розмір засобів, що теоретично можуть бути розміщені в даному періоді, обмежений гривневим потенціалом повної ліквідності.
У запропонованому дипломному дослідженні моделі доходів, ринкова вартість власного капіталу і ліквідність АКБ «ЕНЕРГОБАНК» залежать від структури і якості активів і пасивів, процентних ставок, валютних курсів, попиту на кредити і позиковий потенціал банку.
Крім окремих ризиків, на базі моделі можна отримувати загальну оцінку фінансового ризику в банку у формі функціональної залежності від зміни валютних курсів, процентних ставок, складу і якості активів і пасивів. Управляти ризиком менеджери АКБ «ЕНЕРГОБАНК» можуть за рахунок управління структурою і якістю розміщення і залучення засобів.
Розглядаючи ризик ліквідності, можна виділити два його різновиди:
ризик падіння ліквідності нижче мінімального рівня, передбаченого політикою банку;
ризик недостачі ліквідності, тобто ризик того, що планового рівня ліквідності може виявитися недостатньо.
Звичайно мається на увазі саме ризик нестачі ліквідності. Цей ризик, у запропонованій моделі буде позначати дві можливості:
виникнення негативного значення балансової або навіть повної ліквідності, що можна інтерпретувати як недостачу ліквідності для покриття збитків, які виникли або відтоку депозитів. Негативна повна ліквідність у принципі повинна бути сигналом до початку процедури ліквідації банку;
надмірний тиск обмеження 5 на процес управління активами. Мається на увазі недолік ліквідності для відкриття активів на нових дуже вигідних умовах або при підвищенні попиту на вже існуючих ринках високоприбуткових інвестицій (цьому в даній моделі відповідає ослаблення обмеження 3).
Відтік депозитів у запропонованій спрощеній моделі характеризується зниженням позикового потенціалу АКБ «ЕНЕРГОБАНК», а цього ще недостатньо для повної адекватності. У повній моделі будуть враховані передчасні вилучення вже притягнутих депозитів.
У загальному виді принципи використання моделі такі:
Структуру активів і пасивів At(i,h) і Bt(i,h) менеджери АКБ «ЕНЕРГОБАНК» можуть вільно планувати в рамках перерахованих вище ринкових і балансових обмежень.
Параметри якості активів t(i,h), st(i,h) можна планувати лише до деякої міри, наприклад, встановлюючи орієнтири, до яких банк повинний наблизитися в майбутньому. Використовуючи інший підхід, можна трактувати ці величини, що як не залежать від діяльності банку (тобто тільки прогнозовані). Можна сполучити обидва підходи, задаючи припустимі значення відповідно до кредитної політики банку й одночасно прораховуючи різні ситуації відхилення цих параметрів від планових значень (і тим самим фактично вимірюючи кредитний ризик, що відповідає кредитній політиці банку).
Ринкові потенціали банку по розміщенню і залученню засобів Xt(i,h) і Yt(i,h) можна планувати лише в рідких випадках (особливо це стосується попиту на кредити), коли банк проводить експансіоністську політику в нових регіонах або сферах діяльності, або очікує відкриття доступу до нових джерел залучення засобів або зміцнення своєї репутації. Для багатьох типів активів і деяких пасивів, можливо, проігнорувати обмеженнями 3 і 4, припустивши, що відповідні ринки практично вільні. У більшості розрахунків, однак, ринкові потенціали варто сприймати як задані.
Процентні ставки pt(i,h), qt(i,h) і курси валют kt(v) менеджери АКБ «ЕНЕРГОБАНК» можуть тільки прогнозувати. Можна розглянути кілька варіантів розвитку подій, кожний з яких характеризується своєю динамікою цих величин.
Розглянемо як приклад варіант технології застосування моделі. Нехай t — номер поточного періоду. Необхідно здійснити планування і управління на наступний період. Обмеженням 3 на ємність ринку активів ігноруємо.
Оцінюємо параметри якості активів t+1 і st+1, яких банк планує досягти в наступному періоді, і очікуваний рівень позикового потенціалу Yt+1.
Плануємо рельєфи розміщення засобів At+1 і залучення Bt+1, з огляду на:
цілі щодо рівня доходів, ринкової вартості власного капіталу і ліквідності;
ринкові і балансові обмеження 1, 2, 4;
орієнтовані майбутні значення якості активів;
поточні рельєфи процентних ставок pt, qt і курсів валют kt.
Обчислюємо, як зміняться доходи, вартість власного капіталу і ліквідність, якщо в тім або іншому ступені зміняться:
якість активів (кредитний ризик);
процентні ставки (процентний ризик);
курси валют (валютний ризик).
У процесі цих обчислень виміримо:
ризик падіння ліквідності у формі залежності рівня ліквідності від зміни тих або інших факторів;
ризик недостачі ліквідності у формі виявлення негативних значень показників балансової ліквідності або низьких значень тимчасового потенціалу ліквідності.
Якщо отримані ризики не влаштовують менеджерів АКБ «ЕНЕРГОБАНК», то варто повернутися до пункту 2 або навіть 1 і повторити пророблену роботу вже з урахуванням результатів виміру ризиків.
Розглядаємо різні варіанти зміни в майбутньому рівня позикового потенціалу АКБ «ЕНЕРГОБАНК» у всіх або деяких джерелах залучення. Для кожного варіанта повторюємо процедуру з 1-го по 4-й пункт і тим самим вимірюємо ризик відтоку пасивів.
Для теоретичної оцінки адекватності моделі перевіримо, як вона працює для окремих ризиків, і порівняємо з уже відомими для цих ризиків наробітками.
Розглянемо процентний ризик. Будемо вважати, що всі ризики, крім процентного, відсутні. Для даної моделі це означає, що курси валют не змінюються, якість активів ідеальна, а розмір і терміни розташовуваних і приваблюваних засобів мають лише балансові обмеження.
У цих умовах чистий процентний доход і ринкова вартість власного капіталу в явному виді залежать від структури активів і пасивів і від процентних ставок розміщення і залучення. Відповідні формули показують, як зміняться доходи і капітал при тій або іншій зміні процентних ставок. У такому виді дана модель добре погодиться з загальновідомими моделями GAP і дюрації.
Щоб одержати з приведених формул ці моделі, досить внести в модель додаткові припущення про те, що балансові суми зобов'язань і дохідних активів не змінюються в часі і криві прибутковості по активах і пасивам мають горизонтальний вигляд, тобто процентні ставки не залежать від терміну.
Отже, для управління ризиком необхідно мати адекватні процедури обчислення його масштабної і/або ймовірної оцінки. Як правило, засоби отримання масштабної оцінки краще піддаються формалізації і більш