гривневу балансову і ринкову вартість активів банку.

Величини mt(i,h) характеризують якість активів, що може змінюватися в часі (за це відповідає параметр t). Хоча така постановка досить проста, вона дозволяє вимірювати кредитний ризик шляхом оцінки впливу майбутніх значень mt на доходи і вартість активів. Управління кредитним ризиком можна моделювати, як управління цими майбутніми значеннями.

Проте, настільки проста постановка має істотний недолік, пов'язаний з тим, що значення частки повернення і процентних ставок щодо активів кожного типу однозначно визначають найкращий тип активів для даного періоду з погляду співвідношення прибутковості і ризику. У реальному житті вибір оптимального співвідношення прибутковості і ризику далеко не однозначний.

Найбільш простий спосіб усунути цей недолік — вважати величину mt(i,h) випадкової. Тоді в оцінці і управлінні ризиком будуть брати участь як мінімум дві її характеристики:

mt(i,h) — середня частка повернення активів At(i,h);

st(i,h) — середньоквадратичне відхилення частки повернення активів At(i,h).

Якщо вважати mt(i,h) незалежною випадковою величиною, то середні значення суми надходжень у банк, реальних процентних доходів і ринкової вартості активів можна одержати з відповідних формул, якщо підставити в них замість m. Для визначення відповідних дисперсій замість m варто підставити s2.

У такій постановці співвідношення ризику і прибутковості визначається вже як мінімум двома числами: середнім значенням і дисперсією доходів. Однозначність вибору активу зникає.

Для кожного періоду t уведемо поняття рельєфу притягнутих засобів Bt:

Bt(i,h) — сума, запозичена в t-м періоді з джерела І-го типу на термін h періодів, що виражена у валюті даного зобов'язання.

У рамках даної моделі для кожного періоду менеджери АКБ «ЕНЕРГОБАНК» можуть обчислити майже всі необхідні для аналізу характеристики пасивів, зокрема:

суму в гривнях притягнутих за період засобів;

суму в гривнях виплат банку;

нарахована за період і реально зроблена процентна витрата;

гривневу балансову і ринкову вартість зобов'язань банку;

суму обов'язкових резервів.

Для кожного періоду поточне положення АКБ «ЕНЕРГОБАНК» визначається наступними показниками:

сальдо надходжень коштів;

чистим процентним доходом, нарахованим за період;

чистим процентним доходом, реально отриманим за період;

балансовою вартістю банку;

ринкова вартість банку.

Балансову і ринкову вартість АКБ «ЕНЕРГОБАНК» варто трактувати, як відповідну вартість власного капіталу банку.

Менеджерам АКБ «ЕНЕРГОБАНК» варто мати на увазі при узгодженні активів і пасивів наступні обмеження:

Обмеження 1. Гривневий розмір засобів, що можуть бути розміщені протягом періоду у виді дохідних активів, обмежений величиною, що складається з:

суми наявних до початку періоду коштів за винятком обов'язкових резервів;

суми надходжень у банк за винятком суми виплат банку по зобов'язаннях;

суми притягнутих протягом періоду засобів.

Сума коштів до кінця періоду являє собою суму коштів до початку періоду плюс сальдо грошових надходжень у банк плюс сума притягнутих засобів за винятком розміщених. При цьому будуть дотримані вимоги ЦБ щодо обсягів резервування, що для даної моделі означають, що величина обов'язкових резервів не перевершує суми наявних коштів.

Обмеження 2. Розмір залучення засобів обмежений вимогами до величини власного капіталу стосовно балансової суми активів або, як того вимагає Базельська угода, стосовно зваженого щодо ризиків суми активів. Вимоги адекватності власного капіталу в будь-якій формі приводять до обмеження зверху на розмір приваблюваних засобів і в тому числі на розмір засобів, які можна залучити протягом періоду.

Управління активами і пасивами полягає у виборі типів, розмірів і термінів розміщення і залучення засобів. Отже, розмістити можна не більш того, що в банку є (обмеження 1), а розміри залучення обмежені вимогами до власного капіталу (обмеження 2). Зазначені обмеження варто називати балансовими.

Крім балансових є ринкові обмеження, що у кожнім періоді t визначаються рельєфом попиту на інвестиції Xt і рельєфом позикового потенціалу банку Yt:

Xt(i,h) — виражений у гривнях попит на інвестиції І-го типу на термін h періодів, доступний банкові на ринку активів у періоді t,

Yt(i,h) — виражені в гривнях можливості банку в періоді t по залученню засобів із джерела І-го типу на термін h періодів.

Обмеження 3. Сума, інвестована в t-м періоді в активи І-го типу на термін h періодів не перевершує Xt(i,h).

Обмеження 4. Сума, запозичена в t-м періоді з джерела І-го типу на термін h періодів не перевершує Yt(i,h).

Ліквідність можна нагромадити в балансі або придбати на ринках. Ліквідність у балансі складається з дискреційної і не дискреційної складових. Перша — це продаж або тимчасова передача активів. Друга виникає природним шляхом за рахунок платежів по кредитах і цінних паперах.

Поточну ліквідність можна вимірювати в гривнях і в днях. Перший спосіб визначає суму ліквідних засобів (гривневий потенціал ліквідності), а другий — період, протягом якого АКБ «ЕНЕРГОБАНК» здатний відповідати стосовно своїх планових зобов'язаннях, якщо припинять розміщення нових активів (часовий потенціал).

Рівень поточного гривневого потенціалу забезпечує здатність відповідати щодо позапланових зобов'язань і визначається в основному дискреційною балансовою ліквідністю. Часовий потенціал демонструє достатність прибутку по наявних активах у випадку, коли терміни активів перевищують терміни пасивів (на практиці зустрічаються переважно такі випадки). Часовий потенціал визначається не дискреційною балансовою ліквідністю і здатністю здобувати пасиви (яка в моделі визначається величинами Yt(i,h)).

У представленому дипломному дослідженні моделі для виміру поточної гривневої ліквідності в заданому періоді можна використовувати:

гривневий потенціал балансової ліквідності, обумовлений як сума наявних до початку періоду коштів за винятком обов'язкових резервів (дискреційна складова) плюс сума очікуваних протягом періоду надходжень у банк за винятком суми виплат банку по зобов'язаннях (не дискреційна складова);

гривневий потенціал повної ліквідності, що обчислюється як сума попереднього показника і величини поточного позикового потенціалу банку.

Обмеження 5. Використовуючи другий показник гривневої ліквідності, легко встановити зв'язок між ліквідністю і здатністю отримувати прибуток: