та вигідніше зберігати в холодильнику, купленому в кредит, а не на балконі. До речі, за кордоном (у США чи Німеччині) життя в кредит вже давно стало нормою. Наші ж громадяни тільки останніми роками почали більше довіряти розстрочці. Щоправда, за радянських часів система придбання товарів у розстрочку, що надавалася державними та кооперативними торговельними організаціями, була вельми поширена. Для отримання позики потрібні були довідка з роботи, заповнена анкета. Бухгалтерія з місця роботи щомісячно перераховувала необхідну суму до магазину. Тоді участь банку не передбачалася — всі необхідні документи оформляло торгове підприємство. Найцікавіше, що в 1998 році уряд ухвалив Правила торгівлі, що дозволяло продавати товари в розстрочку без участі фінансових структур. Проте жодне з них не зважилося діяти на свій страх і ризик. Зараз торгове підприємство відразу одержує гроші за куплений товар. Операцію ж забезпечує фінансова установа, як правило, банк. Найчастіше люди беруть кредити на побутову техніку, комп’ютери, меблі, а також для купівлі нерухомості. Тому нерідко розстрочку називають споживчим кредитом.

Зазвичай, організації, що видають позики, зацікавлені в розвитку ринку кредитування в Україні. Підтвердив це і «круглий стіл» «Перспективи розвитку ринку споживчого кредитування в Україні», на якому були присутні представники банків, кредитних союзів і торговельних мереж. Зважаючи на заяви фінансистів, проблем на ринку споживчого кредитування чимало. За словами члена правління ЗАТ «Догмат Україна» Ярослава Копецького, попит фізичних осіб на кредити забезпечується тільки за рахунок, по-перше, зростання реальних доходів населення, а по-друге, активної маркетингової та рекламної політики кредитних організацій, виробників і продавців товарів. Разом з тим політична й економічна ситуація в країні, а також рівень розвитку мереж не сприяють цьому. Сьогодні для видачі кредиту одним фінансовим установам, наприклад, «Єврокредиту», потрібні лише паспорт і ідентифікаційний код, інші вимагають ще й довідку про доходи, а треті — й узагалі всі можливі документи, що підтверджують доходи потенційного позичальника та його сім’ї. Проте гроші фактично роздаються із закритими очима: пощастить — не пощастить. При цьому через недосконалість законодавства повернути позичені кошти не так-то просто. Як повідомив Ярослав Копецький, проблема непогашених кредитів нерідко виникає через виконавчі служби судових інстанцій. Адже вони отримують 5% від суми і тому, якщо борг незначний (наприклад, тисяча гривень), вважають за краще нічого не робити.

Але, мабуть, щонайбільшим головним болем фінансистів є оцінка справжньої платоспроможності позичальника. І хоча в Україні вже давно йдеться про необхідність створення так званих чорних списків (переліку недобросовісних позичальників), віз і нині там. Поки що кожна фінансова установа грає саме за себе: якщо людина вже одного разу «кинула» позичальника, то шлях до нього уже заказаний. Але це не заважає шахраю звернутися до іншого банку або кредитного союзу. За словами фінансистів, в Україні діють угруповання таких шахраїв. Щоправда, до тієї самої Польщі чи Франції нам поки що далеко. Проте цей факт не дуже втішає. Тому створення кредитного бюро у нас сьогодні актуальне як ніколи. На думку Ярослава Копецького, через 2—3 роки без кредитного бюро неможливо буде нормально існувати.

Хтось, прочитавши цей мате-ріал, скаже: «Це не моя проблема, нехай болить голова у фінансистів». Так-то воно так. Проте, як наголосив заступник керівника бізнесу обслуговування індивідуальних клієнтів ПриватБанку Роман Негінський, «щоб відпрацювати 20-відсоткову частку проблемного портфеля (такі показники у росіян. — Авт.), кредитувати потрібно за 100% річних, інакше цей бізнес буде нерентабельним». Попросту кажучи, чим більше людей в Україні не повертатиме позики, тим вищими будуть кредитні ставки. А якщо післязавтра вам необхідно буде скористатися споживчим кредитом?

P.S. Хочеться вірити, що ринок кредитування в Україні розвиватиметься й надалі. Не зайвим було б, аби громадяни мали достовірну інформацію про видачу позик. Адже зараз частенько вони не знають, що, крім відсоткової ставки за кредитом, їм ще доведеться виплачувати банківську комісію, плату за відкриття банківського рахунку, а також сплачувати страховку покупки.