менеджери по управлінню ліквідністю повинні передбачати коли найбільше великі вкладники і користувачі кредитів банку планують зняти кошти з рахунку або збільшити внески. Це дозволяє керуючим планувати свої дії у випадку виникнення дефіциту або надлишку ліквідних коштів.
Відповідно до третьої рекомендації, менеджери по управлінню ліквідністю в співробітництві з вищим керівництвом і керівниками відділів повинні бути впевнені, що пріоритети і цілі управління ліквідними коштами очевидні. У недавньому минулому при розміщенні коштів ліквідність банку часто мала вищий пріоритет. Сьогодні управлінню ліквідними коштами в загальному приділяється роль допоміжного механізму в порівнянні з пріоритетом банку №1 - наданням позик усім категоріям клієнтів. Банк повинний надавати будь-які вигідні позики, ставлячи перед керуючим ліквідними коштами завдання вишукування достатніх коштів для забезпечення кредитів.
Суть четвертої рекомендації складається в наступному: потреби банку в ліквідних коштах і рішення щодо їх розміщення повинні постійно аналізуватися з метою запобігання і надлишку, і дефіциту ліквідних коштів. Зайві ліквідні кошти, що не реінвестуються в той же день, ведуть до втрат прибутків банку, у той час як їхній дефіцит повинний бути швидко ліквідований щоб уникнути несприятливих наслідків поспішних позик або продажів активів, також ведучих до втрат прибутків.
Таким чином, кожний комерційний банк повинний самостійно забезпечувати підтримку своєї ліквідності на заданому рівні на основі як аналізу її стану, що складається на конкретні періоди часу, так і прогнозування результатів діяльності і проведення в наступному науково обгрунтовані економічної політики в області формування статутного капіталу, фондів спеціального призначення і резервів, залучення позикових коштів сторонніх організацій, здійснення активних кредитних операцій.
3.2 Резерви підвищення ефективності кредитної діяльності ІФФ ВАТ «Банк Універсальний»
Перш за все визначемо слабкі сторони в діяльності комерційного банку. Так, одним із резервів покращення діяльності ІФФ ВАТ «Банк Універсальний» є збільшення комісій від кредитних операцій, щоб збільшити дохідність цих операцій. Для того потрібно знизити відсоткову ставку по кредиту і добавити комісію, основне щоб дохідність операції не зменшувалась. Комісія банку можу бути, як одноразовою, так і щомісячною, щоквартальною, щорічною та ін. Ці умови кредитування восновному відносяться до кредитування фізичних осіб.
В Івано-Франківській філії ВАТ „Банк Універсальний” є такі умови кредитування фізичних осіб на придбання автомобілів в доларах США:
Таблиця 3.1 – Умови кредитування фізичних осіб ІФФ ВАТ „Банк Універсальний”
|
Термін кредиту | Відсоткова ставка | Комісія | Дохідність
В. 1 | 60 міс. | 14,5 % | - | 14,5 %
В. 2 | 60 міс. | 10,5 % | Одноразова- 1 %
щомісячна – 0,15% | 14,5 %
В обох випадках дохідність кредитної операції одинакова.
Висока вартість кредитних ресурсів банківської системи робить їх важкодоступними і обмежує попит на них з боку окремих суб’єктів господарювання. Тому проблема, з якою стикається даний банк - це збільшити відсоток погашення позик, оскільки банк протягом аналізованого періоду збільшує частку наданих кредитів, тому щоб ці кредити погашались вчасно банк має здійснювати жорсткий контроль і покращити внаслідок цього свою політику. контролювати розміщення кредитних вкладень по мірі їх ризику, форм забезпечення повернення позик, рівню прибутковості. Тому угрупування позик по окремих позичальниках, здійснюване за допомогою ЕОМ, дозволятиме щодня контролювати рівень коефіцієнтів ліквідності і аналізувати можливості подальшої видачі великих кредитів самостійно банком. Також варто використати метод аналізу майбутнього погашення і майбутньої видачі кредитів в найближчі 30 днів по окремих клієнтах і видах позик (на основі кредитних договорів і оборотності кредитів), який дозволяє контролювати вивільнення ресурсів або виникнення потреби в них. Це дозволить знайти додаткові резерви, розкрити глибинні, приховані процеси, виявити ті тенденції, які при інших незмінних обставинах можуть викликати падіння рівня ліквідності та платоспроможності комерційного банку, і дасть можливість попередити ці наслідки шляхом внесення коректив в політику даного банку. Ці використані резерви дозволять збільшити швидкість обертання позик і зменшити тривалість його обороту, що покращить діяльність банку.
Висока вартість кредитів зумовлена такими чинниками: відсоткові ставки змушені перекривати ризик неповернення кредитів, компенсувати адміністративні витрати та бути використаними для фінансування заходів з пом’якшення таких ризиків тощо.
На прикладі аналізу даних для оцінки фінансового стану ІФФ ВАТ «Банк Універсальний» можна побачити негативні тенденції, які склалися в банку протягом аналізованого періоду, в частині з'явлення зайвої короткострокової ліквідності, погіршення структури кредитно-інвестиційного портфеля, та його якості, на що вказує збільшення простроченої та сумнівної до отримання заборгованості, погіршення показників рентабельності та ефективності діяльності.
Основною рекомендацією що до вдосконалення процесу оцінки фінансового стану в банку та його покращення будуть рекомендації з організації більш глибокого аналізу структури та складу активів та зобов'язань з позиції ліквідності, якості кредитних вкладень та ефективності використання фінансових ресурсів, тобто підвищення рентабельності активів та капіталу банку.
Відповідно до категорії ризику кредиту створюють за-гальний і спеціальний резерви. Резерви створюють для від-шкодування можливих втрат за основним боргом (без від-сотків і комісій) за всіма видами наданих кредитів у націо-нальній та іноземній валюті, включаючи надані депозити, кредити іншим банкам, суб'єктам господарювання, нада-ними гарантіями і поручительствами. Резерви не нарахо-вують за бюджетними кредитами та за депозитами і кре-дитами між установами в системі одного банку.
Загальні резерви створюють за стандартними, а спеці-альні — за нестандартними кредитами. При визначенні розміру резерву сума заборгованості зменшується за кож-ним позичальником на вартість гарантій, виданих Кабмі-ном, та іншими банками та застави у формі грошових вкла-дів і депозитів позичальника, що розміщені в банку, який надає кредити, його майна і майнових прав. Остан-ні приймаються у розрахунку