витратність строкових депозитів щороку зменшувалась на 1%. Процентні витрати за депозитами залежать від двох факторів: обсягу залучених строкових депозитів та середньої процентної ставки за депозитами (середньої витратності строкових депозитів). У 2004 році банк витрачав 11 копійок на кожну гривню залучених ресурсів у вигляді строкових депозитів, а у 2005 і 2006 роках відповідно 10 і 9 копійок. Для оцінювання вигідності даного виду ресурсів менеджерам маркетингового відділу необхідно його порівнювати із витратністю інших залучених коштів та дохідністю кредитних вкладень.
Аналіз депозитів до запитання
Важливою складовою ресурсної бази банку є залишки коштів на поточних рахунках клієнтів та на коррахунках інших банків, тобто депозити до запитання. Аналіз залишків коштів на рахунках клієнтів з позицій ліквідності балансу здійснюється на основі даних про їх частку в загальній сумі зобов’язань. Значна питома вага депозитів до запитання негативно відбивається на стані ліквідності банку: по-перше, погіршується співвідношення ліквідних активів та зобов’язань до запитання, яке характеризує поточну ліквідність, по-друге, знижується стабільність ресурсної бази банку. Проте збільшення частки депозитів до запитання в загальних зобов’язаннях зменшує відносну вартість ресурсної бази в цілому.
Поліпшення ліквідності може бути досягнуто через зміну структури залучених та позичених коштів, збільшення питомої ваги строкових депозитів можливим переоформленням стабільної частини залишків коштів на рахунках до запитання у строкові депозити, залучення значної кількості невеликих клієнтів, за рахунками яких не буває великої амплітуди по залишках.
Використовуючи дані балансу та оборотно-сальдового балансу банку, розрахуємо основні показники, що характеризують стабільність депозитів до запитання.
Таблиця 2.10
Аналіз оборотності депозитів до запитання фізичних осіб
Показники | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | Відхилення, грн.
грн | грн | грн | 2006 / 2005 | 2005 / 2004 | 2006 / 2004
Залишки депозитів до запитання на початок періоду | 37934577,93 | 37534207,77 | 60429536,09 | 22895328,32 | -400370,16 | 22494958,16
Оборот з надходження коштів на рахунки клієнтів за період (кредитовий оборот) | 361685668,14 | 555311761,82 | 743312081,31 | 188000319,49 | 193626093,68 | 381626413,17
Оборот з видачі коштів із рахунків (дебетовий оборот) | 362086038,30 | 532416433,50 | 734568411,90 | 202151978,40 | 170330395,20 | 372482373,60
Залишок депозитів до запитання на кінець періоду | 37534207,77 | 60429536,09 | 69173205,50 | 8743669,41 | 22895328,32 | 31638997,73
Середній залишок депозитів до запитання | 37734392,85 | 48981871,93 | 64801370,79 | 15819498,86 | 11247479,08 | 27066977,94
Кількість оборотів, що здійснють депозити до запитання за період | 9,60 | 10,87 | 11,34 | 0,47 | 1,27 | 1,74
Тривалість одного обороту онкольних депозитів (днів) | 38,04 | 33,58 | 32,20 | -1,38 | -4,46 | -5,84
Коефіцієнт осідання коштів на поточних рахунках | -0,001 | 0,041 | 0,012 | -0,03 | 0,04 | 0,01
Як свідчать дані табл.2.10, оборотність депозитів до запитання значно більша, ніж оборотність строкових депозитів. За період 2004-2006 рр. відбулося незначне пришвидшення оборотності цього виду ресурсів. Так кількість оборотів онкольних депозитів збільшилась з 9,6 до 11,34 рази, тобто на 1,74 раза. Відповідно тривалість одного депозитного обороту в днях зменшилась з 38 дня до 32,2 дня, або на 5,84 дня. За період 2005- 2006 рр. кількість оборотів онкольних депозитів збільшилась на 0,47 раза, а тривалість одного депозитного обороту в днях зменшилась на 1,38 дня. Це не є, безумовно, позитивною тенденцією, оскільки сприяє зниженню ліквідності банку та залучає кредитні ресурси з обороту. Зменшення тривалості одного депозитного обороту свідчить про те, що зменшується середній термін збереження депозитних вкладень на рахунках банку. Зменшення тривалості депозитних вкладень не дає банку змогу вкладати ці ресурси в більш довгі кредити і сприяє зниженні ліквідності банку.
Коефіцієнт осідання коштів на поточних рахунках у 2005 році становив -0,001. Це означає, що на кожну гривню, що надійшла на ці рахунки був відплив коштів 0,1 коп. У 2005 році коефіцієнт осідання коштів на поточних рахунках зріс на 0,04 і вже становив 0,041, тобто на кожну гривню, що надійшли на ці рахунки осідало 4,1 коп. Проте в 2006 році коефіцієнт осідання коштів на поточних рахунках зменшився на 0,03 і вже становив 0,012, тобто на кожну гривню коштів, що надійшли на поточні рахунки фізичних осіб осідало 1,2 коп. Така тенденція є закономірною, адже існує певна насиченість кредитного ринку та ринку клієнтів. Постійне зростання даного коефіцієнта в одного банку повинно зменшувати цей коефіцієнт в інших банках, а в умовах постійної боротьби за клієнтів теоретично таке неможливо. Це означає, що будь-який приріст ресурсів за рахунок депозитів до запитання у разі значного розриву у вартості строкових депозитів та депозитів до запитання в сучасних умовах для України є позитивним явищем, незважаючи на його масштаби.
Отже, стан депозитної бази банку – це відношення між депозитом до запитання і строковими депозитами, застрахованими депозитами і усіма разом. Осідання і оборотність вкладів серйозно позначається на кредитних та інвестиційних ресурсах банку, а значить і на його майбутніх доходах й ліквідності. Надмірність депозитів до запитання стримує надання позичок на тривалий термін. Банк змушений постійно підтримувати високу миттєву ліквідність, щоб покрити вимоги клієнтів. Тому він буде втрачати у майбутніх доходах. Натомість збільшення частки строкових депозитів сприятиме активному наданні банком середніх і довготривалих позичок чи проведенні інвестицій у цінні папери.
Запропонована методика аналізу депозитної бази банку дає змогу оцінити можливі резерви та знайти напрями підвищення ефективності депозитної політики банку, а також підвищити