Вибір місії визначається потенціалом і розміром банку. Чим більше ці показники, тим глобальніше виглядає основна задача. Для невеликих банків рекомендується обирати таку місію, що забезпечувала б їм достатній простір для діяльності й у той же час не вела до розпилення зусиль. Тут небезпечні дві крайності: вибір занадто складної або занадто скромної місії.

На вибір місії банку впливає ряд факторів, серед яких:

історія банку;

культура банку;

структура банківської організації;

якість керівництва.

Особисті якості керівника, а точніше його ціннісні орієнтації і мети, впливають не тільки на вибір самої місії установи, але і безпосередньо втілюються в стратегії банку. Серед ціннісних орієнтації керівництва виділяють:

теоретичні;

економічні;

політичні;

соціальні;

естетичні;

релігійні.

Цінності, що відносяться до тієї або іншої із зазначених груп, по-своєму й у різному ступені впливають на діяльність банку, його стратегічне поводження, тому вони повинні враховуватися при встановленні основної задачі [4, с.61].

Таким чином, місія банку, зафіксована в його офіційній програмній заяві, визначає основний напрямок діяльності організації і саму природу цієї діяльності.

Другим етапом формування господарського портфеля операцій банківського плану є встановлення цілей, що формуються на базі, як основної місії банку, так і визначених ціннісних орієнтації вищого керівництва.

У загальному значенні мети банку виступають як конкретне вираження його задач, сформованих як на загальному рівні, так і на рівні організаційних одиниць, і визначаються під впливом наступних факторів:

стримуючі фактори і можливості середовища;

вимоги пайовиків;

внутрішні ресурси;

загальна культура банку.

Розгляд цілей, встановлених банком у процесі стратегічного планування, доцільно проводити з погляду запропонованих до них вимог. Цілі повинні характеризуватися:

конкретністю і вимірністю;

орієнтацією в часі;

досяжністю;

сумісністю.

Конкретність і вимірність цілей допускає встановлення точних завдань у різних аспектах діяльності банку: завдання в області кадрових питань, оплати праці, надання окремих видів послуг або ж загальні економічні показники роботи організації. Вимірність цілей дозволяє керуватися ними при прийнятті конкретних управлінських рішень, стежити за тим, щоб діяльність банку була спрямована на їхнє досягнення.

Орієнтація цілей у часі - важлива їхня характеристика, що визначає співвідношення довгострокових, середньострокових і короткострокових цілей організації, що дозволяє визначити, не тільки сам результат, але і терміни його досягнення. У першу чергу банк формулює довгострокові цілі (на 5 і більше років уперед), у розвиток яких виробляються середньострокові і короткострокові цілі, що забезпечують виконання перших. З особливою старанністю варто підходити до розробки короткострокових цілей організації, звичайно встановлених на майбутній рік, що повинні бути основою для поточного контролю за роботою банку.

Досяжність цілей - принципова вимога при плануванні. Установлення мети без обліку реальних можливостей банку, впливу зовнішніх факторів, що виявляється явно не під силу організації, може мати сумні наслідки. Тут справа не стільки в технічній неможливості її здійснення, скільки у втраті такого важливого фактора, як мотивація персоналу. Скільки в таких випадках ні обіцяй працівникові за досягнення намічених результатів, якщо він буде впевнений у тому, що ця мета недосяжна, то і працювати він буде відповідно: без віри в кінцевий результат. Подібні ситуації характеризуються, як правило, тим, що банк не використовує навіть весь наявний потенціал.

Вимоги до сумісності цілей банку в цілому і цілей його організаційних одиниць, а також до сумісності цілей, встановлених на одному організаційному рівні, повинні в обов'язковому порядку враховуватися в процесі планування. Невідповідність цілей різних структурних підрозділів веде до незбалансованості і нестійкості всієї установи.

Таким чином, цілі конкретизують місію банку, описують набагато більше галузей діяльності організації і можуть торкатися наміченого рівня прибутковості, ефективності (зміни витрат на одиницю послуг, що робляться банком), показників обсягу і якості послуг, що робляться банком, розміру, складу і структури кредитних ресурсів. Крім того, цілі встановлюють у відношенні структури капіталу банку, технічного оснащення, впровадження нововведень, удосконалення організаційної структури банку, кадрових питань 28, с.64.

1.2. Кон'юнктурний аналіз

Наступною стадією в розробці банківського плану управління господарським портфелем є розробка стратегії розвитку. Першим кроком на цьому шляху виступає оцінка й упорядкування потенційних ринкових можливостей і небезпек. З цією метою банкові випливає:

Виявити ринок, що обслуговується.

Оцінити ринково-виробничі характеристики сегментів.

Оцінити привабливість ринку.

Для визначення ринку, що обслуговується, зручно використовувати наробітки, зроблені на попередніх етапах управлінської діяльності і визначення ринку, а точніше ринкових сегментів, що банк обслуговує або збирається обслуговувати. Ринок визначається, як перетинання обраного класу клієнтів з банківськими продуктами.

Ринково-виробничі характеристики дозволяють дати всебічну оцінку ринку, де банк має намір діяти. Їх можна розділити на 4 основні групи:

ринкові характеристики;

показники послуг;

показники конкуренції;

характеристики середовища.

За допомогою ринкових характеристик можна оцінити стан ринку, його основні тенденції й основні характеристики клієнтів.

Показники послуг дозволяють скласти уявлення про банківські продукти, а також співвіднести їх з основними вимогами, запропонованими до них споживачами. Крім того, вивчення характеристик послуг банку повинне дати відповіді на питання, пов'язані з визначенням основних пріоритетів у їхньому розвитку.

Група показників конкуренції важлива з погляду оцінки конкурентоспроможності банку в умовах ринку, що складаються, де банк діє або має намір діяти.

Перелік характеристик ринкового і виробничого середовища був би неповним без розгляду показників макроекономічного порядку.

Адекватність розглянутих ринково виробничих характеристик існуючим реаліям у величезному ступені залежить від якості використаної інформації.

За даними, отриманим у результаті аналізу ринкових і виробничих характеристик, варто оцінити відносну привабливість кожного з ринків,