Рядок 16 призначено для відображення в ньому переплати, якщо платник податків не має наміру отримати цю суму на поточний рахунок. Вона лише зменшує податкове зобов’язання періоду. Причому в цьому рядку зазначається не тільки безпосередньо переплата, тобто сплата податку в більшій, ніж задекларовано за підсумками періоду, сумі (наприклад, задекларовано 20000 грн., а до бюджету перераховано 30000 грн.), але і та переплата, яка утворилася через принцип наростаючого підсумку в разі, коли податкове зобов’язання поточного періоду виявилося менше податкового зобов’язання попередніх періодів.

У рядку 17 показується сума податку, яку потрібно сплатити до бюджету після всіх зменшень. Його показник визначається за формулою, і так само як рядки 12 і 14, може бути тільки позитивним. Дані цього рядка не проводяться за особовим рахунком.

Суму переплати платники податків можуть повернути на свій поточний рахунок. Для цього і призначено рядок 18 декларації. Отже, у платника податків є альтернатива: якщо він має намір урахувати переплату в рахунок майбутніх платежів, то заповнює рядок 16, а якщо планує отримати її на поточний рахунок, то заповнює рядок 18. При цьому платник податків повинен подати до податкового органу заяву. Сума переплати підлягає поверненню з відповідного бюджету протягом 10 робочих днів з моменту отримання податковим органом такої заяви, якщо не закінчився строк позовної давності.

Рядок 19 – перший з рядків, де відображаються так звані додаткові показники.

У рядку 19 зазначається сума податків, утриманих з:

доходів фізосіб, нарахованих у вигляді процентів (рядок 19.1);

доходів нерезидентів (рядок 19.2);

доходів у вигляді фрахту (рядок 19.3).

Отже, показник рядка 19 дорівнює сумі показників рядків 19.1 – 19.3.

Рядок 20. Як відомо, при виплаті дивідендів необхідно нарахувати та сплатити авансовий внесок з податку на прибуток. Для відображення цих сум призначено два рядки: рядок 20 декларації і рядок 13.5 додатка К6 до декларації. Показники цих рядків повинні збігатися.

Рядок 22. Якщо платник податків припустився помилки і вирішив виправити її в поточній декларації, то в її рядку 22 зазначається сума 5% «самоштрафу» (зрозуміло, якщо така помилка спричинила недоплату). [13]

Розглянемо особливості заповнення найважливіших додатків до декларації з податку на прибуток підприємств.

Додаток К1/1 – ключовий додаток

Він включає 5 таблиць:

таблиця 1. Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів;

таблиця 2. Розрахунок амортизаційних відрахувань;

таблиця 3. Витрати на поліпшення основних фондів, які включаються до складу валових витрат;

таблиця 4. Прибуток від продажу землі;

таблиця 5. Витрати зі страхування.

Таблиця 1. Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів.

Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості проводиться розгорнено (у розрізі видів запасів) – рядки А 1 – А 7 таблиці 1.

У графі 3 таблиці 1 наводяться дані про залишки запасів на початок звітного року (тобто на 1 січня), у графі 5 – на кінець звітного періоду (відповідно на 31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня). У загальному випадку показник, відображений у графі 3 таблиці 1 (балансова вартість залишків запасів на початок року – 1 січня) залишається незмінними протягом звітного року. Виняток становлять ситуації, пов’язані з виправленням самостійно виявлених помилок, що містяться в раніше поданій декларації, унаслідок завищення (заниження) балансової вартості запасів, шляхом відображення уточнених (виправлених) показників у поточній декларації коригуванням даних графи 3 таблиці 1 додатка К1/1.

Відзначимо те, що якщо показники, відображені у графі 3 та у графі 5, є показниками на певну дату (тобто вони не можуть розраховуватися наростаючим підсумком), то показники графи 4 таблиці 1 розраховуються саме наростаючим підсумком з початку звітного року. А це означає, що показники графи 4 таблиці 1 додатка К1/1 до річної декларації є сумою відповідних показників зазначеної таблиці за видами запасів за три квартали звітного року та балансової вартості запасів, використаних не в господарській діяльності в останньому кварталі звітного року.

Значення графи 6 таблиці 1 визначається розрахунково шляхом віднімання від значень графи 3 значень граф 4 і 5.

Під таблицею 1 також наводяться відомості про методи оцінки вибуття запасів.

Приклад 1.2

Господарська діяльність підприємства включає виробництво і роздрібну торгівлю. Для оцінки вибуття запасів застосовуються два методи: середньозваженої вартості (у виробництві) і ціни продажу (у роздробі).

Протягом 1 кварталу 2008 року на цілі, не пов’язані з господарською діяльністю, було використано:

пально-мастильні матеріали для легкових автомобілів у сумі 5000 грн.;

товари зі складу на суму 3000 грн.

Дані про балансову вартість запасів на 01.01.2008 р. і 31.03.2008 р. (які є вихідними даними для заповнення додатка К1/1) наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Дані для розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів (дані балансу)

Найменування показника | Код рядка балансу | На початок звітного періоду

(01.01.2008 р.) | На кінець звітного періоду

(31.03.2008 р.)

Незавершене будівництво, з них: | 020 | 230000 | 350000—

1533 «Придбання інших необоротних активів вартістю до 1000 гривень» | 12000 | 10000

Запаси:

Виробничі запаси, з них | 100 | 65000 | 115000—

20 «Виробничі запаси» | 50000 | 80000—

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» | 15000 | 35000

незавершене виробництво, у тому числі | 120 | 70000 | 55000—

матеріальна складова | 40000 | 30000

готова продукція, у тому числі | 130 | 60000 | 75000—

матеріальна складова | 35000 | 45000

товари, з них | 140 | 45000 | 30000—

281 «Товари на складі»