структуру в залежності від рівня коефіцієнтів ліквідності, провести зважену політику в області акумуляції ресурсів, впливати на платоспроможність.

а) звернути увагу на структуру депозитів: строкові і ощадні депозити більш ліквідні, ніж депозити до запитання;

b) визначити стратегію підтримки стійкості депозитів. Частиною такої стратегії виступає маркетинг - підвищення якості обслуговування клієнтів, з тим щоб вони залишалися вірними банку і під час кризових ситуацій. Підвищення терміну ощадних депозитів, їх середньої суми також пом'якшує коливання депозитів під час криз;

с) враховувати не тільки стабільність, але і джерело депозитів, тобто депозити фізичних осіб більш надійні, ніж депозити юридичних осіб, внаслідок відмінностей в розмірах внесків;

d) привести у відповідність облік кредитних ресурсів;

е) оцінювати надійність депозитів і позик, отриманих від інших кредитних установ;

f) скоротити зобов'язання до запитання за допомогою перегрупування пасивів по їх термінах;

Добре відомо що такі два економічних поняття як ліквідність та прибутковість знаходяться у протиріччі. Тобто підтримання ліквідності, зокрема короткострокової ліквідності, доволі часто базується на збільшенні ваги високоліквідних, неприбуткових активів у загальному обсязі активних операцій банку. І навпаки, для підвищення доходності операцій банкам необхідно або залучати більш дешеві короткострокові ресурси, термін погашення яких знаходиться у короткостроковому періоді, або розміщувати ресурси у довгострокові активні операції з високою прибутковістю. Ці обидва шляхи максимізації доходності операцій суттєво погіршують балансову ліквідність комерційного банку. Саме через постійне протиріччя ліквідності і прибутковості збалансованість структури активів і зобов'язань банку, є першочерговим завданням для менеджерів з управляння активами та пасивами.

Для створення збалансованої структури активів і пасивів у банку необхідно введення в дію інформаційно-автоматизованого програмного комплексу, який би давав співробітникам аналітичних підрозділів банку можливість проведення як аналізу розриву у структурі активів та зобов'язань по строкам та сумам так і вартості ресурсів, та ефективності їх використання.

На основі комплексу в банку щодня повинні формуватися зазначені форми звітності і вестися аналіз перспектив розвитку операцій банку з урахуванням норм платоспроможності, ліквідності та ефективності використання ресурсів. Це дозволяє розв'язувати питання по розміщенню коштів, залученню ресурсів, збільшенню власних коштів банку, розширенню участі банку в інших підприємствах і банках, по пошуку джерел додаткових прибутків і розвитку нових операцій комерційного банку з вимогами дотримання його ліквідності та платоспроможності. Вищезгаданий аналіз дає можливість передбачувати різні зміни рівня ліквідності і процентної маржі комерційного банку і своєчасно вжити необхідні заходи по їх стабілізації.

Окрему увагу банку варто присвятити аналізу ефективності його діяльності, яка в основному зводиться до оцінки доходності та рентабельності комерційного банку аналізуючи структуру доходів та видатків банка, тенденції її зміни, застосуванню фінансових коефіцієнтів, аналізі динаміки показників, виявленню загальних трендів, а також порівнювальному аналізі значення показників (коефіцієнтів) даного банку в порівнянні з іншими.

Необхідно проводити щоденний розрахунок показників рентабельності та ефективності діяльності банку, та відслідковувати їх динаміку. На основі даних по показникам надаються рекомендації менеджерам по управлянню активно-пасивних операцій та Комітету по управлінню активами та пасивами, які зараз функціонують практично в кожному банку.

Оцінка фінансового стану комерційного банку, є комплексним явищем, тому необхідно щоб комерційний банк взагалі приділяв багато уваги процесу і методам оцінки свого фінансового стану. Основними завданнями банку для вдосконалення комплексної оцінки є створення окремої аналітичної служби, із штатом професіональних співробітників, та розробка і впровадження інформаційно-автоматизованого програмного комплексу, який дає змогу отримувати різноманітні данні для проведення аналізу в режимі реального часу, тощо.

В наш час на Україні банківська система розвивається, змінюються також і методи оцінки ефективності діяльності комерційного банку. Показники, що показують рівень та якість доходів, витрат та прибутку замінюються на нові – більш сучасніші, які краще відповідають сучасним вимогам української банківської системи. Вітчизняні фахівці розробляють їх, спираючись на міжнародний досвід.

Фахівці банків світу оцінюють ризик накладних витрат банку. Ризик накладних витрат банку - це ризик, при якому темпи росту непроцентних витрат будуть випереджати темпи зростання доходів банку і, як результат, зниження прибутковості і рентабельності роботи банку. Банк може досягти цілі росту комерційних результатів діяльності тільки в тому випадку, якщо він здійснює суворий контроль за своїми витратами.

Стратегія банку в цьому напрямку включає: *

пошук щодо дешевих коштів на фінансових ринках; *

досягнення економії при існуючому обсязі ресурсів і рості обсягу виробництва; *

економію при збільшенні числа банківських продуктів і послуг, наданих одним банківським робітником, ріст продуктивності праці, взаємозамінність, економію на поєднанні функцій, полівалентність; *

економію як результат досвіду робітників банку. Західні експерти підтверджують, що крім освіти банкіру потрібно ще, як мінімум, 5 років, щоб стати гарним менеджером по керуванню кредитним портфелем; *

забезпечення темпів росту, що випереджають, доходи банку над темпами росту його витрат; *

проведення оптимальної політики ціноутворення на банківські продукти і послуги як результат поглибленого вивчання витрат банку і контролю за його діяльністю.

У якості результатів усього вищевикладеного в даній роботі я хочу подати рекомендації, що сприяють підвищенню ліквідності і платоспроможності банку, що виявився на межі своєї ліквідності, а це можливо через помилки в його політиці, недооцінки ринку, хиб в аналітичній роботіта й в інших причинах, і який змушений прибігати до термінових заходів.

По-перше, банку з нестійким положенням можна порадити поліпшити організаційну структуру банку, тобто приділити увагу розвитку менеджменту, зокрема, створити, наприклад, службу внутрішнього аудиту, що дозволило б