надання банками довгострокових кредитів (10-25 років) на придбання індивідуальних будинків фізичними особами під заставу цих будинків і прилягаючих земельних ділянок. Розмір наданого кредиту не більш 70 відсотків ринкової вартості будинку, що одержується. Використовуваний кредитний інструмент - кредит із відстрочкою платежу: платіжна ставка 10-20 відсотків, контрактна ставка змінюється відповідно до ринкової процентної ставки, різниця ставиться на збільшення основної суми боргу по кредиту. Розмір одержуваного кредиту залежить від рівня прибутку позичальника таким чином, що щомісячні платежі по кредиту складають 25-30 відсотків від рівня щомісячного прибутку позичальника (членів його сім’ї);*

заохочення підприємств і організацій у наданні кредиторам гарантій по поверненню кредитів, наданих їхнім робітникам. Гарантії можуть передбачати повернення залишку кредиту самим підприємством у якості поручителя по кредитному зобов'язанню або забезпечення їм страхування життя позичальника;*

для полегшення процесу використання громадянами вартості наявного житла при придбанні або будівництві нового банками даються короткострокові (3-6 місяців) проміжні кредити під заставу старого житла;*

для оплати першого внеску при одержанні кредиту (не менше 30 відсотків від вартості що одержується житла) позичальник використовує кошти субсидій, а також власні кошти, у тому числі отримані від продажу наявного житла, навіть якщо воно отримано безплатно в процесі приватизації. Для накопичення власних коштів використовуються банківські житлові накопичувальні рахунки або придбання житлових сертифікатів;*

позичальникам, визнаним у встановленому порядку, що потребують допомоги в поліпшенні житлових умов, дається субсидія на будівництво або придбання житла в розмірі від 5 до 70 відсотків ринкової вартості житла по соціальній нормі в залежності від рівня прибутку, і часу чекання в черзі на поліпшення житлових умов. Субсидії даються за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, територіальних органів самоврядування і підприємств.

Проведення комплексної оцінки фінансового стану банку є запорукою успіху для будь-якого комерційного банку. Результати аналізу служать необхідним інформаційним джерелом для керівництва банку. За їх допомогою приймаються управлінські рішення по регулюванню банківської діяльності.

На прикладі аналізу даних для оцінки фінансового стану ІФФ ВАТ «Банк Універсальний» можна побачити негативні тенденції, які склалися в банку протягом звітного року, в частині з'явлення зайвої короткострокової ліквідності, погіршення структури кредитно-інвестиційного портфеля, та його якості, на що вказує збільшення простроченої та сумнівної до отримання заборгованості, погіршення показників рентабельності та ефективності діяльності.

Основною рекомендацією що до вдосконалення процесу оцінки фінансового стану в банку та його покращення будуть рекомендації з організації більш глибокого аналізу структури та складу активів та зобов'язань з позиції ліквідності, якості кредитних вкладень та ефективності використання фінансових ресурсів, тобто підвищення рентабельності активів та капіталу банку.

При цьому в управлінні активами банку потрібно звернути увагу на наступні моменти:

а) контролювати розміщення кредитних вкладень по мірі їх ризику, форм забезпечення повернення позик, рівню прибутковості. Кредитні вкладення банку можна класифікувати з урахуванням ряду критеріїв (рівень кредитоспроможності клієнта, форма забезпечення повернення кредиту, можливість страхування позик, оцінка надійності кредиту економістом банку та ін.). Частка кожної групи кредитів в загальній сумі кредитних вкладень комерційного банку і її зміна служать основою для прогнозування рівня коефіцієнтів ліквідності, показують можливості продовження колишньої кредитної політики банку або необхідність її зміни. Угрупування позик по окремих позичальниках, здійснюване за допомогою ЕОМ, дозволяє щодня контролювати рівень коефіцієнтів ліквідності і аналізувати можливості подальшої видачі великих кредитів самостійно банком або шляхом участі в банківських консорціумах;

b) аналізування розміщення кредитів по термінах їх погашення, здійснюване шляхом угрупування залишків заборгованості по позикових рахунках з урахуванням термінових зобов'язань або оборотності кредитів на шість груп (до 1 міс.; від 1 до 3 міс.; від З до 6 міс.; від 6 до 12 міс.; від 1 до 3 років: понад 3 років), яке служить основою для прогнозування рівня поточної ліквідності балансу банку, розкриття "вузьких" місць в його кредитній політиці;

с) аналізувати розміщення кредитів по термінах на основі бази даних. Зокрема, розроблений метод аналізу майбутнього погашення і майбутньої видачі кредитів в найближчі ЗО днів по окремих клієнтах і видах позик (на основі кредитних договорів і оборотності кредитів), який дозволяє контролювати вивільнення ресурсів або виникнення потреби в них. Такий аналіз можна робити щодня, а також з урахуванням даних кредитних договорів, що знаходяться на стадії опрацювання. Результати аналізу можуть використовуватися комерційними банками для оперативного розв'язання питань по купівлі або продажу ресурсів. Такий аналіз розкриває глибинні, приховані процеси, виявляє ті тенденції, які при інших незмінних обставинах можуть викликати падіння рівня ліквідності та платоспроможності комерційного банку, дає можливість попередити ці наслідки шляхом внесення коректив в політику банку.

d) ретельніше вивчати кредитоспроможність позичальників;

е) видавати кредити можливо більшому числу клієнтів при збереженні загального об'єму кредитування;

f) підвищити повороткість кредитів, в тому числі за рахунок більш надійного забезпечення;

g) вжити заходів по стягненню простроченої позикової заборгованості і нарахованих