процентів за користування кредитами;
4. Застосовувати методи аналізу групи розрахункових рахунків клієнтів і інтенсивність платіжного обороту по кореспондентському рахунку банку. Результати такого аналізу служать основою для аргументованого перегрупування активів балансу банку.
5. Якісно змінити структуру активів, тобто збільшувати частку ліквідних активів за рахунок достатнього погашення кредитів, розчистки балансу шляхом виділення на самостійний баланс окремих видів діяльності, збільшення власних коштів, оптимізації ресурсної бази, тощо.
6. Працювати над зниженням ризику операцій. При цьому необхідно пам'ятати, що термінові заходи, що робляться кредитними інститутами для підтримки своєї ліквідності і платоспроможності, як правило, пов'язані із зростанням витрат банку і скороченням їх прибутку. Управління ризиками незбалансованості балансу і неплатоспроможності банку знижує можливі збитки банків, створює міцну основу для їх діяльності в майбутньому. Система управління ризиками незбалансованості балансу і неплатоспроможності банку орієнтується на вимоги Національного банку
країни про дотримання комерційними банками встановлених норм
ліквідності і платоспроможності. Для розпізнавання ризиків
незбалансованості ліквідності балансу і неплатоспроможності комерційного
банку потрібне створення спеціальної системи щоденного контролю за
рівнем ліквідністю та збалансованістю структури активів та зобов’язань ,
аналізу чинників, що впливають на їх зміну. Для цього доцільне створення
бази даних, що дозволяє оперативно отримувати всю необхідну інформацію
для виконання аналітичної роботи, на основі якій буде формуватися
політика банку. Як джерела для формування бази даних може розглядатися
укладені кредитні і депозитні договори, договори про позики у інших
банків, інформація про потребу в кредиті під товари відвантажені, термін
оплати яких не наступив, щоденне зведення оборотів залишків по
балансових рахунках, щоденна відомість залишків по особових рахунках,
відомості по позабалансових рахунках, відомості про оборотність кредитів і
т.п.
В управлінні пасивами банку можна порекомендувати:
1. Застосовувати метод аналізу розміщення пасивів по їх термінах, який дозволяє управляти зобов'язаннями банку, прогнозувати і міняти їх
структуру в залежності від рівня коефіцієнтів ліквідності, провести зважену політику в області акумуляції ресурсів, впливати на платоспроможність.
Розробити політику управління капіталом і резервами.
Стежити за співвідношенням власного капіталу до залученого.
Проаналізувати депозитну базу банку:
а) звернути увагу на структуру депозитів: строкові і ощадні депозити більш ліквідні, ніж депозити до запитання;
b) визначити стратегію підтримки стійкості депозитів. Частиною такої стратегії виступає маркетинг - підвищення якості обслуговування клієнтів, з тим щоб вони залишалися вірними банку і під час кризових ситуацій. Підвищення терміну ощадних депозитів, їх середньої суми також пом'якшує коливання депозитів під час криз;
с) враховувати не тільки стабільність, але і джерело депозитів, тобто депозити фізичних осіб більш надійні, ніж депозити юридичних осіб, внаслідок відмінностей в розмірах внесків;
d) привести у відповідність облік кредитних ресурсів;
е) оцінювати надійність депозитів і позик, отриманих від інших кредитних установ;
f) скоротити зобов'язання до запитання за допомогою перегрупування пасивів по їх термінах;
Добре відомо що такі два економічних поняття як ліквідність та прибутковість знаходяться у протиріччі. Тобто підтримання ліквідності, зокрема короткострокової ліквідності, доволі часто базується на збільшенні ваги високоліквідних, неприбуткових активів у загальному обсязі активних операцій банку. І навпаки, для підвищення доходності операцій банкам необхідно або залучати більш дешеві короткострокові ресурси, термін погашення яких знаходиться у короткостроковому періоді, або розміщувати ресурси у довгострокові активні операції з високою прибутковістю. Ці обидва шляхи максимізації доходності операцій суттєво погіршують балансову ліквідність комерційного банку. Саме через постійне протиріччя ліквідності і прибутковості збалансованість структури активів і зобов'язань банку, є першочерговим завданням для менеджерів з управляння активами та пасивами.
Для створення збалансованої структури активів і пасивів у банку необхідно введення в дію інформаційно-автоматизованого програмного комплексу, який би давав співробітникам аналітичних підрозділів банку можливість проведення як аналізу розриву у структурі активів та зобов'язань по строкам та сумам так і вартості ресурсів, та ефективності їх використання.
На основі комплексу в банку щодня повинні формуватися зазначені форми звітності і вестися аналіз перспектив розвитку операцій банку з урахуванням норм платоспроможності, ліквідності та ефективності використання ресурсів. Це дозволяє розв'язувати питання по розміщенню коштів, залученню ресурсів, збільшенню власних коштів банку, розширенню участі банку в інших підприємствах і банках, по пошуку джерел додаткових прибутків і розвитку нових операцій комерційного банку з вимогами дотримання його ліквідності та платоспроможності. Вищезгаданий аналіз дає можливість передбачувати різні зміни рівня ліквідності і процентної маржі комерційного банку і своєчасно вжити необхідні заходи по їх стабілізації.
Окрему увагу банку варто присвятити аналізу ефективності його діяльності, яка в основному зводиться до оцінки доходності та рентабельності комерційного банку аналізуючи структуру доходів та видатків банка, тенденції її зміни, застосуванню фінансових коефіцієнтів, аналізі динаміки показників, виявленню загальних трендів, а також порівнювальному аналізі значення показників (коефіцієнтів) даного банку в порівнянні з іншими.
Необхідно проводити щоденний розрахунок показників рентабельності та ефективності діяльності банку, та відслідковувати їх динаміку. На основі даних по показникам надаються рекомендації менеджерам по управлянню активно-пасивних операцій та Комітету по управлінню активами та пасивами, які зараз функціонують практично в кожному банку.
Оцінка фінансового стану комерційного банку, є комплексним явищем, тому необхідно щоб комерційний банк взагалі приділяв багато уваги процесу і методам оцінки свого фінансового стану. Основними завданнями банку для вдосконалення комплексної оцінки є створення окремої аналітичної служби, із штатом професіональних співробітників, та розробка і впровадження інформаційно-автоматизованого програмного комплексу, який дає змогу отримувати різноманітні данні для проведення аналізу в режимі реального часу, тощо.
В наш час на Україні банківська система розвивається, змінюються також