Для цього розрахуємо граничну суму витрат на добровільне страхування, яку підприємство у звітному періоді може віднести до валових витрат. Припустимо, що загальна сума витрат, що включаються до валових витрат (показник рядка 06 декларації за 1 квартал 2008 року без урахування показника, що відображається у рядку 04.12.2), склала 380000 грн. Тоді підприємство в 1 кварталі 2008 року має право віднести до валових витрат витрати з добровільного страхування в сумі 20000 грн. (380000 грн. 5 : 95).

Як бачимо, сума понесених протягом 1 кварталу 2008 року витрат на добровільне страхування (страхування майна) (5000 грн.) не перевищила граничну величину, у межах якої підприємство може збільшити валові витрати (20000 грн.). Тому до валових витрат платник податків має право віднести суму витрат зі страхування майна в повній сумі (5000 грн.). Саме таку суму і має бути відображено у рядку 04.12.2 таблиці 5 додатка К1/1 до декларації за 1 квартал 2008 року (табл. 1.8).

Таблиця 1.8 – Витрати зі страхування

Показники | Код рядка | Сума

Сума витрат зі страхування (крім витрат з довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, зазначених у р. 04.5 декларації), у тому числі: | 04.12 | 8000

сума витрат за обов’язковими видами страхування | 04.12.1 | 3000

сума витрат за іншими видами страхування, що включаються до складу валових витрат платника (не більше значення рядка 06 декларації за звітний період, обчисленого без урахування значення рядка 04.12.2 цієї таблиці х 5 : 95) | 04.12.2 | 5000

Отже, за рядком 04.12 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року буде відображено суму 8000 грн.

Додаток К2 – довгостроковий договір

У додатку К2 наводяться дані, пов’язані з виконанням довгострокових договорів.

Довгостроковий договір – це договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких ОФ, а також на створення нематеріальних активів, пов’язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу «інжиніринг», науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок) за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати) (п.п. 7.10.2 Закону про податок на прибуток).

При заповненні додатка К2 потрібно керуватися нормами п. 7.10 Закону про податок на прибуток щодо оподаткування операцій від виконання довгострокових договірних зобов’язань.

Додаток К3 – цінні папери

У додатку К3 до декларації здійснюється розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами. Дані додатка К3 є підставою для заповнення рядка 01.4 «Прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами» декларації.

При оподаткуванні операцій з цінними паперами слід керуватися нормами п. 7.6 Закону про податок на прибуток, згідно з яким платник податків має вести окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів і деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Тому в додатку К3 фінансовий результат від операцій з цінними паперами – прибуток (зі знаком «+») чи збиток (зі знаком «-») – визначається розгорнено – за кожним видом цінних паперів:

акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами;

облігаціями;

векселями;

деривативами;

іпотечними сертифікатами (іпотечними сертифікатами участі та іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю);

сертифікатами фондів операцій з нерухомістю;

іншими цінними паперами.

Фінансовий результат розраховується шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на суму витрат звітного періоду і на суму від’ємного фінансового результату попереднього звітного року за цінними паперами певного виду. [13]

Зауважимо, що під час придбання цінного папера в окремому «ціннопаперовому» обліку (який ведеться щодо кожного виду цінних паперів) відображаються витрати, а в періоді продажу цінного папера – доходи. При цьому для визначення прибутку (збитку) звітного періоду щодо кожного конкретного виду цінних паперів слід порівняти доходи, отримані (нараховані) у звітному періоді від продажу цінних паперів цього виду, з витратами, понесеними (нарахованими) у звітному періоді у зв’язку з придбанням цінних паперів цього виду (у тому числі й не реалізованих у цьому періоді цінних паперів), та врахувати «ціннопаперові» збитки минулих звітних періодів.

Приклад 1.7

Протягом І кварталу 2008 року підприємство здійснювало операції з акціями та векселями (вихідні дані для заповнення додатка К3 до декларації наведено в таблиці 1.9).

Таблиця 1.9 – Дані для заповнення додатка К3

№ з/п | Найменування показника | Операції з акціями, грн. | Операції з векселями, грн.

1 | Доходи, отримані (нараховані) у зв’язку з продажем (відчуженням) цінних паперів | 35000 | 15000

2 | Витрати, понесені (нараховані) у зв’язку з придбанням (отриманням) цінних паперів | 30000 | 17000

3 | Некомпенсовані балансові збитки минулого року— | 2000

4 | Фінансовий результат операцій з цінними паперами (ряд. 1 - ряд. 2 - ряд. 3) | +5000 | -4000

4.1 | прибуток (+), що включається до складу валового доходу звітного періоду | +5000—

4.2 | збиток (-), що переноситься у зменшення доходів майбутніх періодів— | -4000

На основі вищенаведеної інформації покажемо приклад заповнення додатку К3 (табл. 1.10).

Таблиця 1.10 – Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами

Показники | Код рядка | Сума

Прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами,
у тому числі:
(сума позитивних значень рядків 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7) | 01.4 | 5000*

Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з акціями та