ВСТУП
Банківська система переживає складні часи свого становлення. Комерційні банки активно шукають можливості та шляхи зміцнення власного капіталу. Запроваджують набутий світовий досвід з управління капіталом, залученими коштами і активами та пов’язаними з ними ризиками. У повсякденній банківській практиці керівництво та співробітники постійно дбають про те, як не втратити довіру інвесторів та клієнтів, зберегти і примножити залучені кошти, задовольнити бажання позичальників і отримати максимальний прибуток.
Комерційні банки, діючи відповідно до грошово-кредитної політики держави, регулюють рух грошових потоків, впливаючи на швидкість їхнього обігу, емісію, загальну масу, включаючи кількість готівки, що перебуває в обігу. Комерційний банк - це складна органічна структура.
Банки, як комерційні підприємства, працюють заради одержання прибутку. Оцінка дохідності та прибутковості (як складова частина оцінки фінансового стану банку) дозволяє судити як про стан самих банків, так і про загальну економічну ситуацію в країні. Прибутковість банків має значення не тільки для самих банків, але і для всієї країни в цілому, і банкрутство банків тягне за собою збитки його клієнтів (депонентів): підприємств і населення. Відомо, що, якщо у банка будуть “здорові” клієнти, тоді і сам банк у такому випадку буде процвітати, і навпаки. Але в той же час, якщо банк виявиться у важкому фінансовому становищі і не зможе вчасно і цілком виконувати свої зобов’язання, то клієнти такого банку теж можуть істотно постраждати, завдяки збереження своїх коштів на різних банківських рахунках.
Метою даної роботи є вивчення і аналіз кредитних операцій комерційного банку, що можуть бути корисним для визначення ефективності його кредитної політики і напрямки покращення функціонування банку, зокрема аналіз буде робитися на прикладі ІФФ ВАТ «Банк Універсальний».
Актуальність даної курсової роботи полягає у тому, що кредитні операції комерційного банку є найбільш дохідними операціями, оскільки вони є основним джерелом отримання прибутку банком, що є основою для самого його функціонування і розвитку.
Операції з наданням кредитів належать до активних операцій банку. Кредитні операції здійснюються у формі надання позичок під зобов’язання позичальників повернути кошти та заплатити проценти у встановлені строки. Це ключовий вид активних операцій банків, оскількивони забезпечують переважну частину доходів у багатьох банків. Позички банків – важливе джерело грошових коштів для бізнесового та споживчого секторів економіки. Тому проведення кредитних операцій для кожного банку є досить важливим, зокрема і для банку ІФФ ВАТ «Банк Універсальний».
Завданням цієї роботи є ознайомлення з основними прийомами, методикою, що використовуються в аналітичній роботі банку для удосконалення його фінансового стану та запропонування методів вдосконалення кредитної діяльності, як основного джерела отримання доходу.
Аналіз кредитної діяльності банку передбачає вирішення та-ких завдань:
аналіз техніко-економічних показників діяльності банку;
аналіз масштабів і динаміки кредитних вкладень, аналіз оборотності позик;
аналіз структури кредитного портфеля;
аналіз дохідності та ефективності кредитних операцій;
визначення напрямів підвищення ефективності кредитної діяльності комерційного банку;
резерви підвищення ефективності кредитної діяльності ІФФ ВАТ «Банк Універсальний».
Аналіз кредитних операцій доцільно проводити в такій послі-довності:
аналізуються масштаби кредитної діяльності банку порів-няно з попередніми
періодами;
аналізується рух кредитів;
аналізується оборотність кредитів;
проводиться кількісне оцінювання структури кредитного портфеля залежно від різноманітних класифікаційних ознак;
аналізується дохідність та ефективність кредитних операцій.
При розробці теоретичних питань були використані методичні нормативні матеріали Національного банку України, а також для аналізу використані вихідні дані по кредитному портфелю ІФФ ВАТ «Банк Універсальний» за 2004-2006 роки.
1.Теоретичні і методичні основи проведення аналізу кредитних операцій комерційного банку
1.1 Сутність і класифікація банківських кредитів
Банківський кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на засадах строковості, повернення, платності, забезпеченості та цільового використання.
Строковість кредиту означає, що позики підприємствам видаються на певний строк, по закінченні якого вони повинні бути повернені.
Повернення кредиту означає, що отримані підприємством залучені кошти повинні бути повернені через певний час. Повернення кредиту забезпечується безперервністю кругообігу коштів і переходом їх в завершальній стадії в грошову форму.
Платність кредиту полягає в тому, що кредити банк видає підприємствам за певну плату, яка називається процентом. Розмір процента встановлюється з таким розрахунком, щоб сума отриманих від позичальника відсотків покривала витрати банку по залученню коштів, необхідних для даного кредиту, витрат на ведення банківської справи і забезпечувала одержання певного доходу.
Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника. В банківській практиці найбільш розповсюдженими є такі форми забезпечення кредитів: застава майна, гарантія або поручительство, страхування кредиту та інші.
Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором. Кредити надаються на здійснення таких заходів: збільшення основних та оборотних засобів підприємств; накопичення сезонних запасів ТМЦ, незавершеного виробництва, готової продукції та товарів; інвестиції; викуп державного майна; споживчі потреби громадян; інші заходи, у разі розриву між надходженнями коштів та їх витратами в процесі виробництва. Забороняється надання кредитів на покриття збитків господарської діяльності позичальника і формування та збільшення статутного фонду комерційних банків та інших господарських товариств.
Кредити комерційних банків можна класифікувати за різними ознаками та критеріями. Найбільш прийнятною є така класифікація банківських кредитів:
1. За основними категоріями позичальників;
* кредити галузям народного господарства;
* кредити населенню;
* кредити державним органам влади.
2. За цільовим спрямуванням:
* виробничий (поповнення обігових коштів та основних засобів);
* споживчий (споживчі цілі населення).
3. За строками користування:
* безстрокові (до запитання).
* строкові, тобто надані на визначений у договорі строк, які, в свою чергу, можуть бути:
а) короткостроковими (до 1 року);
б) довгостроковими (понад 1